Швидше за планету. Як змінюється клімат в Україні

Температура повітря в Україні зростає значно швидше, ніж у середньому на планеті. Які області постраждають найбільше і що робити, щоб не допустити страшних втрат, розповів Світовий банк.

Незважаючи на виклики останніх років, які підірвали процес економічного зростання України, зміна клімату є найбільш значущим фактором нинішнього сторіччя, адже впливає на економіку та майбутні покоління.

Усвідомлюючи це, Україна оновила свій національно визначений внесок у 2021 році, передбачивши зменшення викидів парникових газів до 35% від рівня 1990 року, а також підтвердила свою відданість Європейському зеленому курсу - Green Deal. Проте без спеціального аналізу повною мірою оцінити вплив зміни клімату на економіку країни проблематично.

Світовий банк уперше провів детальне дослідження потенційного впливу зміни клімату на Україну з акцентом на сільському господарстві - ключовій сфері економіки. Результати цього дослідження ляжуть в основу Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, розробка якої нині добігає кінця. Кореспондент.net розповідає подробиці.

Клімат

За останні 60 років клімат в Україні істотно змінився, а починаючи з 1980-х років темпи зростання температури склали 0,4-0,6°C за десятиліття - це вище за середнє значення в Європі і в кілька разів вище за світові темпи.

Такі зміни впливають на опади: хоча за останні десятиліття загальна річна їхня кількість істотно не змінилася, внаслідок підвищення температури більше опадів випадає восени, менше - в інші сезони, особливо влітку. Це призвело до зниження накопичення вологи в ґрунті, що, у свою чергу, сприяє великим посухам в останнє десятиліття.

Найбільш значне річне підвищення температури - на 4,3°C до 2100 року (сценарій RCP 8.5) - прогнозується з найбільшим впливом на сході та північному сході України (Харківська, Луганська, Сумська області) та мінімальним - на заході (Івано-Франківська, Львівська, Волинська області). За сценарієм із нижчими концентраціями парникових газів (RCP 4.5) очікується, що підвищення температури становитиме 2,4°C до 2100 року.

У містах температура може зрости ще сильніше: більш ніж на 5°C влітку у Луганську та взимку у Києві. Такі зміни вплинуть на потреби населення в опаленні та охолодженні, особливо це вплине на здоров'я вразливих груп, а також на міську інфраструктуру.

Протягом року найбільше температура змінюватиметься у літні місяці у теплих регіонах та взимку - у холодніших. Це призведе до постійного звуження річних діапазонів та зниження континентальності клімату, що матиме значні наслідки для динаміки екосистеми та зростання рослинності. На півдні та сході країни посухи посилюватимуться.

Мінімальні нічні температури найбільш різко підвищаться в холодну пору року, а максимальні добові температури більше підвищаться влітку. У результаті до кінця століття для регіону південного степу прогнозують понад 100 тропічних ночей (з температурою понад 20°C) і до 135 літніх днів на рік.

За всіма сценаріями прогнозується збільшення річних опадів в Україні з більш інтенсивним зростанням до кінця століття. За прогнозами, у зимові місяці кількість опадів значно збільшиться майже на всій території країни, особливо на північному заході. Влітку опадів ставатиме дедалі менше.

Загалом очікується, що південні та центральні області стануть сухішими, а північні та західні - більш вологими, зі зростанням невизначеності у розмежуванні між цими двома протилежними тенденціями.

Частота та інтенсивність екстремальних погодних та кліматичних явищ зростатиме з підвищенням температури, включаючи аномальну спеку, грози, сильні опади, повені, посухи, град, шквали, торнадо, сильні снігопади, ожеледицю, налипання мокрого снігу тощо.

Особливо екстремальні події, відомі як "події з низькою ймовірністю та високим впливом", можуть створювати значні наслідки для всіх секторів та екосистем, що призведе до значних втрат робочих місць та засобів для існування.

Причому найбільші втрати очікують сектори, які використовують працівників із середнім та низьким рівнем доходу, тобто на виробництві, у комунальному господарстві, роздрібній торгівлі та туризмі.

Сільське господарство

Без адаптаційного втручання розкид у врожайності буде дуже великим, як і ризик реалізації врожайності нижче за очікуваний рівень. Згідно з найгіршим сценарієм, урожайність усіх сільськогосподарських культур, крім пшениці та сої, може сильно знизитися у 2030 та 2050 роках. Найбільше це стосується ячменю, за яким йде кукурудза. Зниження врожайності кукурудзи є критичним, оскільки це найважливіший експортний товар.

Хоча кліматичні умови будуть сприятливими для озимої пшениці, знадобиться планування адаптації через непередбачуваність режиму опадів. Через зміни опадів, збільшення концентрації CO2 та зменшення кількості морозних ночей урожайність може зрости на 20-40% до 2050 року, насамперед у північній та північно-західній частині країни.

Урожайність кукурудзи, соняшника та ячменю до середини століття також може зрости - за умови адекватного управління водними ресурсами. Кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність на 20-40%, до 80% для кукурудзи та 40-80% для соняшнику.

За умови оптимальної доступності води переваги для посівів кукурудзи, сої та соняшника можуть досягти 112 мільйонів доларів на рік протягом 2026-2035 років. Щорічна вигода від підтримки оптимального водного балансу може становити 264-504 мільйони доларів або 2-4% ВВП України у галузі сільського господарства у 2019 році.

Ліс

Площа, придатна для вирощування ялинки, бука, сосни та дуба, значно скоротиться. Менш як 3% лісових площ країни матимуть оптимальні умови для вирощування ялинки, сосни та бука та лише 8% - для вирощування дуба англійського.

До середини століття лише Карпати залишаться відповідною зоною для ялинки норвезької. При цьому у Карпатах очікується зміщення кордону лісу на велику висоту.

Зміни посилять природні порушення та фактори екологічного стресу, такі як лісові пожежі та комахи. Через посуху ліси горітимуть частіше, а зараження шкідниками в умовах потепління призведе до погіршення здоров'я лісу та загибелі дерев.

Зміни за областями

До п'ятірки областей із найбільшим впливом в абсолютному вираженні увійшли Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька. При цьому Кіровоградська область має найвищий показник ВВП у галузі сільського господарства в Україні.

До середини сторіччя значні кліматичні зміни відбудуться у Київській, Львівській та Житомирській областях. Київська та Чернівецька області переживатимуть екстремально високі температури зі збільшенням кількості тропічних ночей, що може призвести до зростання екстремальних погодних умов.

Найбільш значні втрати доходів домогосподарств та найбільше зростання бідності та нерівності через зниження вартості сільськогосподарського виробництва прогнозуються у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях.

Хоча сільське господарство займає відносно невелику частку у ВВП більшості цих областей, зміни вартості сільськогосподарського виробництва матимуть значні наслідки. У цих областях буде найбільше зростання цін на продукти харчування та зниження доходів сільськогосподарського виробництва.

Що робити

Для подолання ризиків та використання можливостей від зміни клімату Світовий банк рекомендує зосередитись на трьох основних напрямках:

Перший напрямок передбачає створення інституційного механізму національного рівня для координації політики та дій щодо боротьби зі зміною клімату у всіх галузевих міністерствах.

Необхідно створити механізм для інтеграції заходів щодо протидії зміні клімату в рамках Мінагрополітики, посилити експертизу та функції відомства у сфері зміни клімату. Кожні п'ять років слід проводити оцінку кліматичної вразливості сільського господарства та розробляти плани дій.

Другий напрямок включає підвищення інституційної можливості для збору, підтримки, аналізу та розповсюдження кліматичних даних через Національний центр кліматичних ресурсів. Зокрема, це посилення потенціалу Українського гідрометеорологічного інституту та Українського гідрометеорологічного центру для виконання функцій Національного кліматичного ресурсного центру.

Обидві установи належать до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, та їхнє об'єднання під егідою НКРЦ може забезпечити проведення систематичних досліджень з гідрометеорології, агрометеорології та кліматичних наук, включаючи підготовку сучасних кліматичних прогнозів, оцінку ризиків та впливів на галузевому, національному та регіональному рівнях.

Третій напрямок передбачає сприяння веденню кліматично орієнтованого сільського господарства, включаючи покращене управління ґрунтами та водними ресурсами, агролісового господарства, використання посухостійких сортів основних та покривних культур, розширення ландшафтної різноманітності для підвищення здатності екосистем пристосовуватися до змінних кліматичних умов.

Також це підтримка та відновлення прибережних територій, водно-болотних угідь, торфовищ та заплав для того, щоб допомогти регулювати водний баланс та зменшити ерозію ґрунту.

Фермерів варто заохочувати до управління неораними землями через програми агротуризму та екотуризму; надавати їм інформацію про кліматично збалансоване сільське господарство та адаптацію, проводити консультації.

Ще один важливий пункт - адресні програми субсидій, сільськогосподарські позики та страхування від кліматичних ризиків. Це має стимулювати фермерів до застосування сучасних кліматичних технологій.

Для порятунку лісів надзвичайно важливо включити управління кліматичними ризиками у майбутню Лісову стратегію до 2030 року. Національний кадастр лісів, що регулярно оновлюються, стане ключовим інструментом, крім польових випробувань, для моніторингу зростання і планування висадки деревини.

Аналіз підготовлений за принципом "знизу нагору", на основі детальних кліматичних прогнозів для більш ніж 7400 точок на сітці координат, що охоплює всю країну.

Світовий банк зазначає, що Україна досягла вражаючих успіхів у реалізації ключових реформ, зуміла відновити макрофінансову стабільність, але проблема слабкого економічного зростання та бідності населення все ще залишається. Боротьба зі зміною клімату є найважливішою складовою грамотної політики керівництва.