Що у ЄС думають про вибори в Росії

У Євросоюзі вказують на порушення та фальсифікації на виборах до Держдуми РФ. DW зібрала європейські реакції на голосування жителів ОРДЛО та на території Криму, а також на результати виборів до Думи.

У Брюсселі, як правило, дуже пильно спостерігають за виборами в інших країнах, адже від їхніх результатів можуть залежати майбутні відносини з ЄС. Натомість підсумки виборів до Держдуми РФ 17-19 вересня мало кого цікавили, адже інтриги там практично не було. Натомість у ЄС дуже уважно спостерігали за порушеннями на виборах у Росії та за голосуванням в анексованому Криму та жителів непідконтрольної владі в Києві частини Донбасу.

Євросоюз: Вибори в Росії відбулися в "атмосфері залякування"

"Ці вибори відбулися в атмосфері залякування критичних і незалежних голосів. І ці вибори відбулися без достойного довіри міжнародного спостереження", - так речник Євросоюзу із зовнішньополітичних питань Петер Стано прокоментував вибори до Держдуми РФ. Він шкодує через рішення російської влади обмежити чисельність спостерігачів Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, через що організація взагалі відмовилася спрямовувати свою місію на вибори 17-19 вересня 2021 року. За словами Стано, без повноцінного міжнародного спостереження "дуже важко побачити, як саме було проведено вибори". Однак він вказав на повідомлення про численні порушення.

За кілька годин після брифінгу Стано офіційну заяву опублікував глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. У ній ідеться про те, що "ЄС взяв до уваги повідомлення незалежних і достовірних джерел про серйозні порушення". Він додав, що перед голосуванням у Росії все сильніше переслідували опозиціонерів, громадянське суспільство, журналістів і незалежні ЗМІ. "Результатом цього стало обмеження вибору для російських виборців, а також їхніх можливостей отримати повну та правдиву інформацію про кандидатів", - зазначив Боррель.

Нагадаємо, що майже нікого з так званої непарламентської опозиції в Росії не допустили до участі у виборах. Олексія Навального посадили у в'язницю, а засновані ним організації, зокрема Фонд боротьби з корупцією (ФБК), визнали "екстремістськими" та заборонили. Через це у виборах не зміг взяти участь жоден з тих, хто був пов'язаний із цими організаціями. Переслідування зачепили навіть представників партій, лояльних до Кремля. Наприклад, ЦВК Росії виключила зі списку кандидатів компартії РФ Павла Грудініна, який на президентських виборах 2018 року посів друге місце, після Володимира Путіна.

Голосування жителів ОРДЛО на виборах до Думи – фальсифікація

Як Стано, так і Боррель приділили окрему увагу голосуванню на територіях, які за міжнародним правом є частиною України. "ЄС не визнає і ніколи не визнає незаконну анексію Криму та Севастополя з боку РФ, і тому не визнає так звані вибори, проведені на окупованому Кримському півострові", - написав Боррель. А Стано додав: "Крим – це Україна". Нагадаємо, що обраних у 2016 році на території Криму шістьох депутатів Держдуми ЄС вніс до санкційного списку.

Ці вибори до Держдуми стали першими, до голосування на яких масово залучали жителів підконтрольних проросійським сепаратистам з "ДНР" і "ЛНР" районів Донбасі. З них лише електронним способом проголосували 150 тисяч осіб. Крім цього, людей з Донбасу масово підвозили автобусами та потягами на виборчі дільниці в Ростовській області Росії. "Рішення РФ залучити жителів непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей України до виборів до Держдуми, а також регіональних і місцевих виборів, суперечить духу та цілям Мінських угод", - заявив Боррель.

Євродепутат з фракції соціал-демократів Дітмар Кестер з Німеччини так у розмові з DW прокоментував голосування жителів ОРДЛО: "Це неприкрита маніпуляція виборами, абсолютно несумісна з міжнародними стандартами чесних, вільних і рівних виборів. І тому це неприйнятно та не має нічого спільного з демократичними виборами".

"Це було чітким посланням з боку Росії міжнародній спільноті, що ці території є частиною Росії – не формально, але на практиці. Це наступний крок у війні проти України та, загалом, Заходу", – додає голова делегації Європарламенту зі співпраці з Росії поляк Ришард Чарнецький.

"Я читала, що перед виборами людям видали десятки тисяч російських паспортів. Коли я дивлюся на це, я не можу це назвати жодним іншим словом, крім як фальсифікація. Це не те, що Євросоюз будь-коли визнає", – зауважила євродепутатка з фракції Зелених Маркета Грегорова з Чехії.

У Європарламенті вибори до Держдуми не вважають чесними та вільними

На території самої Росії вибори до Держдуми також не відповідали міжнародним стандартам, переконані у ЄС. "Ці вибори не були чесними, вільними або рівними. Це лише спроба авторитарного режиму Путіна надати собі демократичного вигляду", – зазначив Кестер. Він наголосив, що про справжні вибори можна лише тоді говорити, коли є шанс на утворення нової більшості в парламенті. "Але партія "Єдина Росія" перемагає… навіть не знаю, з якого часу. Це також певний показник", – додає Кестер.

Ришард Чарнецький вважає, що нова Держдума буде "квазіпарламентом". "Це не буде справжній парламент, як німецький Бундестаг, Палата общин у Великобританії, Палата депутатів в Італії чи Сейм у Польщі. Це буде парламент з іншої планети. І назва цієї планети "стоп-демократія", – каже польський євродепутат.

Чи визнають у Європі нову Держдуму Росії?

Перед початком голосування Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав ЄС не визнавати Держдуму, якщо вибори не відповідатимуть міжнародним стандартам. Чи дослухається офіційний Євросоюз до цієї рекомендації? Петер Стано відповідає обережно: "Визнання результатів виборів - національна компетенція держав ЄС. Тож це рішення окремих держав-членів Євросоюзу".

Оскільки вибори не були демократичними, то у Держдуми нового скликання "не буде демократичної легітимності", вважає Дітмар Кестер. Але він вважає, що це не повинно ставати перепоною для діалогу з Росією. "Я все одно вважаю за важливе говорити з новими депутатами Думи, хай вони і не матимуть демократичної легітимності (…) Я прихильник нової політики розрядки. Ми повинні шукати виходу з нової холодної війни, яка триває з Росією. Але і Росія зобов'язана шукати виходу", – додає Кестер.

Що у Брюсселі думають про результати виборів до Держуми РФ?

Попередні результати виборів до Держдуми не здивували нікого зі співрозмовників DW у Брюсселі. Вони вказують на те, що явка ледь перевищила 50 відсотків, хоча вибори тривали три дні, й на них у низці регіонів можна було голосувати в електронний спосіб. Крім того, "Єдина Росія" здобула дещо менше 50 відсотків за партійними списками, проти понад 54 відсотків п'ять років тому.

На думку Чарнецького, російське суспільство показало владі "жовту картку". "Приклади цієї "жовтої картки" – голосування за інші партії, а також низька явка на виборах", – пояснює він.

Дітмар Кестер, натомість, вважає, що у Росії посилюється політична апатія, бо люди не мають реального впливу в державі. А Грегорова розповідає, що спілкувалася з різними громадянами РФ і бачить, наскільки вони "виснажені". "Я відчуваю, що більше не залишилося готовності боротися, бо у них є відчуття, що Путін і "Єдина Росія" все одно отримають те, чого хочуть", – підсумовує євродепутатка.

СБУ відкрила справу через "вибори" в Криму

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet