За дії в Україні. Санкції ЄС проти Вагнера

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу також погрожували Москві новими жорсткими рестрикціями у разі вторгнення на українську територію.

Євросоюз продовжує нарощувати санкційний тиск на Росію. У понеділок Брюссель запровадив санкції проти російської приватної військової компанії Вагнера. ПВК звинувачують у порушенні прав людини в Україні та Африці. Водночас міністри закордонних справ країн ЄС пригрозили Москві новими жорсткими рестрикціями у разі вторгнення в Україну. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Катування, позасудові страти та вбивства

Рада Євросоюзу затвердила санкції проти російської приватної військової компанії Вагнера. Рішення про це міністри закордонних справ країн ЄС ухвалили на своєму засіданні у Брюсселі у понеділок, 13 грудня.

"Група Вагнера відповідає за серйозні порушення прав людини в Сирії, Лівії, ЦАР, Судані, Мозамбіку та Україні, включаючи тортури, позасудові страти та вбивства", - повідомляється в документі.

Під санкції потрапила сама група Вагнера та вісім фізичних осіб й три компанії, пов'язані з нею, повідомляє прес-служба Ради ЄС. Обмеження набули чинності одночасно з публікацією.

"Група Вагнера набирала, тренувала та спрямовувала приватних військових співробітників у зони конфлікту в усьому світі, щоб сіяти насильство, грабувати природні ресурси та залякувати цивільних осіб у порушення міжнародного права", - йдеться у повідомленні прес-служби відомства.

Серед країн, де ПВК Вагнера здійснювала "дестабілізуючі дії", названі Україна, Лівія, Сирія та Центральноафриканська Республіка. Нові обмеження запровадили в рамках різних санкційних режимів щодо підриву територіальної цілісності та суверенітету України, ситуації в Лівії, Сирії, а також за грубі порушення прав людини.

Зокрема, за участь у бойових діях на боці самопроголошених "ЛДНР" під санкції потрапили засновник ПВК Дмитро Уткін (позивний Вагнер), а також найманці Денис Харитонов та Сергій Щербаков.

До списку санкцій також потрапили три енергетичні компанії з Росії, які працюють у нафтогазовому секторі Сирії: Євро поліс, Велада і Меркурій.

Брюссель вважає, що Євро поліс використовується як прикриття для ПВК Вагнера. Компанія працює за контрактами з урядом Сирії та отримує чверть виручки від експлуатації нафтових та газових родовищ, захоплених ПВК, йдеться у документі.

Обмеження полягають у заморожуванні всіх активів осіб, що потрапили під них на території ЄС. Європейським особам та компаніям заборонено надавати кошти чи ресурси тим, хто числиться у списку. Крім того, фізичним особам із обмежувального переліку заборонено в'їжджати до країн Євросоюзу.

Програмний директор Російської ради з міжнародних справ Іван Тимофєєв вважає, що санкції Євросоюзу не завдадуть військовій компанії та її співробітникам великої шкоди.

"Для самого Вагнера введені санкції, судячи з усього, не страшніші за постріл з пугача. Навряд чи організація має активи в ЄС, навряд чи її діяльність критично пов'язана з юрисдикцією Євросоюзу, навряд чи в'їзд у ЄС критичний для зазначених осіб. "Сигнальні санкції", одним словом", - цитує його Коммерсант.

Агент російської держави

Європарламент на пленарному засіданні 25 листопада ухвалив резолюцію, в якій різко засудив "жахливі злочини" ПВК Вагнера. У ній йдеться про свідчення тортур, позасудових страт, сексуальне насильство, мародерство і захоплення корисних копалин у країнах.

У документі також зазначається, що вперше про ПВК Вагнера стало відомо у 2014 році через її участь в анексії Криму та боях на Донбасі. У зв'язку з цим Європарламент висловився за підтримку "зусиль влади України притягнути до відповідальності членів групи Вагнера, які діяли в Криму та на Донбасі".

"Європарламент вказує на вагомі свідчення того, що російська держава несе відповідальність за фінансування, навчання, керівництво та оперативне командування цими воєнізованими групами", - йдеться в резолюції.

Як наголошується в ній, євродепутати "висловили тверде переконання", що ПВК Вагнера слід розглядати як "агента російської держави". У документі також йдеться, що група Вагнера - це "мережа" пов'язаних між собою воєнізованих організацій та компаній.

Європарламент звернувся до влади РФ, закликавши її подбати про виконання статті 359 Кримінального кодексу РФ, яка забороняє вербування, навчання, фінансування чи забезпечення найманців, а також використання їх у збройних конфліктах.

Західні країни вважають, що Кремль використовує групу найманців, яка має тісні фінансові зв'язки з давнім другом президента Росії Володимира Путіна Євгеном Пригожиним, як важелі впливу в міжнародних конфліктах.

Нинішні рестрикції введені через рік після того, як Брюссель ввів персональні санкції проти Пригожина, якого в пресі часто називають "кухарем Путіна" за його тісні зв'язки з Кремлем. Пригожин минулого тижня заявив, що не має зв'язків із Вагнером.

Російська влада також заперечує свою причетність до діяльності найманців.

Санкції на випадок вторгнення в Україну

Прийнявши санкції щодо ПВК Вагнера, Рада ЄС обговорила можливість запровадження додаткових санкцій у разі, якщо Москва ухвалить рішення про вторгнення на територію України.

"ЄС зберігає єдність у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. Усі міністри сходилися у тому, що будь-яка агресія проти України призведе до політичних наслідків та високої економічної ціни для Росії", - сказав голова європейської дипломатії Жозеп Боррель на прес-конференції за підсумками засідання у понеділок.

За його словами, Євросоюз має намір тісно координувати свої дії зі США. Можливу відповідь на агресію Росії проти України на саміті у четвер обговорять і лідери країн ЄС.

У понеділок цю тему із Путіним обговорював британський прем'єр-міністр Борис Джонсон. У повідомленні, опублікованому на сайті Кремля, йдеться, що російський лідер розповів Джонсону про "активне військове "освоєння" території України країнами НАТО, що створює пряму загрозу безпеці Росії".

Путін також нагадав про свою пропозицію "негайно розпочати переговори з метою вироблення чітких міжнародно-правових домовленостей, що відкидають будь-який подальший поступ НАТО на схід і розміщення у суміжних державах, насамперед в Україні, озброєнь, які що загрожують Росії".

Російська сторона, як очікується, днями надасть західним країнам проекти відповідних документів.