Усі говорять про вторгнення. Чого чекати Україні

 

Україну дедалі частіше попереджають про можливий напад Росії. Тепер уже за західною пресою про це прямо заговорили українські військові. Чого варто побоюватися?

 

 

Глава ГУР Міноборони Кирило Буданов каже, що Росія готується до нападу наприкінці січня чи на початку лютого. За його словами, суворі зимові умови не стануть на заваді ні для російських атак, ні для оборони України. Прогнози української розвідки про терміни можливого нападу збігаються з даними розвідувальної спільноти США.

 

За словами Буданова, напад загрожує виявитися найбільш руйнівною кампанією Росії з початку її агресії в Україні в 2014 році. Таку оцінку висловив і голова Міноборони Олексій Резніков. За його словами, влада США, ЄС та України має зробити все, щоб переконати Володимира Путіна в його можливих намірах здійснити новий наступ, оскільки будь-яке подібне вторгнення коштуватиме Україні та Європі набагато дорожче, ніж агресія Росії у 2014 році.

 

 

Глава ГУР Міноборони Кирило Буданов припускає, що атака РФ може включати:

 

- авіаудари,

 

- атаки артилерії та бронетанкових військ,

 

- повітряно-десантні атаки на сході України (російсько-білоруські військові навчання Захід-2021, проведені на початку осені, показали, що РФ може одночасно висадити до 3,5 тис. десантників та спецназівців, навів приклад Буданов);

 

- атаки з висадкою морського десанту в районі Одеси та Маріуполя;

 

- Вторгнення меншої інтенсивності через Білорусь.

 

Що може передувати вторгненню РФ: спроби дестабілізувати ситуацію в Україні політично. Буданов заявив, що РФ планує здійснити військову операцію після серії психологічних, мета яких — дестабілізувати Україну та підірвати її здатність оборонятися.

 

 

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що його країна поділяє стурбованість США нарощуванням російських військ уздовж кордонів України і звернувся до РФ із попередженням про те, що будь-яке вторгнення призведе до вкрай тяжких для Кремля наслідків.

 

Мерлінда Герінг, заступник директора Євразійського центру Atlantic Council, 19 листопада опублікувала у впливовому журналі Foreign Policy велику статтю під назвою "Україна під прицілом", в якій намагається пояснити причини нинішніх військових маневрів Росії. Герінг констатує, що на сьогодні навіть ті західні політики та чиновники, які мають доступ до секретних розвідданих, "не можуть передбачити поведінку президента Росії Володимира Путіна" і залишаються у здогадах.

 

“Ряд факторів говорить про те, що Путін знову завдасть удару по Україні, причому найближчим часом, — пише Герінг, одразу називаючи один із них. — По-перше, диктатор, що старіє, хоче зміцнити свою спадщину як одного з великих лідерів Росії”. А велич в історії РФ вимірюється саме територіальними завоюваннями, а не зростанням ВВП чи міжнародною роллю країни, нагадує аналітик.

 

 

 

На тлі хвилі нових даних про можливе вторгнення Росії колишній перший заступник глави адміністрації президента РФ Владислав Сурков опублікував пропагандистську статтю про те, що Росія не втратила "імперських інстинктів".

 

У тексті, опублікованому російським сайтом Актуальні коментарі, Сурков озвучує технологію "експорту хаосу" як максимально ефективну для Росії - у тому числі, щоб знизити градус невдоволення громадян усередині самої РФ.

 

На офіційному рівні в Кремлі продовжують стверджувати, що напади на Україну не планують.

 

За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, за допомогою інформації західної преси про можливий напад Росії на Україну, нібито намагаються прикрити наміри Києва повернути контроль над Донбасом силою. У відповідь міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна не планує військових операцій із силового повернення контролю над окупованим Донбасом. "РФ підвищила інтенсивність дезінформації, включаючи хибні звинувачення України в нібито підготовці до військового нападу на Донбасі. Офіційно: Україна не планує наступальну військову операцію на Донбасі. Ми віддані пошуку політико-дипломатичного вирішення конфлікту. Україна продовжує наполегливо працювати над тим, щоб пожвавити Норманський формат разом з Німеччиною та Францією як посередниками", - наголосив Кулеба.

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet