Запуск Січ-2-30: як Україна відновлює космічну галузь після розриву з РФ

З пускового майданчика компанії SpaceX у США за допомогою ракетоносія Falcon-9 у четвер, 13 січня, відбувся запуск українського супутника "СІЧ-2-30". Для України ця подія має велике символічне значення, адже востаннє супутник під егідою Державного космічного агентства України було виведено на орбіту ще 2011 року. Тоді це відбулось у співпраці з РФ. Після анексії Росією Криму в 2014 році та початку бойових дій на Донбасі таке партнерство припинилося, а разом з ним відбувся значний спад української космічної галузі. Що значить для України запуск супутника "СІЧ-2-30" та як розвивається космічна галузь України після розриву співпраці з Росією, з'ясовувала DW.

 

Космічний довгобуд "СІЧ-2-30"

 

За часи незалежності Україна створила сім космічних апаратів, які були виведенні на орбіту. Серед них був і успішний комерційний проект - супутник EgyptSat‑1 для Єгипту. Запуск відбувся у 2007 році. В 2011 році запустила свій супутник "СІЧ-2". Цей запуск присвятили 20-річчю незалежності України. На орбіту супутник вивела українсько-російська ракета-носій "Дніпро", яка стартувала з російського космодрому. Але через втрату енергопостачання "СІЧ-2" пробув на орбіті лише 16 місяців замість запланованих п'яти років. У 2014-му та 2017 роках були запущені українські наносупутники PolyITAN-1 та PolyITAN-2-SAU, які функціонують досі. Їх створила група студентів та науковців "Київського політехнічного інституту".

 

Запущений нині супутник дистанційного зондування землі (ДЗЗ) "СІЧ-2-30" є фактично модифікацією втраченого "СІЧ-2". Цей проект можна сміливо назвати "космічним довгобудом". Розробку та виготовлення "СІЧ-2-30" конструкторське бюро "Південне" розпочало ще 2013 року, а запуск планувався спочатку на 2017 рік. Однак потрапити на орбіту він зміг лише зараз. Як пояснив DW керівник Державного космічного агентства України (ДКАУ) Володимир Тафтай, "СІЧ-2-30" розроблявся під іншу ракету, тож довелося технічно підлаштовувати цей космічний апарат уже під ракету Falcon-9. "Супутник був готовий ще 1 грудня 2021 року, його хотіли вивести на орбіту в рік 30-річчя незалежності України. Але дата запуску була зміщена через плани SpaceX", - пояснив у розмові з DW Тафтай.

 

Загальна вартість проекту із запуску супутника "СІЧ-2-30" склала 250 мільйонів гривень, з яких більше чверті довелося витратити на послуги SpaceX, повідомив Тафтай. Але ці видатки, впевнені у ДКАУ, не є марною інвестицією. Зокрема, "СІЧ-2-30" стане частиною європейської супутникової програми спостереження за Землею Copernicus, з якою Україна вже має договір і отримує знімки безкоштовно. "Але тепер ми також надаватимемо нашим партнерам знімки", - каже Тафтай. Крім того, є ще один важливий момент. За словами керівника ДКАУ, наявність свого супутника дозволить отримувати стільки знімків, скільки потрібно - без обмежень і в потрібний час та в потрібній частині країни.

 

Чи виправдаються інвестиції в "СІЧ-2-30"

 

До речі, співпраця в межах Copernicus уже дала змогу реалізувати в Україні проект теплових аномалій, який виявляє та попереджує лісові пожежі. "2021 року економічний ефект від цього проекту склав десь 12 мільярдів гривень", - стверджує Тафтай.

 

Однак запущений "СІЧ-2-30" має і свої недоліки. Як зауважив у розмові з DW старший науковий співробітник київського Інституту космічних досліджень НАН України Олексій Парновський, якість знімків, які забезпечить цей супутник, підійде далеко не всім. "Апаратура космічного апарата "СІЧ-2-30" дає зображення середнього просторового розрізнення - близько восьми метрів на піксель. Цього не достатньо, наприклад, для потреб військових, яким потрібні дані до одного метра на піксель", - зазначив науковець і додав: "Цей апарат на сьогоднішній день не має сенсу через його невідповідність сучасним технологіям".

 

Водночас недооцінювати важливість запуску "СІЧ-2-30" теж не варто. Як зауважив Парновський, запуск супутника - це свого роду навчальний проект і спосіб підтримання навичок персоналу. З цим погоджується й директор асоціації високотехнологічних підприємств "Космос" Сергій Яцков. "Я не заперечую, що у запуску супутника присутня політична та іміджева складова. Але не треба забувати, що на його основі буде відпрацьована робота наземного комплексу - пункти прийому та обробки інформації від супутника", - наголосив Яцков у розмові з DW.