Кордон під замком. Чи завжди ефективні мури між країнами

Дедалі більше держав зміцнюють свої кордони для протидії нелегальній міграції та тероризму. Однак бар'єри між країнами корисні далеко не завжди. Що поганого в мурах на кордоні розбиралися журналісти DW.

Хоча Литву і Домініканську Республіку розділяють тисячі кілометрів, дещо їх об'єднує: зростання міграції із сусідніх країн змусило обидві держави зміцнити свої кордони будівництвом стін.

Ситуація в обох країнах відображає сучасну тенденцію: нині у світі набагато більше мігрантів і біженців, ніж ще 20 років тому. Політичні конфлікти і наслідки зміни клімату змушують людей переміщуватися світом. І ситуація, схоже, і далі розвиватиметься за тим же сценарієм.

За даними ООН, за останні 20 років населення планети збільшилося на чверть, а число біженців і переміщених осіб подвоїлося. На сьогодні кожна 97-ма людина у світі є вимушеним переселенцем. У 2015 році цей статус мала кожна 175-та особа. Більшість переміщених осіб знайшли притулок в країнах Західної Азії та Північної Африки, як-от Туреччині чи Судані.

Найбільше зростання числа біженців спостерігається в країнах Латинської Америки і Карибського басейну - у понад 100 разів у порівнянні з 2000 роком (з 44 тисяч до 4,8 мільйона), при цьому найбільше зростання зареєстровано в Колумбії, Чилі та Перу. Через різке збільшення числа мігрантів - перш за все з Венесуели - цей регіон випередив інші "гарячі точки", такі як Африка на південь від Сахари, Європа і Північна Америка, де число біженців з 2000 року майже подвоїлося.

Більше біженців - більше мурів на кордонах

Наслідком стрімкого зростання міграції є така тенденція: з 2000 до 2021 року кількість стін на кордонах збільшилася більш ніж уп'ятеро, з 16-ти до понад 90, про що свідчать дані, зібрані DW. За допомогою цих загороджувальних бар'єрів - побудованих, таких, що будуються, або запланованих - країни намагаються зупинити або хоча б зробити керованим стихійний процес міграції.

Як ідеться в дослідженні Центру вивчення проблем світу Delàs, присвяченому прикордонним мурам, зведеним з 1968 до 2018 року, їхнє будівництво влада найчастіше пояснювала зростанням нелегальної імміграції. Інші причини - нелегальна торгівля (контрабанда товарів, торгівля людьми або наркотиками) і небезпека тероризму.

Бар'єри: умовні лінії та фортифікаційні споруди

Наскільки добре стіни на кордоні стримують нелегальну міграцію, контрабанду або терористичні атаки, оцінити вдається не завжди, оскільки це залежить від численних і взаємозалежних факторів.

Ефективність прикордонних бар'єрів багато в чому залежить від того, як їх було побудовано. За рівнем складності і комплексності стіни дуже відрізняються одна від одної, вказують політологи Вікторія Вернон і Клаус Ціммерманн.

"Один із найбільш укріплених кордонів - прикордонний бар'єр між Кувейтом та Іраком. Це електрифікований паркан зі щільних витків колючого дроту, оточений траншеєю по 4,6 метра завширшки і завглибшки, а також земляним насипом заввишки близько трьох метрів. Багато років кордон охороняється сотнями солдатів, вертольотами та іншою військовою технікою", - йдеться в їхньому дослідженні.

До кордонів, перейти які відносно просто, можна віднести розділові бар'єри між Малайзією і Таїландом, а також Індією і Бангладеш. "Обидва кордони слабо патрулюють і контролюють, через що вони не є ефективним стримувальним фактором для мігрантів і контрабандистів, які часто нелегально потрапляють на територію чужої країни за допомогою підроблених документів або хабарів", - зазначають Вернон і Ціммерманн.

"Стіни ефективні не скрізь і не завжди"

Наукові дослідження розходяться у висновках щодо того, чи можуть стіни на кордонах запобігти нелегальній міграції. "Науковці не можуть сформувати єдину думку, а це означає, що стіни не скрізь ефективні", - пояснив DW політолог з Університету Глазго Серджі Пардос-Прадо.

"Іноді міграція знаходить альтернативні шляхи - морські або сухопутні. Стіни - це дорогі споруди, можна закрити доступ на одній ділянці кордону, але стимулювати його на іншій - без стіни або менш укріпленій. В небагатьох місцях можна знайти ідеальне, масивне, міцне, непроникне загородження, що пролягає уздовж усієї протяжності кордону", - пише вчений.

Крім протистояння нелегальній міграції, стіни на кордоні зводять і з міркувань безпеки - наприклад, щоб запобігти загрозі тероризму. Проте нещодавні дослідження під керівництвом Пардоса-Прадо показують, що в деяких випадках будівництво прикордонних бар'єрів може не знизити, а, навпаки, збільшити ймовірність терористичних атак.

На прикладі кордонів між Саудівською Аравією та Іраком, а також між Ізраїлем і Єгиптом дослідники простежили, як ставлення людей до сусідньої країни погіршилося після появи прикордонної стіни. "Таке зміцнення кордону свідчить про конфлікт і розпалює його - і це якщо не брати до уваги ті латентні умови для конфлікту, які існували ще до зведення стіни", - зазначає Пардос-Прадо.

Мур на кордоні може мати зворотний ефект і коли на територію держави має намір потрапити велика група біженців з країн, які використовують транснаціональні терористичні організації як базу. Наявність на кордоні загороджувального бар'єра стає живильним середовищем для вербування мігрантів терористами, вважають дослідники. Цей негативний ефект, припускають науковці, триває в середньому від чотирьох до одинадцяти років з часу зведення стіни.

Прикордонні стіни негативно впливають на економіку

Небажані побічні ефекти від прикордонних мурів можна спостерігати і в економічному секторі: скорочуючи наркотрафік і контрабанду, вони обмежують і обсяг легальної торгівлі.

Незважаючи на те, з якою метою було зведено стіну, обсяг легальної торгівлі між країнами, які вона розмежовує, може впасти майже на третину (31 відсоток), зазначено в дослідженні університетів Вашингтона і Чикаго, у якому проаналізовано наслідки будівництва понад 50 прикордонних бар'єрів.

Крім скорочення обсягу торгівлі, будівництво укріплених бар'єрів означає також додаткові витрати - не тільки для державного бюджету, а й для фірм і жителів розділених стіною країн. Крім суми, необхідної на саме спорудження стіни, зростуть витрати компаній на легальну торгівлю і витрати людей, які законно перетинають кордони.

"Питання про економічну доцільність спорудження прикордонних мурів і бар'єрів таке: чи перевищують переваги стіни витрати на неї? Чи потрібен паркан, який стримує нелегальне проникнення в країну 40 тисяч мігрантів, якщо його будівництво обійдеться в три мільярди доларів, а після цього потрібні будуть мільярди, щоб підтримувати його в належному стані, і ресурси органів безпеки для патрулювання кордону? При цьому сотні людей гинутимуть під час спроби його перетнути, а громадяни США втратять від відсутності мексиканських трудових мігрантів потенційні економічні вигоди", - розмірковує політологиня Вікторія Вернон.

Альтернативи прикордонним бар'єрам

Але якщо за допомогою прикордонних стін і парканів не вирішити проблем нелегальної міграції, контрабанди і не знизити ризик тероризму - що ж тоді залишається?

"В економічній літературі у переважній більшості випадків ідеться про те, що політика більш відкритих кордонів з меншими обмеженнями в галузі міграції і торгівлі має більше користі для жителів країни, ніж прикордонні стіни", - стверджують Вернон і Ціммерманн. Економічна політика ефективніша за стіни в боротьбі з незаконною торгівлею та контрабандою, а дипломатія здатна вирішити проблеми безпеки краще за загороджувальні бар'єри, пояснюють науковці.

"Мури і паркани, - каже Клаус Ціммерманн, - це лише інструмент, який діє в короткостроковій перспективі. При цьому більшість експертів в сфері міграції вважають їх нерозумним інструментом". Прикордонні бар'єри - це, "в більшості випадків, показуха для політиків, які хочуть в короткостроковій перспективі справити враження на виборців", підсумовує вчений.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet