Як в Україні борються з підробленими COVID-сертифікатами?

Епідемія підробок шириться Україною разом з коронавірусом. DW з'ясувала, як держава намагається боротися з фальшивими COVID-сертифікатами і навіщо запроваджує "ковідну амністію".

До Дунайської обласної лікарні міста Ізмаїл на Одещині потрапила пацієнтка з COVID-19 у тяжкому стані, але з сертифікатом про вакцинацію двома дозами. Попри нібито наявність щеплення, пацієнтці ставало гірше настільки, що до неї направили медичну комісію.

"Їй сказали: "Ви у вкрай важкому стані. Тактика лікування залежить від того, чи були ви вакциновані. Від цього залежить ваше життя - потрібні різні препарати і різні дози". Тоді вона взяла за руку завідувача відділення і сказала: "Я не вакцинована", - розповів директор лікарні Віталій Гайдуков.

Цю історію оприлюднив Департамент охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації. Поліція Ізмаїла розпочала розслідування, але справа стоїть на місці, бо слідчі не мають змоги допитати жінку. Старша інспекторка з комунікації поліції Ізмаїла Наталія Старцева в розмові з DW зазначила, що цей випадок - поки перший і єдиний зафіксований факт фальшування сертифіката про вакцинацію в місті.  

Як виявляють підроблені COVID-сертифікати?

Натомість по всій країні виявлення сфальшованих COVID-документів - не рідкість. Лише за тиждень з 1 по 8 листопада Нацполіція розпочала 118 кримінальних проваджень щодо підроблених COVID-сертифікатів, усього таких проваджень - 1200, повідомив голова Національної поліції Ігор Клименко. За словами Клименка, найчастіше фальшивки виявляють на кордоні.

Водночас у Держприкордонслужбі DW повідомили, що мають статистику станом на кінець вересня: за місяць тоді перевірили 850 тисяч сертифікатів, з них виявили 480 документів, які містять ознаки підробки. "Це добре, що люди в більшості свідомі", - прокоментував такі цифри речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Він також пояснив, що прикордонники перевіряють документи за допомогою програми Safe Border - це єдина мережа, що використовується у 40 країнах світу, але не пов'язана з електронною базою даних МОЗ. Вона дозволяє лише встановити справжність QR-коду на документі. У такий спосіб, за словами Демченка, виявляють підроблені у фотошопі QR-коди чи чужі документи, у які порушники вносять своє ім'я. Паперові документи без QR-коду більш ретельно перевіряють лише тоді, якщо вони виглядають підозріло.
 

Як повідомив DW начальник головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан, моніторингові групи відомства також перевіряють COVID-документи, але лише паперові - сертифікати про вакцинацію, довідки про ПЛР-тести й наявність медичних протипоказань до вакцинації. За словами Рубана, у столиці кожен десятий з таких документів - фальшивий, але йдеться про явні підробки: відсутність печаток, штампи неіснуючих установ або підписи несправжніх лікарів. Тоді як фальшування електронних документів, каже Олег Рубан, інспектори виявити не можуть, бо в такому разі "фальсифікація відбувається на рівні недоброчесних лікарів", а цим має займатися поліція.

Іншими словами, з'ясувати, що людина не робила щеплення, якщо вона дала хабар лікарю і той вніс її дані в електронну систему й виписав сертифікат, неможливо. Єдиний варіант боротьби - якщо порушник сам зізнається і вкаже на фальсифікатора, вирішили в МОЗ і назвали це "ковідною амністією".

Як скористатися "ковідною амністією"?

Ідея "прощення ковідного гріха" з'явилася в МОЗ минулого тижня, розповів у розмові з DW голова національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Федір Лапій, який був присутній на обговоренні концепції з МВС. Мова йде про скасування покарання для тих, хто купив підробний сертифікат і має запис про вакцинацію в електронній базі, але вирішив зробити справжнє щеплення. "Основна мета - щоб люди прийшли і провакцинувалися, а не ставити бар’єр", - каже Лапій.

Очільник МОЗ Віктор Ляшко пояснив, що питання юридичної відповідальності при цьому не знімається: власник фальшивки має звернутися до сімейного лікаря й повідомити про підроблений сертифікат і його "лікаря-видавця". "А сімейний лікар повідомить у Нацполіцію контакти того, хто виписав такий документ, щоб далі ця справа розглядалася в суді", - відзначив міністр.

У Нацполіції додали, що звільнити від кримінальної відповідальності зможуть лише тих, хто не встиг використати фальшивий сертифікат, для цього наразі готують правову базу. На запитання DW про те, як з'ясувати, чи користувалася людина фейковим документом, голова Національної поліції Ігор Клименко на брифінгу відповів, що правоохоронці мають змогу "швидко вивчити проходження сертифіката - чи то аеропорт, чи то залізничний вокзал, чи то будь-яке інше місце в нашій державі". Водночас Клименко наголосив, що також необхідно буде знайти й того, хто виготовив і продав фальшивку.

За підробками не видно правди

За статистикою МОЗ, трохи менше дев'яти відсотків усіх госпіталізованих з COVID-19 в Україні вакциновані хоча б однією дозою. У двох лікарнях Києва DW повідомили дещо різні показники щодо частки щеплених серед пацієнтів ковідних відділень: в одному закладі заявили про приблизно три відсотки, в іншому - про дев'ять-десять, при чому дані пацієнтів про вакцинацію звіряють з електронною системою МОЗ.

Водночас імунолог Федір Лапій, виходячи з власних спостережень і спілкування з лікарями з різних регіонів, розповів, що випадки, коли пацієнти зізнаються про несправжність своїх сертифікатів про вакцинацію на реанімаційних ліжках, - не рідкість. Кілька таких випадків трапилося і в Олександрівській лікарні Києва, повідомили DW співробітники закладу. На думку Лапія, фальшивки - це не просто порушення закону, а й перепона для розуміння епідситуації, адже невідомо, скільки по-справжньому вакцинованих хворіють. "Для звітності, для того, щоб розуміти подальші кроки, робити висновки, треба мати статистику, яка б давала нам нормальні дані", каже Лапій.

Нині принаймні однією дозою, за даними МОЗ, щепилися понад 11 мільйонів українців - це більше третини дорослого населення і середина шляху до колективного імунітету. Утім, скільки серед цих людей дійсно вакцинувалися, а скільки купили місце у статистиці імунізації - невідомо.

Джерело: Українська служба DW