Перша загроза планеті. Рекордний попит на вугілля

 

Незважаючи на зусилля країн зі зниження вуглецевих викидів, процес відмови світової економіки від вугілля як найбруднішого палива, яке є головним джерелом парникових газів, відкочується назад. Експерти повідомляють про рекордне споживання вугілля у 2021 році та прогнозують зростання попиту на нього найближчими роками. Кореспондент.net розповідає, чому так сталося.

 

 

 

Міжнародне енергетичне агентство випустило доповідь про вугілля, в якій прогнозує зростання попиту до рекордних значень у 2022 році, що може залишатися на цьому рівні протягом двох років.

 

За підсумками 2021 року, обсяг енергії, що отримується при переробці вугілля, зросте на дев'ять відсотків і досягне нового рекорду, йдеться у прогнозі організації. Наступного року світ спалить його ще на 1,5 відсотка більше, ніж минулого.

 

До 2024 року попит вийде на плато на рівні 8,03 мільярда тонн, тому що раніше довгостроковий прогноз МЕА передбачав спад глобального попиту на вугілля до п'яти мільярдів тонн уже до 2030 року.

 

"Обсяг електроенергії, що виробляється вугільними електростанціями по всьому світу, наближається до нового рекорду за рік у 2021, підриваючи зусилля щодо зниження викидів парникових газів. Потенційно у 2022 році це може призвести до рекордного за весь час світового попиту", - зазначають в агентстві.

 

У США та Європі зростання виробництва енергії при переробці вугілля очікується на 20 відсотків у 2021 році. В Індії та Китаї - на 12 та дев'ять відсотків відповідно.

 

КНР виробляє, приблизно, 48 відсотків загального обсягу вугілля на планеті, а споживає близько 51-52 відсотків. Пекін нещодавно завантажив на повну потужність вугільні шахти – вони закривалися, але на тлі дефіциту енергії було розконсервовано.

 

Зазначимо, що різке нарощування потужностей внутрішньої вугільної генерації у Китаї стабілізувало ситуацію із високими цінами на сировину у всій Азії.

 

У доповіді агентства наводяться слова виконавчого директора МЕА Фатіха Біроля, який нагадав, що вугілля є найбільшим джерелом вуглецевих викидів.

 

"Історично високий рівень виробництва енергії з вугілля цього року є тривожною ознакою того, наскільки світ поки що відстає у своїх зусиллях щодо скорочення викидів до нульового рівня", - зазначив він.

 

Без рішучих та негайних дій урядів щодо боротьби з викидами вугілля у людства буде мало шансів, якщо взагалі буде, обмежити глобальне потепління до запланованих 1,5 градусів Цельсія, наголосив Біроль.

 

Зниження обсягу вугільної енергії, що виробляється в 2019 і 2020 роках, дозволяло думати, що тенденція збережеться і в 2021 році. Проте цього року у світі сталася енергетична криза через швидкі темпи відновлення економіки після зняття карантинних обмежень, запроваджених у рамках боротьби з пандемією коронавірусу.

 

Розвиток низьковуглецевої енергетики не встигало за попитом, внаслідок чого багато країн стали більше покладатися на електростанції, що працюють на небезпечному для планети паливі. Також значно зріс попит на газ, що спричинило його рекордне подорожчання.

 

 

 

 

Генсек ООН Антоніу Гутерріш не перший рік закликає країни взяти на себе чіткі зобов'язання відмовитись від спалювання вугілля. Великі надії домовитися про це покладалися на кліматичний саміт у Глазго у листопаді цього року. Але план порятунку клімату провалився.

 

190 країн та організацій, серед яких і найбільші споживачі вугілля, пообіцяли на кліматичному саміті відмовитись від його використання. До цієї ініціативи, зокрема, приєдналися такі країни як Канада, В'єтнам, Чилі, Польща, а також Україна, яка останнім часом переживає гострий дефіцит вугілля.

 

Проте найбільші країни за масштабами вугільної генерації – Китай, Австралія, Індія, США – цю ініціативу не підтримали, тому експерти сумніваються у достатній ефективності досягнутої угоди. Про це докладно - у матеріалі Україна відмовиться від вугілля.

На Китай та Індію припадає дві третини світового попиту. За оцінками МЕА, у Китаї, що споживає половину всього вугілля у світі, попит зростатиме найближчі три роки на один відсоток у рік, а в Індії - на чотири відсотки в рік до 2024 року.

 

"Ці дві країни із загальним населенням майже три мільярди людей і визначать майбутнє вугільної енергетики. Доля вугілля залежить від того, як швидко і наскільки ефективно ці країни рухатимуться до заявлених цілей скорочення викидів", - пише МЕА.

 

І Китай, і Індія обіцяють скоротити викиди і мають намір повністю відмовитися від вугілля. Чітких термінів немає, є лише чітке розуміння, що вони не збираються робити це за будь-яку ціну.

 

Країни, що розвиваються, вважають, що рахунок за зелену революцію повинні сплатити розвинені економіки, оскільки саме їх накопичені викиди винні в нинішньому потеплінні, і тому що в їх індустріальну революцію не було жодних обмежень, і завдяки ній вони розбагатіли.