Союз проти Заходу. Про що домовилися Путін і Сі

 

Президент Росії Володимир Путін і глава КНР Сі Цзіньпін провели зустріч, яка стала для кожного з них кульмінацією зовнішньополітичного курсу року. Під час нарощення тиску з боку Заходу основні геополітичні суперники США знову продемонстрували стратегічне зближення.

 

На саміті, який пройшов у форматі відеоконференції, Путін і Сі заявили, що мають протистояти Заходу і захищати інтереси безпеки один одного. Зокрема, Китай підтримав вимогу Москви про невступ України в НАТО, тоді як Росія засудила політичний бойкот Олімпіади в Пекіні через геноцид уйгурів.

 

Особливу увагу на переговорах приділяли питанню створення незалежної інфраструктури обслуговування торгових операцій між РФ і Китаєм без участі інших країн. Тобто обговорювався аналог SWIFT, від якого Росію збираються відключити, якщо РФ нападе на Україну. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Новий рівень співпраці між Росією та Китаєм

 

Півторагодинна зустріч лідерів Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна у форматі відеоконференції відбулася 15 грудня в закритому режимі - для преси були відкритими тільки вступні заяви, в яких вони передусім окреслили низку важливих моментів.

 

Напередодні другого в цьому році російсько-китайського саміту, який мав підбити підсумки ювілейного року - 20 років тому Росія та Китай підписали Договір про добросусідство, дружбу та співпрацю, - обидві сторони рясніли гучними заявами.

 

На відкритті переговорів Путін назвав відносини з Китаєм "справжнім зразком міждержавної співпраці у 21-му столітті".

 

"Між нашими країнами сформовано нову модель співпраці, яка базується, зокрема, на таких засадах, як невтручання у внутрішні справи і повага до інтересів один одного, рішучість перетворити спільний кордон на пояс вічного миру і добросусідства", - сказав президент РФ.

 

У зв'язку з тим, що в цьому році дію великого російсько-китайського договору 2001 року продовжили на новий п'ятирічний період, Путін нагадав, що, власне, реалізація цього документа "дозволила вивести відносини на безпрецедентно високий рівень".

 

У вирі політичного бойкоту Олімпійських ігор 2022 року в Пекіні, до якого приєдналася низка країн Заходу й азійського регіону, Путін запевнив, що візьме участь у церемонії відкриття Олімпіади. З його слів, Росія та Китай підтримують одне одного в "неприйнятті будь-яких спроб політизації спорту й олімпійського руху".

 

"З нетерпінням чекаю на нашу з Вами олімпійську зустріч. Готовий з Вами пліч-о-пліч йти вперед, разом відкрити нову сторінку китайсько-російських відносин у постпандемічний період", - відповів Сі Цзіньпін, назвав Путіна "давнім другом" і нагадав, що їхня нинішня зустріч уже 37-ма, якщо порахувати.

 

"Світ увійшов у період турбулентності і великих змін. Китайсько-російські відносини після різних випробувань показали стійку життєздатність, стали новим диханням", - сказав глава КНР і висловив подяку Путіну, що він не дозволив Заходу "забити клин" між ними.

 

За підсумками переговорів, помічник президента РФ Юрій Ушаков також розповів, що Путін і Сі обговорили активність США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні й оцінили створення там Чотиристороннього діалогу з безпеки QUAD (Австралія, Індія, США і Японія) та AUKUS (Австралія, США та Велика Британія).

 

Пекін і Москва сприйняли ці кроки негативно, зазначив Ушаков. На думку сторін, AUKUS підриває глобальний режим нерозповсюдження ядерної зброї та збільшує рівень напруженості в регіоні, додав помічник Путіна.

 

Президент Росії та глава КНР також обговорили створення незалежної інфраструктури для обслуговування торгових операцій між двома країнами без участі інших держав, розповів Ушаков.

 

"Особливу увагу було приділено необхідності активізувати зусилля для формування незалежної фінансової інфраструктури для обслуговування торгових операцій між Росією та Китаєм. Мається на увазі створити таку інфраструктуру, на яку не мали б змоги впливати треті країни", - сказав він.

 

З слів Ушакова, Путін і Сі також виступили за збільшення частки національних валют у взаємних розрахунках і за розширення співпраці із забезпечення доступу російських і китайських інвесторів на фондові ринки.

 

Як зазначив помічник російського президента, обидві сторони підтвердили прагнення вивести взаємну торгівлю на рубіж 200 мільярдів доларів на рік.

 

Як повідомили в Кремлі, Путін розповів Сі Цзіньпіну про свою розмову із президентом США Джо Байденом, під час якої американський президент застеріг Росію від можливого вторгнення в Україну, тоді як Путін висунув вимогу про надання гарантій безпеки для самої РФ.

 

Сі Цзіньпін підтримав російську ініціативу з вимогою до НАТО не брати Україну та інші країни Східної Європи до свого складу, заявив Ушаков. Раніше Китай висловлював несхвалення розширенню НАТО, але так далеко в підтримці політики Москви не заходив.

 

Про певну допомогу Росії в просуванні її ініціативи з безпеки не йдеться, адже Китай не має політичного впливу на європейських гравців, каже директор Центру комплексних європейських і міжнародних досліджень НДУ ВШЕ Василь Кашин.

 

Втім, наразі Китай був надзвичайно солідарним з Росією з питань безпеки в Європі, зазначив експерт.

 

Американська газета Wall Street Journal у редакційній статті про переговори Путіна і Сі пише, що їм не обов'язково виступати єдиним стратегічним фронтом, "щоб поставити під загрозу американські інтереси": вони цілком зможуть цього досягти, якщо на різних фронтах діятимуть одночасно з надією підірвати американську міць.

 

Військова криза навколо України працює на користь Сі і відволікає увагу США від захисту Тайваню. А якщо Китай почне "завзяту" війну в Азії, Москва вирішить, що її територіальна експансія їй на руку ковінька. Адже війна в одному з регіонів може призвести до конфлікту в іншому, зазначає WSJ.

 

Крім того, обидві країни надають вирішальну підтримку Ірану, коли Тегеран бореться з американськими санкціями проти ядерної програми. Нова оборонна угода Путіна з Індією теж зиск для Китаю, бо Делі буде віддаленим від США, йдеться в статті.

 

"Зміцнення згоди між Пекіном і Москвою підкреслює, що зростають загрози світовому порядку під керівництвом США. Нова реальність означає, що США повинні зміцнювати власні альянси, а також поспішати з будівництвом військового і кіберзахисту, щоб протистояти світу, який дедалі стає небезпечнішим", - пише газета.

 

Раніше Корреспондент.net розповідав про оборонний бюджет США, націлений на стримування Росії та Китаю, а також допомогу Україні.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet