Зерно з Росії. Пшенична дипломатія Кремля

 

Росія - найбільший експортер пшениці у світі. І цим статусом Кремль, як завжди, хоче скористатися не тільки в економічних цілях.

 

Financial Times пише, що "Росія починає сіяти насіння пшеничної дипломатії".

 

У чому це полягає?

 

 

Санкції та контрсанкції

 

Різка девальвація рубля, санкції США і ЄС проти Москви після анексії Криму в 2014 році і агресії на Донбасі, контрсанкції Кремля, які забороняють імпорт здебільшого продуктів харчування із Заходу - все це стимулювало російських сільськогосподарських виробників. Зрештою країна, що займає найбільшу площу, стала найбільшим експортером пшениці у світі, вона вперше в 2017 році обігнала США і Канаду.

 

Пшениця, і особливо зерно, стала цінним джерелом іноземного капіталу в економіці, що постраждала від санкцій. Тепер Росія повільно прокладає шлях в Євразії, Африці і Латинській Америці в якості важкоатлета в експорті сільськогосподарської продукції, адже прагне зменшити залежність від нафти, знайти нові ринки і розширити своє глобальне дипломатичне охоплення.

 

"Деякі навіть очікують, що російське зерно стане новою кремлівською нафтою - товаром, за допомогою якого можна утримувати деякі країни залежними від своїх ресурсів - чи принаймні відкрити двері для інших", - ідеться в статті.

 

На частку Росії вже припадає третина імпорту пшениці в країни Близького Сходу й Африки, 10% імпорту пшениці в країни Азії, вона забезпечує приблизно п'яту частину загального попиту на пшеницю на планеті. З 1991 року виробництво сільськогосподарської продукції в країні зросло майже на 50%. Експорт за цей час збільшився більш ніж утричі і торік перевищив 30 млрд доларів, це було збільшення за 2019 рік на одну п'яту в грошовому вираженні.

 

EPA

 

 

Дипломатичний інструмент

 

"Продовольство і раніше було дипломатичним інструментом у відносинах Росії зі своїми сусідами, - констатує Financial Times. - Вона заборонила імпорт деякої турецької сільськогосподарської продукції в рамках пакета заходів після того, як у 2015 році російський винищувач збили турецькі війська. Імпорт відновився через 2 роки, і Туреччина стала найбільшим імпортером російської пшениці в 2019 році після того, як погодилася пропускати транзитом російський газ в Європу після відмови Болгарії. В обмін на продаж пшениці Ірану Росія погодилася купувати і продавати іранську нафту в рамках обміну нафти на товари до відновлення санкцій США проти Тегерана наприкінці 2018 року".

 

Деякі спостерігачі вважають, що доходи від зерна компенсують частину втрат від падіння видобутку нафти. Але, згідно з офіційною російською статистикою, на сільське господарство на цей час припадає лише 4% валового внутрішнього продукту Росії в порівнянні з 15% на нафту і газ. Доходи від нафти і газу досі становлять майже третину державного бюджету, але недавня волатильність цін різко розкрила незахищеність Росії та інших виробників.

 

Москва бачить свою нішу в поставках продуктів харчування в регіони з найшвидшим зростанням населення, такі як Африка і Південно-Східна Азія, де до 2050 року проживатиме більша частина з 2 млрд осіб на планеті.

 

EPA 

 

 

Клімат сприяє

 

Росія отримала перевагу на тлі того, як економічні і кліматичні умови ускладнили життя декому з її основних суперників. Для виробників зерна в США в 2019 році був один з найгірших сезонів через низьку маржу і торгову війну з Китаєм, коли низка компаній, які раніше покладалися на державну підтримку, збанкрутували, коли вона була скасована і коли ціни впали. За даними Міністерства сільського господарства США, виробництво пшениці також скоротилося. Лісові пожежі в Австралії пошкодили посіви, і Міністерство сільського господарства США очікує, що експорт пшениці впаде на 17% в річному численні в сезоні 2021-2022 років. У Росії зміна клімату відкриває нові кордони для ширшого використання земель у сільському господарстві на півночі з таненням вічної мерзлоти. До певної міри це компенсує посухи на півдні.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet