"Білоруський маршрут" для мігрантів: якою є роль Туреччини

Тисячі людей намагаються потрапити з Білорусі на територію ЄС через польський кордон. Чимало з них прибули до Мінська через Туреччину. Яку роль у цьому міграційному потоці відіграє Анкара?

Громадяни Іраку та Сирії, Сомалі й Афганістану - тисячі людей намагаються перетнути кордон Білорусі та Польщі. Польські прикордонники й солдати стримують їх, як можуть. Відповідальність за ситуацію, що склалася, у ЄС покладають передовсім на білоруського правителя Олександра Лукашенка. Білоруська влада, вочевидь, цілеспрямовано заохочує мігрантів летіти до Мінська й далі допомагає їм потрапити на польський кордон. Таким чином, припускають оглядачі, Лукашенко мститься Євросоюзу за санкції.

Дедалі більше питань у ЄС виникає тим часом до Туреччини. Уряд в Анкарі досі не скасував прямі рейси з цієї країни до Мінська - щодня до білоруської столиці прямують декілька літаків. У Брюсселі й Берліні зростає побоювання, що турецький президент Реджеп Таїп Ердоган може використати мігрантів як засіб тиску. Якщо Ердоган намагається, "шантажувати ЄС за допомогою численних рейсів з мігрантами до Білорусі", на це має бути адекватна відповідь, зазначив голова фракції Європейської народної партії у Європарламенті Манфред Вебер.

Мігранти як розмінна монета великої політики

Недовіру до Анкари підживлює той факт, що подібна ситуація вже мала місце у березні 2020 року: після того, як турецький президент заявив, що "відкриє ворота" біженцям, тисячі людей попрямували до кордону з Грецією. Все закінчилося зіткненнями з грецькими прикордонниками, які застосовували сльозогінний газ і водомети. Таким чином Ердоган намагався тиснути на ЄС, аби Брюссель якнайшвидше виплатив гроші, обіцяні в рамках так званої "угоди про біженців".

Домовленість Брюсселя й Анкари полягає у тому, що Туреччина зобов'язується стримувати міграційні потоки до ЄС своєю територією і отримує взаміну гроші на утримання таборів для біженців. "Після цього Туреччина уклала з ЄС оновлену угоду", - зазначає експерт з питань міграції Мурат Ердоган з Турецько-німецького університету у Стамбулі. У Брюсселі тим часом вже говорять про підтримку Туреччини грошима на загальну суму у 3,5 мільярда євро до 2024 року. "Фінансову співпрацю між Брюсселем та Анкарою було розширено", - констатує експерт. На думку Мурата Ердогана, такий очевидний взаємозв'язок тиску й поступок може заохотити інші країні шантажувати ЄС.

Спростування з Анкари

Співрозмовники DW у міністерстві закордонних справ Туреччини запевняють, що скоординованих рейсів до Білорусі з біженцями немає. У дипломатичних колах в Анкарі нагадують, що мають обов'язки перед європейськими партнерами у сфері контролю за міграцією. Спростування припущень про зрежисовані потоки біженців до Білорусі поширила й авіакомпанія Turkish Airlines.

Башак Явчан з центру дослідження міграції The HUGO Observatory, що у бельгійському Льєжі, вважає, що у драматичній ситуації на білорусько-польському кордоні винен, не останньою чергою, і Європейський Союз. Експерт вказує на те, що уклавши угоди про реадмісію з Туреччиною і Білоруссю, ЄС потрапив у залежність від цих країн, до яких є чимало претензій з точки зору дотримання норм демократії та прав людини.

Туреччина тріщить по швах?

Жодна країна світу не прийняла стільки біженців, як Туреччина. Лише із Сирії на територію цієї країни від війни втекли близько чотирьох мільйонів осіб. Захоплення влади талібами в Афганістані спричинило новий потік біженців, який частково також проходить через Туреччину. Попри те, що було посилено охорону східного кордону, за деякими даними, на територію країни вже потрапили близько 30 тисяч афганців. Турецький уряд вже неодноразово наголошував, що вважає можливості країни для прийняття біженців вичерпаними. Якщо частина біженців вирішить на шляху до ЄС пробувати удачі в Білорусі, імовірно, у Туреччині не вбачатимуть резону цьому заважати.

Ескалація кризи на кордоні ЄС і Білорусі. Онлайн

Джерело: Українська служба DW