Командувач ООС: Україну захистить повітряний щит, а не "стіна" на кордоні

Чи готові українські військові на Донбасі відбити наступ Росії та керованих нею бойовиків, в інтерв'ю DW розповів командувач об'єднаних сил Збройних сил України Олександр Павлюк.

Занепокоєння світової спільноти, що "гібридний" конфлікт між Росією та Україною може перерости у відкриту війну, нині ледь не найбільше з часів анексії Криму та інтенсивних боїв на Донбасі у 2014-2015 роках. На тлі скупчення російських військ біля українських кордонів ризик ескалації став темою перемовин на найвищому політичному рівні, а західні ЗМІ з посиланням на дані розвідки повідомляють про високу ймовірність такого сценарію.

Про те, що думають про загрозу наступу Росії українські військові на Донбасі та чи розраховують вони на допомогу Заходу, DW поговорила з командувачем об'єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенантом Олександром Павлюком.

DW: Пане Павлюк, як Ви оцінюєте ймовірність масштабного вторгнення російських військ в Україну найближчим часом?

Олександр Павлюк: Щодо російського вторгнення, то ми чекаємо на нього з 2014 року. Для нас не дивно, що Росія постійно брязкає зброєю, показує м'язи. Проте ознак, які б безпосередньо вказували на ймовірність агресії прямо зараз, ми наразі не бачимо: що дійсно було б створено систему управління (угрупуваннями для наступу - ред.), проведено логістичну підготовку та підготовку шляхів, активізовано розвідку на тих чи інших напрямках.

Так, ми відпрацьовуємо певні плани та готові адекватно реагувати на загрози. Дійсно, у порівнянні з російською армією у нас не той рівень могутності, але постояти за себе ми зможемо і завдати великих втрат також. Тож, на мою думку, Росія нині знову намагається вирішити свої питання на світовому рівні шляхом погроз Україні.

Сил України на Донбасі достатньо, щоб зупинити наступ на цьому напрямку?

Я вам так скажу: сил угрупувань ОРДЛО і Росії недостатньо для проведення ефективного наступу. Для результативного наступу на ефективну оборону потрібне співвідношення сил шість до одного – такої переваги у них немає. Тобто ми можемо дієво оборонятись.

У 2014 в Україні було розпочато проект "Стіна" - укріплення українсько-російського кордону. Утім, значні ділянки кордону досі не облаштовані...

В умовах агресії такі споруди не мають жодного значення – вони не є серйозною перешкодою для руху військ. Побудувати стіну? Все одно вона буде прорвана, розбита на тому чи іншому напрямку. Враховуючи стан економіки України, мені здається, краще витратити ці кошти на переоснащення Збройних сил.

На яку допомогу західних країн Ви розраховуєте у разі вторгнення Росії?

Якщо реалістично дивитися на стан речей, ми сподіваємося лише на себе. Було б дуже непогано, якби нам допомагали хоча б зброєю.

Ми дуже вдячні за допомогу, яка вже надається. Вона суттєво покращила наше становище – особливо це стосується артилерійської розвідки, забезпечення засобами зв'язку, приладами нічного бачення. Проте завдяки партії Javelin проблема не вирішиться. Те, що нам критично потрібно, ми озвучували – всі наші партнери це знають.

Що саме Ви маєте на увазі?

Насамперед йдеться про протиракетну систему, систему протиповітряної оборони. Адже без масового застосування авіації і крилатих ракет Росії буде дуже складно здійснити свої плани. Якщо створити потужний повітряний щит, перспективи агресії будуть сумнівні.

Західні країни, в тому числі Німеччина, висловили занепокоєність першим бойовим застосуванням безпілотника Bayraktar у жовтні. Адже у липні 2020 року в рамках Тристоронньої контактної групи сторони домовились про заборону використання будь-яких літальних апаратів.

Ми змушені були застосувати Bayraktar, тому що, нівелюючи Мінські домовленості, противник застосував артилерію калібру 122 та 152 міліметри і протягом 12 годин обстрілював наші позиції. Після того, як у нас були загиблі та поранені, ми не мали часу підтягувати артилерію, яка у нас відведена. Було ухвалено рішення застосувати Bayraktar. Це було успішно зроблено і противник зрозумів, що безкарно він далі діяти не зможе. Відтоді безпілотники Bayraktar працюють лише на віддаленні – не перетинаючи лінію зіткнення та не порушуючи жодну вимогу.

Тобто для розвідки?

Так. Вони використовуються, щоб спостерігати за противником. Тому що їм на всі наші домовленості глибоко наплювати.

А щодо використання дронів іншою стороною – наскільки серйозна ця проблема?

Нині це найефективніший засіб ураження. Якщо своєчасно не знайти способи боротьби з ними – це буде дуже велика проблема.

Що це за дрони?

Це не рівень Bayraktar, це швидше саморобні пристрої, на яких закріплюються боєприпаси – приміром, ВОГ (гранатометний боєприпас, абревіатура від "Выстрел осколочный гранатометный". - Ред.) або перероблена міна, що скидається на позиції – дуже ефективно, раптово і точно.

Тобто це не військові дрони?

Я б не сказав, що вони військового виробництва. Найімовірніше, це перероблені під використання боєприпасів розвідувальні дрони.

Західні країни багато років говорять про безальтернативність Мінських угод у врегулюванні конфлікту на сході України. Втім, за майже сім років не виконані навіть перші пункти цих домовленостей про припинення вогню. Чи є Мінські угоди, на Вашу думку, досі актуальними?

Це поки єдиний стримувальний документ, який має Україна і який все-таки дає шанс на завершення цієї війни мирним шляхом.

На Вашу думку, переговорний процес може змінити ситуацію тут на Донбасі?

Все залежить від команди з Кремля. Навіть перед двосторонньою зустріччю між Байденом та Путіним декілька днів не було застосування зброї з боку ОРДЛО. Тобто вони також контролюються. Дають команду – вони ведуть вогонь, не дають команду – вони не ведуть вогонь. Все залежить від засобів, які будуть застосовані до Росії міжнародною спільнотою.

Джерело: Українська служба DW   

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet