Українсько-російське протистояння: Туреччина хоче бути посередником

Росія стягує війська до українського кордону, збільшуючи тиск на Київ. Захід боїться вторгнення. На роль посередника у цьому протистоянні претендує Туреччина. Чи зможе Анкара сприяти деескалації?

Україна для Туреччини - важливий партнер, зокрема коли йдеться про військову співпрацю. Анкара, наприклад, постачає Києву бойові безпілотники Bayraktar TB2. Турецькі дрони використовувалися вже не в одній "гарячій точці" і проявили себе як високоефективні. З огляду на конфлікт між Україною та Росією, що триває з 2014 року, у Києві проявляють підвищений інтерес до турецького військового обладнання.

Важливий партнер і для Росії

У Москви з Анкарою тим часом також дуже тісні відносини. Туреччина імпортує газ з Росії через спеціально прокладений дном Чорного моря газогін "Блакитний потік". Крім того, Анкара купує російську зброю, зокрема, системи протиповітряної оборони S-400. Що, до речі, викликає неабияке роздратування у партнерів Туреччини по НАТО. З огляду на інтенсивні відносини як із Києвом, так і з Москвою, турецький президент Реджеп Таїп Ердоган приміряє на себе роль посередника у протистоянні навколо України. В Анкарі кажуть, що не хочуть війни у регіоні.

Але у Кремлі в Туреччині не бачать стороннього спостерігача і миротворця. Москва покладає на Анкару відповідальність за те, що Україна застосовує у зоні бойових дій на Донбасі безпілотники "Байрактар". 26 жовтня Збройні сили України вперше застосували турецький бойовий дрон у бою, завдавши удару по артилерійських позиціях проросійських бойовиків. Москва назвала це "провокаційним заходом".

Тімур Ахметов, експерт Російської ради з міжнародних справ, не вбачає в українсько-турецькій співпраці в оборонній сфері значної проблеми для Москви. За його словами, Кремль хоче передовсім завадити членству України у НАТО. "Якщо співпраця між Україною і Туреччиною не має наметі сприяти інтеграції Києва до НАТО, Росія не матиме до цього претензій", - вважає Ахметов. Українське керівництво вже багато років заявляє про бажання приєднатися до Північноатлантичного альянсу. А у березні 2018 року в офіційних документах НАТО було вперше зафіксовано, що Україна є "країною-аспірантом".  

США не в захваті

Водночас, чи випаде зрештою зіграти певну роль у врегулюванні конфлікту між Україною і Росією, залежить, не  останньою чергою, від США. Президент Джо Байден пообіцяв Україні захищати її суверенітет і територіальну цілісність. Утім, схоже, що у нинішній ситуації Вашингтон не бачить необхідності залучати Анкару до переговорів з українського питання. Відколи Росія нагнітає ситуацію на українському кордоні, Білий дім інтенсифікував контакти для погодження спільної відповіді на це з лідерами європейських країн.

Кадрі Тастан з німецького Фонду науки і політики цим не здивований. За його словами, Байден із самого початку свого президентства має доволі критичне ставлення до Ердогана. "Тому не дивно, що Туреччину не долучають до консультацій щодо України", - каже експерт. Він вказує також на те, що американський президент не запросив турецького лідера на "саміт за демократію", який відбувся 9-10 грудня за участі десятків глав держав і урядів. Якщо неучасть авторитарних лідерів з таких країн як Китай, Росія або Іран нікого не здивувала, то відсутність на саміті представників таких країн як Туреччина або Угорщина, на думку оглядачів, була показовою.

"Байден проводить саміт за демократію, але Туреччина - один з найважливіших військових партнерів в рамках НАТО, не запрошена" - на думку Кадрі Тастана це дуже промовиста ситуація. Байден ніколи не приховував свого критичного ставлення до Ердогана, якого якось навіть прямо назвав автократом.

Відносини Анкари і Вашингтона є прохолодними, відколи Туреччина стала купувати комплекси S-400 у Росії, а також проводила без погодження із США воєнні операції у північній Сирії. Ці обставини, на думку оглядачів, також свідчать не на користь посередницької ролі Туреччини в протистоянні з Росією з "українського питання".

Джерело: Українська служба DW