Чи допоможе Німеччина Україні в конфлікті з РФ? Що говорять у Бундестазі

Наскільки серйозною є військова загроза Україні з боку Росії та чи може Берлін запобігти ескалації цього конфлікту? DW - про результати дебатів у Бундстазі.

Як слід Німеччині реагувати на скупчення російських військ на кордоні з Україною і чи можуть санкції щодо Москви стати дієвим інструментом на шляху до запобігання війні - ці питання перебували в центрі уваги під час засідання німецького Бундестагу, яке відбулося 9 грудня в присутності посла України в Берліні Андрія Мельника.

Напередодні новий канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв'ю німецькому телеканалу Welt-TV застеріг, що можливе вторгнення військ РФ на територію України не залишиться без наслідків. "Потрібно, щоб усі поважали недоторканність кордонів. І всі розуміють, що інакше це матиме наслідки", - наголосив у зв'язку з цим соціал-демократ.

При цьому Шольц не відповів прямо на запитання про те, чи буде готовий очолюваний ним уряд відмовитися від постачання газу трубопроводом "Північний потік-2" в разі російської агресії, обмежившись заявою, що "зараз потрібно зробити все можливе, щоб до (військового. - Ред.) конфлікту між Росією та Україною не дійшло".

Що буде з "Північним потоком-2"?

Досі Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) Шольца та її партнер у колишньому уряді - блок Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) - регулярно наголошували, що "Північний потік - 2" є економічним проектом і ніяк не пов'язаний із геополітикою.

Можливо, саме тому 9 грудня на засіданні Бундестагу, присвяченому напруженій ситуації на російсько-українському кордоні, тема "Північного потоку-2" зовсім не порушувалась. Лише наприкінці дебатів, що тривали дещо більше години, депутат від блоку ХДС/ХСС Томас Ерндль, не вдаючись у подробиці, закликав новий уряд ФРН зайняти чітку позицію з цього питання.

Загалом консерватори були одностайні в думці, що "агресія з боку Росії повинна мати наслідки", а "те, яким чином РФ чинить тиск на Україну, гідно засудження". Крім Ерндля, від блоку ХДС/ХСС слово взяли Йоганн Вадефуль, а також Юрґен Хардт, котрий відкрив дебати.

Можливі наслідки агресії Росії

Ще більш конкретна й жорстка критика дій Москви пролунала цього дня з боку Зелених. Від цієї політичної сили виступили депутати Юрґен Тріттін та Робін Ваґенер. Останній назвав те, що відбувається на українському кордоні, "одним із наймасштабніших зовнішньополітичних викликів нашого часу" .

"Основа загального мирного устрою в Європі - недоторканність кордонів та неприпустимість зміни їх у насильницькому, односторонньому порядку", - наголосив Тріттін. "Я скажу вам одне: це не НАТО зосередило на кордонах суверенної держави 120 тисяч солдатів у бойовій готовності. І неважливо, чи є це підготовкою до вторгнення або шантажем України. З правилами і духом Договору з безпеки та співробітництва в Європі це не сумісно!" - додав він.

Тим самим "зелений" політик відреагував на виступ Александера Ґауланда з правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), який спробував пояснити дії Росії тим, що вона вважає ситуацію на своїх рубежах "незадовільною" і "завжди окреслювала червону лінію, коли йшлося про старі російські території поселення".

Розширення НАТО та постачання США озброєнь Україні

Проаналізувати причини загострення ситуації на українському кордоні спробував і представник Лівої партії на дебатах - Алі Аль-Дайламі.

"Так, військовий наступ та скупчення російських військових (на кордоні з Україною. - Ред.) є небезпечним, але й дії протилежної сторони не менш проблематичні. Озброєння України з боку США, Туреччини та інших членів НАТО, а також розміщення в Україні навчального персоналу НАТО формують вибухонебезпечний потенціал у цьому конфлікті та в цьому регіоні", - зазначив він, додавши, що, на його думку, постачання озброєнь мають замінити угоди про контроль за озброєннями та обопільне роззброєння сторін.

"Також контрпродуктивно було би вважати, що цей конфлікт можна було би пом'якшити або вирішити за допомогою спіралі санкцій. Зовсім навпаки, і минуле це чітко продемонструвало. Саме тому ми як Ліва партія послідовно відкидаємо санкційну політику", - наголосив Аль-Дайламі.

Глава МЗС ФРН про конфлікт РФ та України

Раніше того ж дня, 9 грудня, нова міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок після зустрічі з главою МЗС Франції Жаном-Івом Ле Дріаном заявила, що "в разі повторного порушення української державності Росія заплатить високу політичну і, перш за все, економічну ціну".

Водночас Бербок наголосила, що вирішити конфлікт можна лише дипломатичним шляхом. І вона сама, і Ле Дріан будуть готові особисто брати участь у пошуках шляхів вирішення конфлікту, наголосила політикиня.

Традиційно партія "Союз 90/Зелені", членом якої є Бербок, різко критикує Москву за порушення прав людини та принципів демократичної держави. І ФРН, і Франція є країнами-учасницями переговорів у так званому "нормандському форматі" щодо мирного врегулювання конфлікту на Сході України.

Роль Мінських домовленостей

Про необхідність виконання Мінських домовленостей говорив у Бундестазі й депутат від СДПН Нільс Шмід. Назвавши цей документ "єдиною доступною рамкою для довгострокового мирного врегулювання на Сході України", політик зазначив, що Німеччина усвідомлює свою особливу відповідальність за виконання цих домовленостей.

"Але це означає, що й Росія має усвідомлювати свою відповідальність у цьому конфлікті. Не можна, щоб російський уряд називав війну на Сході України "внутрішньоукраїнським конфліктом", а себе - "посередником" у ньому. Ні, Росія - це сторона конфлікту. Росія - це агресор. Росія порушила міжнародне право та європейський мирний порядок", - констатував депутат.

Зі свого боку, представник вільних лібералів Александер Ґраф Ламбсдорфф зазначив, що свою політику щодо Росії Німеччина має проводити в єдиному західному ключі та "особливо враховуючи інтереси її партнерів у Центральній та Східній Європі". "Саме це і є нашою метою - домогтися деескалації за допомогою дипломатії. Заради того, щоб підтримати Україну та забезпечити мир у Європі", - підсумував він.

Джерело: Українська служба DW