Мода на казки. Чому світ захоплюється фентезі

 

Ганс Крістіан Андерсен славетний своїми історіями на весь світ. Його твори знає кожен: від Гидкого каченяти до Снігової Королеви. Крім того, Крижане серце - анімаційна версія цієї казки, яку у двох частинах випустила корпорація Walt Disney, стала світовим комерційним хітом.

 

У 2021 році непримітний одноповерховий жовтий будинок, у якому знаменитий казкар провів дитинство, зазнав фундаментальних змін. Будинок-музей Ганса Крістіана Андерсена в Оденсе був перебудований японським архітектором Кума Кенго і відчинив двері у цілий казковий світ. Було створено нову простору будівлю та висаджено сад, а у виставкових залах, розташованих і над, і під землею, на відвідувачів чекають улюблені з дитинства історії. "Ми відчули, що гості хочуть чогось більшого", - зізнається співробітник музею Лоне Вайдеман. "Люди мріють потрапити в казки Андерсена, адже знають їх. Його уява і натхнення так потрібні у повсякденному житті".

 

 

Фентезі переживає бум

 

Сьогодні казки і фентезі є особливо популярними, триває справжній бум. Останніми роками з'явилося чимало фільмів, відеоігор і романів, які переказують твори європейських письменників ХІХ століття. У диснеївському фільмі Чаклунка з казки братів Грімм Спляча красуня стала героїнею, яку зіграла голлівудська зірка Анджеліна Джолі.

 

 

 

В американському бестселері Шість червоних журавлів японсько-американська письменниця Елізабет Лім поєднала казку Андерсена Дикі лебеді з мотивами східноазіатських легенд. У Німеччині перекази відомих казок також регулярно є в списках бестселерів, як, наприклад, романи американської письменниці Крістіни Генрі.

 

Хоча бум - це неправильне визначення, стверджує в розмові з DW німецький автор, видавець і експерт з казок Крістіан Гандель. Адже "казки нікуди не зникають". Звичні нам європейські сюжети, такі як Білосніжка братів Грімм, Попелюшка Шарля Перро або Принцеса на горошині Андерсена, засновані на давніх джерелах, і більшість із них існували письмово, пояснює він. Історія про те, що брати Грімм збирали і записували старі німецькі фольклорні перекази, які передавали через покоління, - тільки міф.

 

 

Міф про "народну" казку

 

"Брати Грімм представляли свої казки не тим, чим вони були насправді", - каже експерт. Вони спиралися як на письмові, так і іноземні джерела. Наприклад, казку Кіт у чоботях, з слів Ганделя, практично дослівно наведено із французької. Адже місто Кассель, де жили і працювали брати Грімм, було на той час під французькою окупацією.

 

Андерсен як автор літературних казок не стверджував, що його сюжети засновані на фольклорі, і використовував старовинні матеріали з різних джерел - він адаптував їх до цінностей свого часу. "Герой чи героїня - це богобоязлива добра людина, яка зрештою отримує винагороду", - описує Гандель концепцію, під яку в XIX столітті брати Грімм і Ганс Крістіан Андерсен переформатовували старі сюжети.

 

"Іронія в тому, що і стародавні перекази спочатку взагалі не були християнськими казками, а так само їх колись переробили". Гандель вважає, що більшість сучасних читачів не знають про цю різноманітність: "Коли сьогодні ми читаємо Білосніжку, то думаємо, що знаємо сюжет. Багато хто навіть не здогадується, що у світі є безліч версій цієї казки".

 

 

Світ казок ХХІ століття

 

Зростання інтересу до чарівних історій пояснюється різноманітністю, що робить сучасні казки культурним явищем, що викликає суперечки, пояснює німецький експерт. "Письменники, які переосмислюють казки в наші дні, роблять, по суті, те саме, що Андерсен і Грімм: вони адаптують матеріал до сучасних цінностей". Головне тут - уникнути ілюзії про національну народну казку і натомість зосередитися на міжкультурному аспекті сюжетів", - зазначає Гандель.

 

У багатьох сучасних адаптаціях казок, продовжує він, на першому плані персонажі, які є чоловіками чи білими. Це сильні жінки, такі як Ельза із Крижаного серця, чорношкірий підліток-лесбіянка у романі Калін Байрон Попелюшка мертва або принц-гомосексуал із власного роману Ганделя Ровен і Еш.

 

У цього явища є й противники, особливо у соцмережах. Коли корпорація Walt Disney оголосила, що хоче запросити афроамериканську актрису Геллі Бейлі на роль Аріель для зйомок римейку, то у Twitter здійнявся шквал негативу з боку осіб, які не згодні з тим, що Русалонька може бути з темним кольором шкіри.

 

 

Казки дають надію

 

Чарівність казок, пояснює експерт, обумовлено тим, що ми їх добре знаємо. Тому будь-які зміни у них викликають заперечення, це наче захисна реакція. Але ж адаптація до сучасних реалій - це необхідна умова для того, щоб казка жила. Отже, якщо вони і викликають суперечки, то тільки тому, що відображають трансформацію суспільних цінностей. Можливо, у цьому причина нинішнього зростання інтересу до казок: нові цінності потребують нових історій.

 

Здатність змінюватися - одна з умов життєздатності казок, вважає Гандель. Але є ще дві причини: "Казки показують, що ви самі можете щось змінити у власній долі. Майже завжди героїня чи герой повинні виконати для цього якісь дії". "Думаю, що казки живуть тому, що здебільшого дарують надію. У них є місце для дива і надія на краще майбутнє", - додає він.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet