Мігрантам сподобалося. Нова проблема Білорусі
Несподіваний для білоруської влади поворот: чимало з тих, хто не зміг пробратися до Польщі, починає замислюватися над тим, аби попросити політичного притулку в Білорусі.
Напруженість міграційної кризи на білорусько-польському кордоні, схоже, починає слабшати. Ще у вівторок сотні мігрантів, які зібралися на одному з контрольно-пропускних пунктів з боку Білорусі, закидали польських поліцейських камінням та пляшками, ті відповідали водометами та сльозогінним газом. Однак у середу мігранти почали залишати стихійний табір, що виник на кордоні. У четвер авіакомпанія Іракські авіалінії здійснить перший рейс з Мінська, щоб повернути на батьківщину кілька десятків мігрантів. Але тепер Білорусь має нову проблему - не всі мігранти хочуть повертатися додому.
Просто залишимося тут
Деякі мігранти нізащо не відмовляться від планів пробитися до країн ЄС, але частина людей точно віддасть перевагу залишитися в Білорусі, ніж повертатися на батьківщину. "Я хочу до Німеччини, але якщо це неможливо, просто залишуся тут", - сказав New York Times 21-річний курд із Іраку Бейл Нісу. Для нього перспектива залишитися в Білорусі виглядає набагато привабливішою, ніж повернення до Іраку чи нові побачення з польськими прикордонниками та військовими. "Білорусь - це дуже хороша країна, дуже!" - сказав мігрант. Причому подібні наміри висловили ще кілька людей, із якими розмовляв на кордоні з Польщею репортер New York Times.
Батька в роздумах
Судячи з усього, влада Білорусі поки, ймовірно, сама не розуміє, як поводитися з мігрантами, які можуть захотіти залишитися. Колишній білоруський міністр внутрішніх справ Юрій Караєв, який зараз працює помічником Лукашенка, відповів на запитання про можливих прохачів притулку так: "Я, звичайно, радий, що людям тут подобається, але подальші кроки залежатимуть від рішення президента".
Провальна стратегія
На Заході багато хто вважає, що за штучно створеною міграційною кризою на кордоні з Польщею стоїть Москва. Але експерти із зовнішньої політики та представники служб безпеки в Берліні доходять висновку, що все було придумано та сплановано якраз у Білорусі.
"Ідеться про стратегію, розроблену Лукашенком та його апаратом безпеки. За допомогою цієї стратегії правитель у Мінську хоче не лише змусити ЄС відновити закриті канали діалогу і, у кращому разі, зняти санкції, а й повернути собі простір для маневру та переговорні позиції у відносинах із Москвою", - вважає експерт із Росії Штефан Майстер із Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).
Ще у 2010 році Лукашенко думав про можливість чинити тиск на ЄС за допомогою біженців, і тепер він реалізував цю ідею. Прикладом для нього, мабуть, стала Туреччина. Ідея полягала в тому, щоб змусити ЄС повернутися до переговорів і зрештою відмовитись від санкційної політики. "Лукашенко зацікавлений у тому, щоб змусити Захід говорити з ним", - зазначає Штефан Майстер. Якщо йому дзвонить Ангела Меркель, як вона зробила це вдруге в середу, для нього це успіх. "Бо він хоче вийти зі своєї ізоляції і таким чином зберегти певну частку незалежності", - вважає експерт.