Конфлікт навколо України: Німеччина як ідеальний посередник?
На тлі загрози російського вторгнення в Україну лунають голоси про особливу роль Німеччини - зокрема через німецькі відносини з Росією. Однак у Берліні вагаються з вибором позиції.
До кордонів України стягнуті з трьох напрямків понад сто тисяч російських вояків. Щодня тривогу щодо можливої війни підживлюють заголовки у ЗМІ. Зокрема, про те, що США і Великобританія вже евакуюють з Києва сім'ї дипломатів.
Не виключає російського вторгнення і високопоставлений німецький ексдипломат Крістоф Гойсґен. Колишній радник канцлерки Меркель і посол Німеччини при ООН у розмові з DW висловив думку, що Росії треба давати чіткі сигнали про можливі наслідки вторгнення. "Чого ми хочемо цього разу: одразу продемонструвати потужну реакцію і дуже чітко окреслити, що чекає на Росію у разі, якщо вона все ж таки зробить наступний крок, який, як дав зрозуміти Путін, вони готові зробити", - зазначив Гойcґен, який нещодавно очолив Мюнхенську конференцію з безпеки. Він наголошує, що важливо, аби Захід одним голосом відповідав на "вкрай агресивний тон" Росії.
Росія - важливий постачальник енергоносіїв
Обрати категоричну позицію у відносинах з Москвою Німеччині непросто. Не в останню чергу через енергетичну залежність: з Росії імпортується понад 40 відсотків нафти і більше половини природного газу. На це вказують противники жорстких санкцій проти Росії, такі як прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер. Як сказав в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung політик від консервативної баварської партії ХСС, "санкції вже давно не діють", а нові санкції "зашкодять нам самим".
Відкриті листи і заклики
У цей напружений час регулярно у публічній дискусії з'являються різні заклики. Зокрема, нещодавно з відкритим листом до німецького уряду звернулися понад 70 експертів з питань безпеки і Східної Європи, які закликали покласти край "особливому шляху" Німеччини у відносинах з Росією . Німеччина як ключова країна ЄС і НАТО більше не може дозволити собі склавши руки спостерігати за агресивними діями Москви проти сусідів, вважають підписати звернення.
Натомість ще у грудні минулого року було оприлюднене звернення колишніх дипломатів і військових, які мали досвід роботи у Росії, під назвою "Вирватися зі спіралі ескалації", в якому містилося чотири пропозиції, як зняти напруження у відносинах з Москвою. Автори звернення закликають, зокрема, сконцентруватися на спільних інтересах, аби вийти з глухого кута. А також вважають, що треба визнати, що обидві сторони "мають свої інтереси у сфері безпеки".
Між двома стільцями
Автори цього заклику також приписують Німеччині ключову роль. Один з авторів грудневого відкритого листа - відставний бригадний генерал Райнер Швальб, колишній військовий аташе при німецькому посольстві у Москві. "Німеччина відіграє дуже важливу роль, оскільки Берлін з точки зору США є партнером у комунікації між Європою і Америкою. Те саме стосується і Росії", - каже Швальб. За його словами, попри всі випробування, російсько-німецькі відносини є стабільними. Відставний військовий вважає, що Росія з розумінням ставиться до німецьких пріоритетів на міжнародній арені, зокрема, до особливої ролі, які Німеччина відводить питанням цінностей і прав людини. "Просто вони не хочуть, щоби ми втручалися в їхні справи", - вважає відставний генерал.
Складається враження, що у питаннях конфлікту навколо України Німеччина намагається всидіти на двох стільцях. Не виключено, що це цілком зручна відправна точка для того, хто бачить у Німеччині посередника. Наприклад, у "нормандському форматі" за участі лідерів України, Росії, Франції і Німеччини. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок вже заявила, що хоче ініціювати після тривалої паузи нову зустріч у цьому форматі.
Найменший спільний знаменник
Томас Кунце, керівник московського представництва близького до партії ХДС Фонду Конрада Аденауера, вважає, що Москва на тлі чергового витка ескалації вже досягла низки своїх проміжних цілей. "Вони домоглися того, що американці з ними знову говорять на рівних. Що знову проводяться зустрічі у форматі Ради НАТО-Росія, які Альянс свого часу призупинив. Вони досягнули також, що знову йде розмова про зони впливу", - каже Кунце. Він однак не вірить у те, що Захід зрештою повернеться до старої логіки поділу на сфери впливу.
Роботи у дипломатів більш, ніж достатньо. Райнер Швальб з цього приводу цитує свого колишнього начальника, експосла Німеччини у Москві Рюдіґера фон Фріча: "Дипломатія означає знову і знову дертися на стіну. Якщо впав 20 разів, треба намагатися 21-ий раз". З Києва німецьких дипломатів Берлін евакуювати поки не збирається.
Джерело: Українська служба DW