Грінфляція та інфляція. Чому зростають ціни на сировину

 

Сировинні товари не викликають такого інтересу в інвесторів, як суперсучасні технологічні компанії. І жодні ціни на мідь, кукурудзу і навіть нафту не здатні конкурувати за популярністю з твітами Ілона Маска. Проте сьогодні сировинні товари перебувають на перетині трьох найважливіших інвестиційних факторів - інфляції, що зростає, змін у Китаї та відмови від викопного палива на тлі підвищеної уваги до зміни клімату. Чому варто звернути увагу на сировину - розповідає Корреспондент.net.

 

 

Інфляція, яка за підсумками минулого року побила багаторічні рекорди практично у всьому світі, була одним із головних двигунів останніх економічних та ринкових тенденцій. Через інфляцію ціни на багато акцій сильно коливаються, і інвестори в надії захистити себе звертаються до сировинних товарів, пише Barron's.

 

"Якщо не можете перемогти їх – приєднуйтесь до них". Це досить поширена стратегія: якщо інфляція зростає, то й ціни на сировину зазвичай зростають разом з нею, тому частина портфеля опиниться в прибутку, навіть якщо прибутковість інших активів впаде.

 

Найпрямішу кореляцію з інфляцією у США мають нафтові ф'ючерси, але у довгостроковій перспективі такий зв'язок спостерігається також із сільським господарством, тваринництвом та промисловими металами.

 

Аналітики JP Morgan підрахували, що з 2000 року щомісячна дохідність Bloomberg Commodity Index – Товарного індексу Bloomberg – у річному обчисленні корелює з даними індексу споживчих цін США на 76%. І сьогоднішня інфляція обумовлена ​​структурними факторами, що змінюють економіку, бізнес та наш спосіб життя.

 

А так звана грінфляція – зростання цін, пов'язане з переходом на зелену енергетику, – є додатковим фактором, що стимулює інфляцію. Адже скорочення або повне припинення використання викопних видів палива, таких як вугілля, нафту та природний газ, входить у світові пріоритети.

 

Це сприятиме зростанню цін на такі товари, як мідь, яка використовується у всіх цифрових технологіях; літій, що застосовується для виробництва батарей; алюміній, що використовується для виготовлення сонячних батарей та вітряних турбін; а також кобальт – каталізатор для виробництва екологічно чистого палива.

 

 

 

Стан китайської економіки – другий за величиною економіки світу – це один із найважливіших факторів, що визначають ціноутворення на сировинні товари.

 

Економіка КНР була основною рушійною силою останнього сировинного суперциклу, оскільки стрімка урбанізація, агресивне стимулювання після фінансової кризи та швидке економічне зростання спровокували ненаситний попит.

 

Зараз зростання зменшилося до 5%, і Пекін більше зацікавлений у створенні збалансованої, стійкої економіки, а не в неприборканому зростанні. Проте у довгостроковій перспективі Китай все одно залишиться серйозним драйвером попиту.

 

У ціноутворенні на енергоресурси беруть участь три великі сили: нестача палива в короткостроковій перспективі, неминучий перехід до відновлюваних джерел енергії у довгостроковій перспективі та зростаючий акцент американських компаній та їхніх інвесторів на так званих принципах ESG – екологічного, соціального та корпоративного управління.

 

Китай планує стати вуглецево-нейтральним до 2060 року. У зв'язку з цим були встановлені нові квоти на емісії вуглекислого газу в країні, що стало однією з причин дефіциту електроенергії, з якими деякі провінції зіткнулися у вересні. Через перебої призупинили роботу багато заводів, у тому числі компоненти, що поставляють компаніям Tesla і Apple. Все це ще більше призвело до інфляції.

 

Тим часом Європа теж зіткнулася з нестачею палива, яка може викликати відключення електроенергії цієї зими, частково через її зростаючу залежність від вітряної енергії та недостатню кількість вітряних днів минулого року.

 

У США не вистачає альтернативної енергії, попит на яку збільшився, тоді як великі сировинні компанії багато років недостатньо інвестували у свій бізнес. В результаті, це призвело до дефіциту таких товарів, як нафта і мідь.

 

Експерти вважають, що дефіцит збережеться в найближчому майбутньому, оскільки компанії та країни по всьому світу вкладають значні кошти у відновлювані джерела енергії, декарбонізацію та підвищення енергоефективності будівель.

 

Інвестори також посилили контроль за діяльністю підприємств, що ускладнило видобуток сировини. Так, керівництво австралійсько-британського гірничо-металургійного концерну Rio Tinto пішло у відставку після скандалу: у ході гірських робіт в Австралії було зруйновано стародавні скельні печери віком 46 тисяч років, які становлять археологічну та культурну цінність для аборигенів.

 

Обмеження ESG торкнулися і родовищ міді – такі проблеми змушують енергетичні та гірничодобувні компанії відмовлятися від фінансування великих проектів чи збільшення обсягів виробництва у міру зростання попиту.

 

Сільське господарство

Технічний виклик