Енергетичний безвіз: як Україна складатиме "випускний іспит"
Україна виходить на фінальний етап синхронізації з енергосистемою Європи. Аби отримати енергетичний безвіз, Україні треба скласти "випускний іспит" - двічі пройти ізольований від Росії режим.
Україна припинила купувати газ у Росії ще у 2015 році. А ось стати цілковито незалежною від РФ у електроенергетиці - це справа набагато складніша. Зараз Україна підійшла до від'єднання від Росії та інтеграції в енергосистему Європи майже впритул. Але для отримання енергетичного безвізу Україні ще треба скласти "випускний іспит".
Енергосистема Українив ізоляції від Росії та Білорусі
Цей іспит полягатиме у роботі об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України в ізольованому режимі. Пройти його потрібно взимку та влітку - тоді, коли споживання електроенергії є найвищим протягом року. Кожен режим триватиме три-чотири дні. У пресслужбі системного оператора НЕК "Укренерго" повідомили DW, що першу ізоляцію заплановано на другу половину лютого, а другу - на червень липень. Точні дати держкомпанія повідомить за сім днів до початку ізоляції.
"Під час тестування роботи в ізольованому режимі необхідно буде продемонструвати надійність роботи енергосистеми України, зокрема показати як у ній підтримується необхідна частота (50 Гц), як швидко та ефективно активуються різні види резервів", - розповіли в "Укренерго". У НЕК наголошують, що ізоляція не є стрес-тестом енергосистеми. Жоден із затверджених разом з Європою сценаріїв не розглядає можливості блекаутів, тобто масового знеструмлення споживачів, запевняють в "Укренерго".
Чи може Росія відмовитися відновлювати синхронний режим роботи з Україною після тесту? У НЕК зазначили, що завчасно узгодили з системними операторами РФ і Білорусі "вихід в ізоляцію та повернення з неї" та що російська сторона не має юридичних підстав не приєднувати Україну після тесту.
Радянська спадщина української енергетики
Чому ізольований режим стане ключовим іспитом для отримання енергетичного безвізу? Електричні мережі України та Молдови працюють синхронно з Росією та Білоруссю. Те саме стосується і трьох країн Балтії. Такий стан речей залишився у спадок ще від СРСР, проте позбутися його складно. Справа в тому, що енергетична система повинна бути постійно збалансованою, тобто електрики має вироблятися стільки, скільки споживається. І тому чим більша енергосистема, тим більше можливостей її балансувати.
Якщо в одній країні, наприклад, відключається якийсь енергоблок, а резервів не вистачає, то вона може звернутися за аварійною допомогою до іншої країни, щоб терміново покрити свої потреби та не відключати споживачів. В України є угоди про таку допомогу з більшістю її сусідів, наприклад, з Білоруссю. А от з Росією, як уточнили в "Укренерго", такого договору нема.
Крім того, між енергосистемами, які працюють синхронно, в обидва боки відбуваються фізичні перетоки електроенергії. Крім цього, між країнами може відбуватися експорт та імпорт.
Під час ізольованого режиму Україна з Молдовою будуть відрізані від усіх цих обмінів і зможуть покладатися лише на самих себе.
Чи вистачить Україні вугілля для проходження ізольованого режиму?
На відміну від газу, електроенергією Україна забезпечує себе достатньою мірою. У 2021 році імпорт становив лише 1,1 відсотка споживання країни. При цьому 70 відсотків цього імпорту надійшли з Білорусі, а з Росії - лише шість відсотків.
При цьому Україна й експортує електроенергію - переважно до країн ЄС. Справа в тому, що на заході країни існує "Бурштинський енергоострів", який уже багато років працює синхронно з Європою, а не з ОЕС України. Тамтешня ТЕС, котра належить ДТЕК Ріната Ахметова, постачає електроенергію до Угорщини, Румунії та Словаччини. І саме цей "острів" після початку енергетичного безвізу стане головним містком, який зв'яже ОЕС України з Європою.
Близько 55-60 відсотків електроенергії в Україні виробляють АЕС. На другому місці - вугільні ТЕС. І хоча їхня частка становить близько чверті генерації електрики, саме до них прикута основна увага, коли йдеться про успішне проходження ізоляції. Адже цієї зими на українських складах знову склався дефіцит вугілля. Міністр енергетики України Герман Галущенко запевнив кореспондента DW під час візиту до Брюсселя 20 січня, що вугілля вистачить. Цифри, однак, свідчать про відсутність солідного "запасу міцності". За словами Галущенка, для проходження ізоляції потрібен максимум один мільйон тонн вугілля. Станом на початок лютого, запаси на складах ТЕС складали майже 700 тисяч тонн.
Чи готова Україна до енергетичної ізоляції?
Що стосується технічної сторони ізольованого режиму, то в "Укренерго" запевняють, що завершили всі роботи з підготовки до нього. Програму проведення цього випробування погодили у Європейській мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Саме з нею "Укренерго" і підписала у 2017 році угоду про синхронізацію з енергосистемою континентальної Європи. Саму інтеграцію заплановано на 2023 рік.
Якщо Україна успішно пройде ізольований режим узимку та влітку, що їй ще залишиться зробити для енергетичного безвізу? В "Укренерго" зазначають, що ще треба буде виконати кілька технічних заходів, наприклад, переналаштування "певного обладнання на блоках електростанцій". "Такі заходи є типовими для об'єднання таких великих енергосистем, як українська та європейська. Їхня реалізація планується на кінець 2022 року", - додали у компанії. Після цього Україна зможе перейти до пробної синхронної роботи з Європою. Це заплановано на 2023 рік.
Яку користь Україні та Європі принесе енергетичний безвіз?
Першим ефектом синхронізації буде, очевидно, незалежність України від Росії та Білорусі у секторі електроенергетики. В разі потреби країна зможе отримувати електрику з країн ЄС. Офіційний Брюссель цілковито підтримує енергетичний безвіз, за умови виконання усіх технічних передумов. Паралельно з Україною та Молдовою до синхронізації з ENTSO-E рухаються і країни Балтії. У них інтеграція запланована на 2025 рік.
Значні зміни принесе синхронізація для виробників електроенергії - і українських, і європейських. Зокрема, Україна зможе експортувати до ЄС вироблену на АЕС електрику - особливо у періоди низького споживання, наприклад уночі. Цьому сприятимуть і намагання Єврокомісії додати атом до списку "зелених" технологій.
З іншого боку, на український ринок зможуть зайти європейські виробники та трейдери. І це буде шансом зробити цей ринок більш конкурентним, адже зараз на ньому діють лише два великі гравці - державою, яка володіє АЕС, ГЕС і кількома ТЕС, а також ДТЕК.
Що принесе енергетичний безвіз побутовим споживачам? В "Укренерго" нагадують, що ціну на електроенергію для них зараз встановлює уряд, тому ринкові зміни на неї поки що не вплинуть. "Після фізичної інтеграції української та європейської енергосистем перед Україною постане наступне завдання - об'єднання ринків електроенергії, що передбачає подальшу лібералізацію українського ринку електроенергії", - підсумували в "Укренерго".
Джерело: Українська служба DW