Атомні мрії. Чи будуватиме Westinghouse енергоблоки для АЕС України
Компанії "Енергоатом" і Westinghouse підписали меморандум про будівництво енергоблоку Хмельницької АЕС. Втім, деякі оглядачі скептичні щодо реалістичності цих планів.
Спершу пілотний проект побудови енергоблоку на Хмельницькій АЕС, а потім - ще чотири енергоблоки "за американською новітньою технологією АР1000". При цьому загальна вартість будівництва може сягнути до 30 мільярдів доларів. Саме так про підписаний 31 серпня з американською компанією Westinghouse відповідний меморандум повідомляє прес-служба українського "Енергоатома".
Масштабні плани вітає президент України Володимир Зеленський, за присутності якого і було підписано цей документ. Меморандум став однією з перших серед угод, укладених в рамках президентського візиту до Вашингтона. При цьому енергетиці в Офісі Зеленського вирішили приділити особливу увагу - до складу президентської делегації увійшли міністр енергетики Герман Галущенко та керівник "Енергоатома" Петро Котін.
Переваги енергоблоків для АЕС від Westinghouse
У "Енергоатомі" при цьому наполягають на численних перевагах американських технологій. У прес-службі компанії пояснюють, що реактор AP1000 має унікальні, повністю пасивні системи безпеки, модульну стандартну конструкцію, що дозволяє скоротити терміни і вартість будівництва, високу працездатність та здатність працювати в маневреному режимі. При цьому в "Енергоатомі" вказують на китайський досвід: "Чотири блоки AP1000, які вже працюють у Китаї, встановлюють рекорди за експлуатаційними характеристиками".
Все це, за словами Котіна, дасть "Енергоатому" можливість забезпечувати найвищий рівень безпеки, надійну роботу атомної генерації, її інноваційність та дбайливе ставлення до довкілля. Про екологічний аспект атомної енергетики для України говорить і президент та головний виконавчий директор компанії Westinghouse Патрік Фрагман. "Це - важливий крок до наближення майбутнього України з безвуглецевою енергетикою шляхом застосування провідного світового ядерного реактора для задоволення довгострокових потреб", - цитує його слова прес-служба "Енергоатома".
При цьому фахівці, з якими DW поспілкувалося на цю тему, переважно позитивно оцінюють американську технологію. Так, енергетична експертка Ольга Кошарна визнає - сама по собі ідея побудувати на Хмельницькій АЕС реактор AP1000 є вдалою. "Досвід показує, що ця технологія дійсно працює, а розчистити майданчик від недобудованих конструкцій на Хмельницькій станції можна відносно легко", - каже Кошарна.
За словами директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, у найближчий перспективі Україна не має альтернатив як американським технологіям, так і розвитку своєї атомної енергетики. "Якщо ми хочемо синхронізуватися з європейським енергетичним простором, то нам потрібні як базові, так і маневрові потужності, а реактори Westinghouse мають можливість працювати саме у маневровому режимі (що дозволяє швидко змінювати обсяги виробництва електроенергії в залежності від часу доби. - Ред.). При цьому вони не залежатимуть від російського палива та технологій", - пояснює Харченко.
Ризикована стратегія
Також експерт німецької громадської екологічної організації Germanwatch Мартін Шен-Чанішвілі відзначає - атомну енергетику й справді теоретично можна використовувати як заміну електрогенерації з вугілля та газу. Водночас для України, враховуючи низку досі не вирішених проблем, це виглядає як ризикована стратегія. "Йдеться першою чергою про безпеку, кошти, залежність від імпорту ядерного палива. Вони (ці проблеми. - Ред.) відповідають класичним проблемам атомного сектора у всьому світі, але в українських умовах важать ще більше", - попереджає експерт.
При цьому, додає Шен-Чанішвілі, Україна має відмінний потенціал у південно-східній Європі щодо використання сонця, вітру та біомаси для генерації електричної та теплової енергії. "Якби я був би на місці українського уряду, я би віддав перевагу енергоефективності та розвитку відновлювальних джерел енергії для повноцінної енергетичної трансформації. Це дешевше, простіше та безпечніше", - впевнений експерт.
Вже не перші амбітні плани Westinghouse в Україні
Слід зазначити, що під час підписання меморандуму глава Westinghouse Патрік Фрагман згадав про позитивний досвід, який його компанія вже мала з українськими партнерами. "Компанія Westinghouse пишається тим, що надає підтримку існуючому парку діючих українських АЕС, постачаючи свої паливо та послуги, найкращі в галузі", - зазначив він.
Щоправда, цей досвід, окрім успіхів, стосується і амбітних, але досі не реалізованих планів. Так, ще в 2016 році тодішній міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик повідомив, що в рамках програми зменшення залежності від Росії в сфері ядерної енергетики Westinghouse "готова розпочати роботу" щодо будівництва в Україні заводу з виготовлення палива для українських АЕС. Ще тоді українські та європейські експерти висловлювали сумнів у доцільності та реалістичності такого проекту, і досі ця ідея так і не почала втілюватися на практиці.
При цьому можливу співпрацю щодо побудови енергоблоків для АЕС України в "Енергоатомі" активно обговорюють не лише з американцями. Так, наприкінці 2019 року переговори щодо можливих інвестицій у будівництво на Хмельницькій АЕС відбулися з представниками Національної ядерної корпорації Китаю (CNNC).
Спорудження нових енергоблоків на майданчиках українських АЕС у вересні 2020 року обговорювали і з представниками корейської Korea Hydro & Nuclear Power (КHNP). При цьому з корейською стороною ще у 2016 році був підписаний "меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розширення взаємодії в ядерно-енергетичній сфері".
Великі гроші для добудови АЕС
З огляду на цей досвід, Кошарна не приховує скепсису щодо майбутнього цього меморандуму. Серед причин вона називає, зокрема, і велику кількість бюрократичних перепон, які українській владі та "Енергоатому" доведеться подолати, аби розпочати будівництво навіть пілотного енергоблоку: "Техніко-економічне обгрунтування, конкурс, експертизи тощо. "Енергоатом" не може просто так "обрати" американську технологію, як вони пишуть у своєму релізі".
При цьому Шен-Чанішвілі звертає увагу, що плани з побудови нових енергоблоків оголошуються на тлі невирішених проблем у сфері безпеки українських АЕС. За словами експерта, з 15-ти українських атомних блоків, 12 вже перетнули межу терміну дії у 30 років. При цьому, додає він, за результатами стрес-тесту всіх європейських атомних станцій, Україна має зобов’язання реалізувати відповідні рекомендації, що не було зроблено досі, - відповідну державну програму не реалізовано, а кошти від ЄС для кредитної підтримки у розмірі 600 мільйонів євро не використані. "Сам факт відсутності реалізації відповідних європейських рекомендацій Україні щодо безпеки українських реакторів свідчить, на мою думку, про труднощі та низку проблем в цій сфері", - попереджає експерт.
Не менш важливим фактором Кошарна називає складність у залученні інвестицій для подібного будівництва. "Міжнародні банки на кшталт ЄБРР (Європейського банку реконструкції і розвитку. - Ред.) не кредитують атомне будівництво. Комерційні іноземні банки - також не варіант, бо таке будівництво потребуватиме великих грошей, а повернення інвестицій у цій сфері довге - від 15 до 20 років", - пояснює експерт. При цьому, за її словами, США, на відміну від Росії, не будуть надавати Україні кредитів під низькі проценти для будівництва атомних електростанцій за своїми технологіями.
Слова Кошарної опосередковано підтверджує і згаданий вище досвід з планами побудови заводу з виготовлення палива для українських АЕС. Тоді у Westinghouse у відповідь на запит DW відповіли, що компанія "розгляне можливість своєї участі у проекті", якщо Україна сама зможе залучити необхідні для цього інвестиції.
Водночас Харченко закликає не поспішати з висновками. За його словами, "Енергоатом" і Westinghouse поки не відмовилися і від планів щодо заводу з виробництва ядерного палива, тому переносити цей досвід на підписаний у Вашингтоні меморандум також не варто. "Слід розуміти, що реалізація проектів у атомній сфері - це непростий процес, який може тривати більше десятка років", - зазначає експерт. При цьому він визнає - для успіху проекту одного меморандуму недостатньо. "Потрібно ще дуже багато зусиль, але я сподіваюсь, що вони все ж призведуть до успіху", - підсумовує Харченко.
Джерело: Українська служба DW