ПВК Вагнера може витіснити військову місію Заходу з Малі

Слідом за Афганістаном - і цього разу, мабуть, не без участі росіян, може завершитися ще одна військова місія Заходу - в західноафриканській Малі. DW - з подробицями.

У відносинах Росії та Євросоюзу, ймовірно, з'явився новий осередок напруженості. Військові місії Франції та Німеччини можуть піти з Малі. Безпосередня причина: військова хунта, яка керує в цій західноафриканській країні, проводить переговори з неназваними представниками з РФ про відправку в регіон російських військових найманців.

13 вересня агентство новин Reuters першим з посиланням на дипломатичні джерела повідомило, що військова хунта в Малі близька до укладення договору про відправлення російських військових найманців для вишколу малійських збройних сил і надання захисту провідним представникам керівництва Малі. Сума контракту, за даними агентства, становитиме близько 10,8 мільйона доларів щомісяця.

Публічно про домовленості між росіянами й владою Малі заговорив 14 вересня в Парижі глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан. Він пригрозив вивести французькі війська з Малі у разі укладення угоди. "Вагнер (ПВК Вагнера. - Ред.) - це військові формування, які в минулому проявили себе в Сирії й Центральноафриканській Республіці як ті, хто скоюють злочини й чинять насильство, що ніяк не допомагає вирішенню проблем і абсолютно несумісне з нашою присутністю", - заявив Жан-Ів Ле Дріан у Парижі в розмові з депутатами Національних зборів.

Німеччина услід за Францією погрожує піти з Малі

МЗС ФРН 14 вересня на запитання DW повідомило, що "знає про російські переговори з малійським керівництвом" і додало, що "перебуває щодо цього питання в контакті як з європейськими партнерами, так і з малійським урядом", а також з Москвою. 15 вересня представниця МЗС ФРН Марія Адебар, виступаючи перед журналістами в Берліні, уточнила, що "можливість такої співпраці (між хунтою в Малі й найманцями. - Ред.) викликає у нас крайню тривогу". Своєю чергою, речниця міноборони ФРН Крістіна Рутсі додала, що в разі, якщо приватні російські військові фахівці опиняться в столиці Малі Бамако, "ми будемо обговорювати наслідки й наші можливі дії разом з нашими партнерами в європейському та міжнародному форматі".

Нарешті, увечері 15 вересня міністерка оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер написала в мережі Twitter: "Якщо керівництво Малі піде на таку угоду з Росією, це суперечитиме всьому, що Німеччина, Франція, ЄС і ООН робили в Малі протягом останніх восьми років".

Крамп-Карренбауер побічно також пригрозила виведенням сил Бундесверу з Малі, додавши, що угода між Москвою і Бамако "ставить під питання основи мандата Бундесверу в рамках MINUSMA й EUTM" і що тепер міноборони повинне буде "разом з Бундестагом зробити висновки".

У Росії заперечують офіційні переговори, але готують ґрунт через ЗМІ

У Кремлі тему присутності російських військових фахівців у Малі 14 вересня ще не коментували, але на наступний день 15 вересня, прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що "російських військових у Малі немає". Причина відмови коментувати ймовірну угоду з приватними військовими компаніями цілком очевидна: це, по-перше, формально не входить у компетенцію Кремля, а по-друге, будь-які приватні армії в Росії заборонені. Відома під назвою "ПВК Вагнера" ​​неофіційна військова організація не входить у регулярні збройні сили Росії й не має юридичного статусу на її території. Найімовірніше, що структури ПВК Вагнера носять інші назви.

Непрямим доказом того, що російська сторона зацікавлена ​​в угоді з Малі, може служити зростання медійної активності низки російських ЗМІ, що протягом останніх тижнів опублікували відразу кілька статей, присвячених ситуації в Малі. Основний зміст текстів зводився до того, що Франція зазнала фіаско, а малійці чекають на допомогу з боку росіян. У медійному висвітленні теми російської військової допомоги в Малі також брала участь і медіагрупа "Патріот", главою опікунської ради якої є російський бізнесмен Євген Пригожин. Пригожина також пов'язують із ПВК Вагнера, але він цей зв'язок неодноразово заперечував.

Медійну активність з Росії помітили й розкритикували в Чехії, яка бере разом з ФРН і Францією участь в міжнародних місіях в Малі. Росія намагається "переконати жителів Малі, що ЄС окупує їх країну" і проявляє в цьому "дуже помітну активність", заявив тиждень тому заступник міністра оборони Чехії Ян Хавранек.

Що в Малі роблять європейці

Європейці активізували свої миротворчі зусилля після того, як на початку 2012 року в Малі спалахнув збройний конфлікт між урядовими військами та бойовиками різних угруповань сепаратистів та ісламістів. У 2013 році Євросоюз відправив в цю країну місію European Union Training Mission Mali (EUTM Mali). Основні учасники місії - Німеччина, Іспанія та Чехія, загалом 22 держави ЄС. Чисельність європейських військовослужбовців EUTM Mali становить близько 900 осіб, з них 600 це солдати Бундесверу, мета яких - вишколювати збройні сили Малі.

Також до 1100 військовослужбовців Бундесверу беруть участь у миротворчій місії ООН задля стабілізації в Малі (MINUSMA). В рамках MINUSMA в Малі перебувають 15 тисяч військовослужбовців. Що стосується Франції, то в Малі діють, за офіційними даними, 5100 французьких військових, які одночасно беруть участь в декількох місіях, включно з тими, що узгоджені безпосередньо з керівництвом Малі та сусідніми африканськими країнами по регіону Сахель. Роботу яких саме місій у разі приходу приватних російських найманців може припинити Париж, поки що невідомо.

Раніше в липні Франція оголосила про те, що до кінця 2021 року закриє частину своїх військових баз в Малі, які діяли в рамках операції "Бархан". Міністерка оборони країни Флоранс Парлі заявила 14 вересня, що не дивлячись на скорочення присутності "ми досі в Малі й залишимося тут напевно в найближчі місяці й роки". В експертних колах на Заході міжнародні місії в Малі вважаються малоефективними.

Що Росія робить у Малі

Між Москвою і Бамако - тривала історія стосунків. У 1960 році тоді ще СРСР був однією з перших держав, що визнали незалежність західноафриканської країни та допомагали африканцям кредитами. Повернення російського інтересу до Малі датується, ймовірно, 2017 роком, коли звідти вперше публічно пролунали заклики до РФ про допомогу.

У червні 2019 року Кремль заклав юридичну основу для відправки військових фахівців, уклавши з Малі договір про військову співпрацю. Такі договори передбачають, зокрема, вишкіл військових, поставки військової техніки й ремонт вже експортованої, а також спільні навчання та антитерористичні дії. РФ є одним з головних постачальників озброєнь у Малі.

Підозри в тому, що Росія активізувала свою участь у розвитку ситуації в Малі, з'явилися в серпні 2020 роки після путчу військової хунти. Тоді місцеві ЗМІ виступили з твердженнями, що низка провідних малійських офіцерів, які брали участь у путчі, раніше проходили підготовку в РФ.

Джерело: Українська служба DW