У Києві в пам'ять про жертв Бабиного Яру заклали перший "камінь спотикання"

Перший "камінь спотикання" у Києві встановили у пам'ять про Людмилу Ткач, яка пережила масові розстріли у дитячому віці. В подальшому у столиці мають з'явитися 80 таких пам'ятних знаків.

У Києві в четвер, 30 вересня, з нагоди вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру був закладений перший "камінь спотикання". Захід відбувся у рамках проекту "Один камінь, одне життя - 80 каменів спотикання для Києва", ініційованого посольством Німеччини у Києві та реалізованого Українським центром вивчення історії Голокосту. Перший "камінь спотикання" у Києві заклали на Подолі у пам'ять про Людмилу Ткач, яка пережила масові розстріли у дитячому віці.

"Камені спотикання" - це проект художника Ґунтера Демніґа. Закладеними в землю бетонними кубами з латунними пластинами вшановується пам'ять про людей, яких в період з 1933 до 1945 року переслідували і в більшості випадків убили нацисти.

"Можна безкінечно викладати це каміння, бо кількість євреїв, які були арештовані або яких відправили в Бабин Яр, - колосальна!”, - сказав під час церемонії закладення посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.

Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен повідомила, що цього року будуть закладені "камені спотикання" тим, кого розстріляли або врятували в 1941 році. "Це буде 10 імен, бо ми ще не маємо всіх 80 імен. Усі інші ми відкладемо на наступні роки, щоб розслідувати історії цих людей. Це - нагода для дискусії і осмислення історії", - наголосила Фельдгузен.

Суперечлива постать Володимира Багазія

"Камінь спотикання" колишньому бургомістру Києва Володимиру Багазію вирішили поки не закладати. "Під час війни його обрала бургомістром німецька влада в жовтні 1941 року. І він на цій посаді намагався боротися проти окупантів. Але він був членом ОУН і одночасно опонентом окупантів. (...) І в червні 1942 року він зі своїм сином був розстріляний у Бабиному Яру", - розповів директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

Біографію Багазія поки прибрали з вебсайту проєкту до остаточного висновку. Як зазначила раніше представниця міністерства закордонних справ Німеччини Марія Адебар, німецька сторона разом з українськими партнерами, у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту і, за потреби, із залученням інших експертів додатково розслідує біографію Багазія. При цьому вона вказала, що вибір осіб, яким встановлюють "камені спотикання", спершу робить українська сторона.

"Камені спотикання" - у багатьох містах Європи

Проект "камені спотикання" присутній у численних містах Німеччини та Європи. Також "камені спотикання" встановлюють в пам’ять про сінті й рома, людей з політичного та релігійного спротиву, гомосексуалів, свідків Ієгови, жертв "евтаназії" чи начебто "асоціальних".

Бетонні куби з ребром довжиною 10 сантиметрів закладаються у тротуар перед останнім вільно обраним місцем проживання переслідуваних нацистами. Ім'я особи та ключові дані, обумовлені переслідуванням, гравіюють на латунній пластині на поверхні. В Україні дотепер було закладено п'ять каменів спотикання у Рівному і дев'ять - у Переяславі-Хмельницькому.

Джерело: Українська служба DW