Як в Америці. Україна готується до цінового шоку

 

Проблема стрімкого зростання споживчих цін, з якою весь світ зіштовхнувся на тлі кризи, спричиненої пандемією, не втрачає своєї актуальності й у 2022 році. Інфляція залишається одним із головних викликів світової економіки, і Україна не стала винятком. Влада допускає різні сценарії і готується до можливих нововведень. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

У 2022 році зростання цін на сировинну продовольчу групу товарів складе від 10% до 20%, попереджає радник президента України Олег Устенко. До таких товарів, за його словами, належать, зокрема, зерно, цукор, какао та інше.

 

Загалом продовольча сировина - це будь-які продукти тваринного, рослинного, мікробіологічного, мінерального, штучного або біотехнологічного походження, а також питна вода, що використовуються для виробництва харчових продуктів.

 

Устенко пояснив, що такий стрибок цін на продовольчі сировинні товари призведе, своєю чергою, до інфляції у розмірі 8-10% - а це вже може вимагати антикризових заходів.

 

"З огляду на те, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома - майже 50%, - таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком", - заявив він Інтерфаксу.

 

Устенко наголосив, що зростання інфляції – це серйозний ризик для всього світу, не лише для України. На його думку, проблема збережеться і в 2023 році.

 

"Поточний рік - рік серйозних інфляційних викликів, оскільки ми спостерігаємо високий рівень інфляції в основних емісійних центрах. А ми фактично імпортуємо цю інфляцію з емісійних центрів. Динаміка інфляції за сировинною групою, особливо продовольчою, очікується у бік збільшення, що, звісно, ​​ударить по гаманцях людей не лише в Україні, а й у всьому світі", - пояснив радник президента.

 

За його словами, базовий сценарій зростання інфляції у 2022 році, який розглядає Офіс президента, становить 7%.

 

"Національний банк виставляє інфляційну мету на 5% плюс-мінус 2%. Отже, максимально допустимий рівень інфляції – 7%. Але ситуація залежить не лише від України, а й від зовнішніх шоків", – додав Устенко.

 

За даними Державної служби статистики, споживчі ціни в Україні за 2021 рік зросли на 10%, що є максимальним показником із 2017 року (тоді інфляція становила 13,7%).

 

Продукти харчування за рік подорожчали на понад 13%. Найбільше зросла в ціні соняшникова олія – на 39% та цукор – на 28%. Також значно зросли ціни на яйця та хліб (19%).

 

 

Враховуючи сказане, влада розглядає різні антикризові заходи - зокрема, не виключено можливості адресних виплат для незахищених верств населення за аналогією з програмою єПідтримка, в рамках якої вакциновані українці можуть отримати тисячу гривень для оплати певного переліку товарів та послуг.

 

"В Офісі президента позиція більш ніж чітка: насамперед підтримку мають отримати найбільш вразливі та незахищені верстви населення, - наголосив Устенко. - Яку саме - варіанти розглядатимуться. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamp у системі Дія - так званих продуктових чеків, як це практикується в США. Але це антикризові заходи, які можуть запроваджуватися за потребою.

 

Устенко підкреслив, що йдеться саме про американські food stamp: "Не плутати з радянськими талонами, картками та іншими історичними атрибутами".

 

А ось ідею з тимчасовим установленням нульової або зниженої ставки ПДВ на продукти харчування він вважає ризикованою та невиправданою, оскільки такий крок може спотворити конкуренцію на ринках і спричинить додаткові витрати на адміністрування.

 

"У наших умовах це додатковий ризик для економіки, - пояснив радник президента. - В результаті, може виявитися, що економічний ефект від цього не такий, як здавався на етапі розрахунку".

 

 

 

Food stamps – це продуктові талони, що видають американцям, які не мають доходів або мають низькі доходи, у рамках Програми допомоги у додатковому харчуванні (Supplemental Nutrition Assistance Program – SNAP).

 

Більшість коштів у рамках програми розподіляється за допомогою пластикових карток, а раніше для цього використовувалися паперові талони (відривні купони, скріплені в книжечки) номіналом 1,5 та 10 доларів.

 

У 2008 році з назви програми зникла згадка про талони, оскільки ще наприкінці минулого століття паперові талони були витіснені пластиковими картками.

 

Програма почала діяти у травні 1939 року, загальна кількість учасників становила 20 мільйонів осіб. Громадяни, які отримували допомогу та купували на неї їжу, отримували від держави додаткову субсидію у розмірі 50% витрат, яка, у свою чергу, могла бути використана для придбання додаткових продуктів харчування.

 

Інфляція у світі