Підводні човни розбрату. Захід розколото серйозною кризою

 

Між західними союзниками виникла тріщина у зв'язку з утворенням AUKUS - нового військового блоку США, Великої Британії та Австралії. З найбільшим обуренням на цю новину відреагували взагалі не в Китаї, проти якого він спрямований, а у Франції, яку до цього моменту вважали одним із ключових партнерів Вашингтона в Європі.

 

До дипломатичної кризи призвело рішення Австралії в рамках AUKUS відмовитися від контракту на закупівлю французьких підводних човнів. Франція відкликала своїх послів з Канберри і Вашингтона і попередила про довгострокові наслідки для НАТО, також зажадала здійснити перегляд усієї оборонної стратегії Альянсу. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Союз проти Китаю, але ображено Францію

 

15 вересня Австралія, Велика Британія та США оголосили про створення нового тристороннього військового союзу, який вони назвали абревіатурою AUKUS (Australia, United Kingdom, United States). Метою нового альянсу офіційно є зміцнення співпраці у сферах дипломатії, безпеки й оборони в Індо-Тихоокеанському регіоні.

 

При цьому західні експерти і ЗМІ сприйняли новий союз як засіб для протистояння Китаю, так прямо це позначено в заголовках новин, хоча сам про Китай у тексті заяви взагалі не згадано. Так само оцінив угоду Пекін. Там заявили про "мислення холодної війни" і посилення гонки ядерних озброєнь.

 

Першою ініціативою союзників стала програма забезпечення Військово-морського флоту Австралії атомними підводними човнами, яких до цього в неї не було. Також Австралія не є ядерною державою та ратифікувала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, тому в заяві окремо обумовлено, що вона зобов'язується неухильно його дотримуватися.

 

Власне, підводні човни стали причиною того, що Франція виступила різко проти нового союзу. Через новий договір Австралія розірвала угоду із французькою компанією Naval Group, яка мала поставити в Канберру 12 дизельно-електричних підводних човнів проекту Барракуда загальною вартістю 66 мільярдів доларів.

 

Цей контракт мав забезпечити французьких кораблебудівників роботою до 2040 року, зокрема з цієї причини, втрату контракту влада Франції (державі належить частка в майже 63 відсотків у Naval Group) сприйняла вкрай болісно. Париж заявив про "зраду" й "удар в спину".

 

Сторони радикально розходяться в оцінці генезису скандалу - Франція наполягає, що рішення відмовитися від французьких підводних човнів було непрозорим, його було прийнято потай від Парижа, тому велику ядерну державу, яка відіграє одну із провідних ролей в НАТО і ЄС, було "принижено" і "поставлено в ранг країни другого сорту".

 

Ще більше підігріла пристрасті стаття в британській газеті Sunday Telegraph, в якій ідеться, що домовленості за спиною президента Франції Емманюеля Макрона були досягнуті в червні цього року на саміті G7 в англійському графстві Корнуолл, куди запросили також австралійського прем'єра Скотта Моррісона.

 

Крім відносин між США і Францією, скандал розгорається також у британо-французьких відносинах. Обурення Парижа, який називає позицію Лондона "опортуністичною", викликала інформація, що готувати "зрадницьку угоду" на саміті G7 в Корнуоллі активно допомагав екс-глава британського МЗС Домінік Рааб.

 

Водночас зустріч міністрів оборони Великої Британії та Франції, яку запланували провести на наступному тижні, скасувала французька сторона. 

 

 

Париж засумнівався в надійності США

 

Насамперед Париж відкликав послів із США та Австралії. За всю історію франко-американських відносин подібного демаршу не було ще жодного разу. Офіційні особи Франції, коли коментували те, що сталося, не соромилися у висловлюваннях. Вони заявляли і про удар в спину, і про зраду, і про можливий перегляд концепції НАТО.

 

Зокрема, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів ле Дріан заявив, що ситуація з підводними човнами ускладнила взаємодію Парижа з Північноатлантичним альянсом.

 

"Треба також поставити під сумнів міцність союзу зі Сполученими Штатами", - підкреслив ле Дріан і додав, що якщо мова йде про "справжній альянс", то його учасники "розмовляють один з одним і демонструють взаємну повагу, чого в цьому випадку не було".

 

На думку глави зовнішньополітичного відомства Франції, те, що сталося, поставило під загрозу нову стратегічну концепцію НАТО. Керівник МЗС у цьому зв'язку заявив про "брехню" та відсутність довіри: "Подібне є неприпустимим, воно свідчить про кризу". За словами ле Дріана, Париж дізнався про угоду США і Австралії за годину до офіційного оголошення про неї.

 

Він відзначив, що Північноатлантичний альянс приступив до обговорення нової концепції з ініціативи французького президента Емманюеля Макрона.

 

"Роботу над новою стратегічною концепцією буде проведено під час майбутнього саміту НАТО в Мадриді... Очевидно, що те, що сталося, вплине на визначення цієї стратегії", - сказав міністр.

 

Ле Дріан також порівняв дії адміністрації Джо Байдена з політикою його попередника Дональда Трампа, який, як відомо, вніс серйозний розкол у лави західних союзників і посіяв серед багатьох сумніви в надійності Вашингтона як довгострокового партнера.

 

 

 

Австралія скаржилася, але французи не чули

 

Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон заявив, що розрив договору про будівництво підводних човнів із Францією відповідає національним інтересам країни.

 

"Зрозуміло, що друга сторона, яка бере участь у контракті, буде засмученою та розчарованою. Я це розумію, але в рівній мірі, я впевнений, буде зрозуміло також те, що національні інтереси Австралії понад усе. Вони повинні бути на першому місці, і так і було", - сказав він в ефірі телеканалу SBS.

 

Моррісон уточнив, що інтересам Канберри відповідає тристороннє партнерство AUKUS. Він додав, що відчуває глибокі і серйозні сумніви в тому, що підводних човнів, яких у 2016 році було замовлено в Парижа, вистачить для захисту суверенних інтересів Австралії.

 

Міністр оборони Австралії Пітер Даттон, у свою чергу, заявив, що говорив владі Франції про свою стурбованість із приводу контракту на поставку підводних човнів до підписання аналогічного контракту зі США і Британією в рамках створення військового альянсу AUKUS.

 

"Припущення, що уряд Австралії не висловлював ці побоювання, просто кидають виклик, якщо казати відверто, тому, що знаходиться у відкритому доступі і, певна річ, не відображає того, про що він публічно говорив протягом довгого періоду часу", - заявив Даттон в ефірі телеканалу Sky News.

 

Він відзначив, що Австралія неодноразово озвучувала в діалозі із французькою стороною побоювання, що стосуються оборонного замовлення, яке було підписано в 2016 році. 

 

 

ЄС "захопили зненацька", він хоче власний військовий союз

 

Євросоюз став на бік Франції в цьому питанні. Про це після зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС в закритому режимі на полях Генасамблеї ООН в Нью-Йорку сказав глава європейської дипломатії Жозеп Боррель.

 

"Міністри висловили явну солідарність із Францією. Це оголошення (про розрив контракту. - Ред.) суперечило закликам до тіснішої співпраці з Євросоюзом в Індо-Тихоокеанському регіоні", - сказав Боррель під час прес-конференції.

 

Євросоюз, за ​​його словами, був "захоплений зненацька" оголошенням про припинення контракту. Він відзначив, що у світлі зростання впливу Китаю в регіоні необхідно "більше співпраці, більше координації та менше фрагментації".

 

Як відзначив голова Євроради Шарль Мішель, рішення створити оборонне партнерство AUKUS свідчить про брак лояльності з боку Вашингтона по відношенню до європейських союзників. У цьому зв'язку ЄС наполягає на роз'ясненні, щоб зрозуміти глибинні наміри США.

 

А голова Єврокомісії, головного органу ЄС, Урсула фон дер Ляєн закликала європейські держави прискорити створення власного військового блоку, щоб не покладатися на США в оборонній сфері.

 

Вона відзначила, що Євросоюз повинен мати політичну волу, щоб самостійно використовувати військові інструменти для участі в міжнародних справах без допомоги США і НАТО.

 

 

 

Байден від підводних човнів не відмовиться

 

Прес-секретар Білого дому Дженніфер Псакі заявила, що влада Сполучених Штатів не відмовиться від домовленості про атомні підводні човни з Австралією та Великою Британією, незважаючи на невдоволення з боку Франції.

 

За її словами, президент США Джозеф Байден найближчим часом має намір поговорити по телефону зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном.

 

"Президент у цій бесіді підтвердить нашу прихильність роботі з одним з наших найдавніших і найближчих союзників із цілого спектра проблем, які постають перед світовою спільнотою, і, звісно, обговорить недавні події та нашу поточну спільну роботу з низки питань", - пояснила вона.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet