Туреччину охопила криза. Навіщо Ердоган валить ліру

 

У Туреччині – масштабна валютна криза: ліра невблаганно падає, сьогодні досягнуто чергового історичного мінімуму. Падіння турецької нацвалюти таке стрімке, що торгівля не встигає адаптуватися до нових цін і з магазинів зникають товари. Експерти пов'язують фінансову кризу в Туреччині з особистими рішеннями президента Реджепа Ердогана. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

З яким "злом" бореться Ердоган

 

Турецька ліра на торгах сьогодні, 13 грудня, впала на 7 відсотків – до 14,99 за долар, це новий антирекорд. З початку року курс ліри знизився майже вдвічі до долара, упродовж листопада – на 26 відсотків.

 

Ліра і далі знижується через побоювання, які є через економічну політику президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, і з огляду на те, що на засіданні в четвер Центробанк може знову знизити процентну ставку, пише Reuters.

 

Раніше регулятор мав змогу утримувати курс нижче 14 лір за долар завдяки продажу доларів. Таких валютних інтервенцій було три за останніх два тижні. Втім, експерти вважають, що це не допоможе зміцнити ліру.

 

"Відносна стабільність турецької ліри минулого тижня була штучною та хиткою. Наразі ми бачимо, як під тиском, який дедалі наростає, ліра слабшає до нижчого рівня. Будь-які дальші спроби з боку ЦБТ стабілізувати ситуацію за допомогою інтервенцій, імовірно, зазнають невдачі", – зазначили аналітики Commerzbank.

 

Резерви країни вже є низькими за міжнародними стандартами, тоді як можливості регулятора з утримання курсу обмежені.

 

Висока інфляція постала гострою проблемою в багатьох країнах, зокрема у всьому Євросоюзі. Але такі високі показники, як у Туреччині, все ж таки унікальне явище для держав з розвиненою ринковою економікою, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

 

Більшість центробанків великих країн, що розвиваються, послідовно посилюють монетарну політику -– цьому сприяє насамперед підвищення інфляції всередині країн, але на ринках капіталу також позначається згортання заходів кількісного пом'якшення ФРС США.

 

У Туреччині тим часом інфляція в листопаді збільшилася до 21,3 відсотка – максимуму за 3 роки, але з березня ставка була знижена з 19 відсотків до 15 відсотків. Для порівняння, у Бразилії, де інфляція прискорилася до 10,7 відсотка, ставку було підвищено з 2 до 7,75 відсотка.

 

Курс ліри почав падати невдовзі після того, як агентство S&P Global Ratings знизило прогноз суверенного кредитного рейтингу Туреччини до "негативного". У S&P як аргумент на рішення назвали ризики, пов'язані з "надзвичайною волатильністю валюти".

 

На цьому тлі дохідність десятирічних державних облігацій Туреччини підскочила на 31 базисний пункт – до трирічного максимуму, потім знизилася до 28 базисних пунктів, до 21,69 відсотка.

 

У S&P попереджають, що подальше зниження ставок за значного падіння ліри тільки дужче позначиться на інфляції. На початку 2022 року вона може досягти рівня 25-30 відсотків у річному обчисленні. Про це також кажуть у лондонській консалтинговій компанії Capital Economics.

 

Призначений на початку грудня міністр фінансів Туреччини Нуреддін Небаті, прихильник зниження ставок Центробанку, заявив у понеділок, що Туреччина не має наміру підвищувати процентні ставки, тоді як більшість центральних банків у всьому світі збільшують вартість запозичень, щоб протистояти зростанню цін.

 

16 грудня відбудеться чергове засідання ЦБ Туреччини, на якому, як очікується, ставку буде вкотре знижено. Опитані Reuters аналітики й економісти очікують, що регулятор знизить ставку на 100 базисних пунктів – до 14 відсотків, незважаючи на те, що інфляція в країні перевищила позначку 21 відсоток.

 

Ердоган раніше неодноразово виступав проти підвищення ставок у Туреччині, адже, як він вважає, це веде до зростання інфляції, а не стримує її. Турецький лідер переконаний, що низькі ставки потрібні, щоб стимулювати зростання економіки, експорт і кредитування. З вересня ЦБ Туреччини знизив ставку на 400 базисних пунктів – до 15 відсотків річних.

 

Так ліра падає, ціни зростають, глави Центробанку, які не мають наміру виконувати накази президента, один за одним йдуть у відставку. Але Ердоган і далі знижує ставку.

 

За останні два з половиною роки президент Туреччини змінив трьох керуючих центрального банку і міністра фінансів. Нинішній глава регулятора Чахап Кавджіоглу обійняв свою посаду в березні цього року.

 

Газета Arab News зазначає, що Кавджіоглу підтримує теорію Ердогана, що збільшення ключової ставки розганяє інфляцію. Натомість більшість сучасних економістів мають протилежну думку. Попереднього главу ЦБ Наджі Агбала було звільнено після того, як у березні він підняв відсоткову ставку до 19 відсотків.

 

У лютому долар коштував 6,9 ліри, з того часу турецька валюта знецінилася майже на 120 відсотків, більш ніж удвічі. Це стало найгіршим показником серед 36 основних валют, які відслідковує Reuters.

 

Водночас Ердоган обіцяє, що й надалі до 2023 року знижуватиме процентну ставку. Для нього процентні ставки – це, як він сказав, "зло, що робить багатих ще багатшими, а бідних - біднішими".

 

У своїй статті у виданні Ethnos фахівець із історії Туреччини і доцент Університету Пантеон в Афінах Антоніс Хаджикіряку пояснює, якими міркуваннями продиктовано грошову політику Ердогана.

 

"У своїх виступах турецький президент раз у раз посилається на вчення ісламу, а особливо на заборону лихварства. Цю позицію Ердогана пояснюють такі політичні й ідеологічні міркування: з метою згуртувати правих і ультраправих навколо ідеї "турецько-ісламського синтезу" Ердоган, з одного боку, посилається на ісламську етику, а з іншого боку – на деякі особливості Туреччини - і її відмінність від Заходу і Європи", – пише експерт.

 

Прості громадяни незадоволені. У неділю найбільші турецькі профспілки вивели на вулиці азіатської частини Стамбула понад п'ять тисяч протестувальників на тлі гіперінфляції та обвалу ліри. Головна вимога мітингувальників – підняти мінімальну зарплату.

 

"У моїй сім'ї ми працюємо вдвох, наших доходів вистачає на квартплату, а також оплату комунальних платежів. Зараз нам дуже складно жити, адже ми отримуємо мінімальну зарплату. Якби цю суму підвищили хоча б до 5200 лір (або 375 доларів), то нам було б полегше і ми б не зводили кінці з кінцями", – цитує Euronews одного із протестувальників.

 

У Туреччині із хлібом, який швидко дорожчає, справжня біда. Турецьке видання T24 опублікувало відео з довгою чергою за хлібом за доступною ціною.

 

Тим більше, що також зростають ціни на все інше, аж надто на імпортні товари, зокрема ліки, адже економіка Туреччини значною мірою залежить від імпорту.

 

Турецька валюта така нестабільна, що ціни змінюються щодня. Тільки для виробників інфляція зросла на 50%.

 

Співробітники супермаркетів викладають у соцмережах цінники на ті самі товари з різницею в кілька днів, щоб наочно показати, як змінюються ціни на маргарин, оливкову олію, чай, каву, миючі засоби і туалетний папір.

 

 

 

Пекарня в третьому за величиною турецькому місті Ізмірі вивісила на двері звернення до покупців, у якому пояснює причини подорожчання свого товару.

 

Зокрема, там перераховані нові ціни на такі продукти, як борошно, олія та кунжут. Закінчується звернення словами "Убережи нас, Господи".

Ціни на споживчі товари країни безпосередньо залежать від курсу долара до ліри. Наприклад, вартість помідора, який є одним з основних інгредієнтів турецької кухні, залежить від імпортних добрив і газу.

 

За даними Торгової палати Антальї, південного сільськогосподарського регіону країни, до серпня ціни на помідори зросли на 75 відсотків порівняно з минулим роком.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet