Палаци сім'ї Назарбаєвих. Про що у Баден-Бадені не говорять уголос

Дочка і зять екс-президента Казахстану Назарбаєва, а також пов'язані з ними фірми володіють нерухомістю у ФРН, в яку було вкладено понад сто мільйонів євро. Про розкіш, яку не афішували, - у розслідуванні DW.

Фрески, розкішні люстри, стелі з цінних порід дерева, майстерна ліпнина - внутрішнє оздоблення палацу Зеелах у Баден-Бадені вражає. Ті нечисленні, кому доводилося бувати в маєтку, в один голос кажуть: це найбільш вражаюче з того, що було зроблено за гроші мультимільйонерів із країн колишнього СРСР.

У XIX столітті Зеелах був літньою резиденцією відомого російського дипломата, таємного радника Михайла Хрептовича. Але те, що тут сьогодні, аристократові навіть не снилося. Нові господарі з Казахстану, відбудувавши історичну віллу, розбили на території ландшафтний парк із фонтанами, а під ним - розкішну спа-зону площею близько тисячі квадратних метрів. Скляний купол над 25-метровим басейном видно навіть на знімках із космосу.

Чотири об'єкти, 100 мільйонів євро

Облаштування елітного маєтку тривало майже десятиліття й завершилося два роки тому. Ціна питання - 60 мільйонів євро. Як свідчать документи з німецького реєстру компаній, саме на таку суму за роки реконструкції маєтку було поетапно збільшено статутний капітал компанії Schloss Seelach Invest, якій належить Зеелах. "Грошей вони не шкодували", - поділився з DW один із причетних до реконструкції. Про кожен крок будівельники звітували, надсилаючи до Казахстану фотографії, розповідає співрозмовник. "Одного разу замовникам не сподобалися фрески, і вони розпорядилися заново зробити роботу, за яку художнику вже було сплачено близько 150 тисяч євро", - дивується він.

Крім маєтку Зеелах, казахам належать, як з'ясувала DW, ще три об'єкти нерухомості в регіоні, зокрема, дві історичні пам'ятки - побудована на початку ХХ століття у стилі історизму вілла відомого архітектора Ґустава Штро у Баден-Бадені та замок-готель Бюлергьое. Загалом у вілли та готелі було вкладено понад 100 мільйонів євро.

Вілли "тієї самої сім'ї"

"Все це належить членам однієї сім'ї. Тієї самої сім'ї, якщо ви розумієте, про що я", - каже натяками співрозмовник DW, який колись працював у структурах казахстанських інвесторів у Баден-Бадені. Він стишує голос, немов з остраху, що його почують сторонні. "Все зроблено із президентським розмахом", - зазначає він, наполягаючи на анонімності.

Ясність вносять пошуки в німецьких реєстрах. Засновником Schloss Seelach Invest GmbH - власниці маєтку Зеелах - є казахстанська компанія Verus Praedium International, яка своєю чергою належить компанії "Кіпрос" з Алмати. Остаточно всі питання про власників знімає створений у Німеччині кілька років тому для боротьби з відмиванням грошей Реєстр прозорості (Transparenzregister). Згідно з випискою з цього реєстру, яка є у розпорядженні DW, бенефіціаром Schloss Seelach Invest GmbH є Тимур Кулібаєв - зять екс-президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, чоловік його середньої дочки Динари.

Аденауер, Кучма, діти Назарбаєва

Тимур і Динара Кулібаєви, згідно з Реєстром прозорості, є в Німеччині кінцевими бенефіціарами ще однієї компанії - Bühlerhöhe Castle Invest GmbH, володіючи нею через казахстанську Mercury Properties. Цій компанії належать два готелі в Бюлі, неподалік Баден-Бадена. Один із них - готель-замок Бюлергьое - є пам'яткою національного значення.

У цьому унікальному своєю архітектурою і місцем розташування поблизу національного парку готелі свого часу любив відпочивати перший канцлер сучасної Німеччини Конрад Аденауер. 20 років тому це місце сподобалося й українському екс-президентові Леоніду Кучмі, після чого у 2010 році його колишній керуючий справами Ігор Бакай купив готель через офшорні компанії. У 2013 році Бакай збанкрутував, а історичний готель викупив казахстанський бізнесмен Яків Цхай - власник низки нафтових компаній та міноритарний партнер Тимура і Динари Кулібаєвих по бізнесу, зокрема, у сфері комерційної нерухомості.

Загадковий нафтовик переписує активи "сім'ї"

Цхай - людина непублічна, у відкритих джерелах навіть неможливо знайти його фотографію. Згідно з документами в реєстрі компаній Німеччини, бізнесмен за кілька років інвестував через свій холдинг "Достар-Інвест" та нафтову компанію "Достар Ойл Сервіс" більше ста мільйонів євро у "казахську" імперію нерухомості в Баден-Бадені та околицях.

У 2020 році, коли було завершено масштабні роботи з реконструкції та облаштування маєтку Зеелах, бізнесмен переписав цей об'єкт, як свідчать виписки з німецького реєстру компаній, на фірму Verus Praedium International Тимура Кулібаєва.

Роком раніше Цхай поступився зятю та дочці експрезидента Назарбаєва й історичним готелем Бюлергьое, переписавши 90 відсотків статутного капіталу Castle Invest GmbH підконтрольні Кулібаєвим Mercury Properties, а за собою зберігши лише 10 відсотків, показують документи з німецьких реєстрів. Кулібаєви та Цхай, до яких через Mercury Properties звернулася із запитом DW, до моменту публікації не відповіли на запитання, зокрема, про те, на яких умовах відбувся перевідступ німецьких активів на користь зятя та дочки Нурсултана Назарбаєва. Mercury Properties на корпоративному сайті не згадує німецькі готелі серед своїх активів.

Німецькі вілли за нафтодолари

Санжар Бокаєв, відомий у Казахстані політичний оглядач, не виключає суто номінальної ролі Якова Цхая у бізнесі та в операціях з німецькою нерухомістю і говорить про високі корупційні ризики у взаєминах великих бізнесменів із сім'єю екс-президента. "Члени сім'ї Назарбаєва та інші наближені до нього люди приватизували все, що стосується видобутку нафти й газу, а також руд та виробництва металу. У Казахстані всім відомо, що без згоди Тимура Кулібаєва неможливо зайти в будь-який сегмент нафтового ринку", - зазначив Бокаєв розмові з DW.

Тимур Кулібаєв є головою галузевої асоціації Kazenergy, до середини січня він протягом багатьох років очолював Національну палату підприємців "Атамекен", за якою законом закріплено значні важелі впливу як на бізнес, так і на економічну політику уряду. Динара і Тимур Кулібаєви - найбагатша подружня пара Казахстану. Forbes оцінює статки дочки та зятя Нурсултана Назарбаєва майже у шість мільярдів доларів. Лише за останні десять років їхні активи зросли більш ніж удвічі, а багатіти вони почали з перших днів незалежності Казахстану, коли біля керма країни став Назарбаєв.

Закордонна нерухомість як соціальний подразник

За словами казахстанського політолога Досима Сатпаєва, екс-президент і його сім'я своїми багатствами уособлюють соціальну несправедливість, яка стала однією з основних причин січневих масових протестів у країні, що переросли в заворушення та призвели до сотень жертв. "Поки у Казахстані збагачувалась еліта, афілійована з Назарбаєвим, бідність у країні анітрохи не зменшувалася", - зазначив Сатпаєв розмові з DW. Зокрема, питання нерівності особливо гостро стоїть у такій прибутковій сфері, як нафтовидобуток. Енергоресурси країни значною мірою контролюють правлячі еліти, а нафтовики регулярно страйкують через низькі зарплати, констатує політолог.

Після останнього сплеску протестів Назарбаєв залишив посаду голови Ради нацбезпеки, а його зять пішов з посади голови впливової палати "Атамекен". Президент Казахстану Косим-Жомарт Токаєв на тлі протестів, що спалахнули, пообіцяв покласти край олігархічній системі.

Опозиція вимагає заморозити активи

Опозиційні політики, які частково живуть у Європі, побоюючись репресій у Казахстані, вже не один рік домагаються арешту рахунків та майна, контрольованих сім'єю Назарбаєва у західних країнах. "Ми вимагаємо, щоб, перш за все, було запроваджено санкції щодо членів сім'ї Назарбаєва та його найближчого оточення за порушення прав людини та корупцію, а їхні активи має бути заморожено", - заявив у нещодавньому інтерв'ю DW опозиціонер, який проживає в Лондоні, Акежан Кажегельдін. Із такою вимогою на початку лютого вийшли на демонстрацію й казахстанські активісти, які мешкають у Берліні.

У майбутньому виведені за багато років правлячими елітами за кордон гроші мають повернутися до Казахстану, сподівається і Санжар Бокаєв. "Остаточно буде зрозуміло, чи завершилася епоха Назарбаєва, саме за результатами повернення виведених його сім'єю за кордон активів", - каже Бокаєв.

Як показало нещодавнє розслідування Центру з дослідження корупції та організованої злочинності OCCRP, через фонди, що працюють під вивіскою благодійності, Нурсултан Назарбаєв контролює по всьому світі активи на суму близько восьми мільярдів доларів. Крім того, журналісти "Радіо Свобода" у 2020 році опублікували розслідування про десятки об'єктів елітної нерухомості сім'ї Назарбаєва в США та країнах Європи на загальну суму близько 800 мільйонів доларів. Німецька нерухомість не була частиною цього розслідування.

З формальної точки зору, інвестиції Кулібаєвих у Німеччині легальні - вони порушували б чинне німецьке законодавство щодо боротьби з відмиванням грошей лише в тому випадку, якби в Казахстані було встановлено їхнє незаконне походження. Виходячи з цього, виконати вимоги казахстанських активістів у Німеччині не так просто, каже Томас Гельм, голова Німецько-казахського товариства. "У питаннях конфіскації майна можуть використовуватися лише методи правової держави. Все має бути доведено", - зауважив він в інтерв'ю DW.

Гроші "на чорний день"?

Mercury Properties не відповіла на запитання DW про мету придбання активів у Німеччині та подальші плани з використання нерухомості у ФРН. "Все це вони, схоже, скупили просто як заначку на чорний день", - з розчаруванням каже Губерт Шнурр, мер Бюля, де у Кулібаєвих два готелі.

На відміну від вілл, у які було вкладено мільйони, казахи не вклали у необхідну модернізацію готелів ані цента, нарікає мер. Хоча за них, судячи з даних реєстру компаній про статутний капітал фірми Bühlerhöhe Castle Invest GmbH, було сплачено понад 20 мільйонів євро, готелі просто простоюють без перспективи. Єдиними гостями за останні роками були лише до сотні литовських будівельників, які працювали на віллах казахстанців. "Мені регулярно надходять пропозиції від німецьких інвесторів щодо купівлі готелів, але казахи не відповідають на мої листи", - каже бургомістр.

Маючи розкішні маєтки в Німеччині, ніхто із членів родини Нурсултана Назарбаєва досі в них так і не побував, стверджують співрозмовники DW в Баден-Бадені. Політолога Досима Сатпаєва це не дивує. Розкішні маєтки, на його думку, для сім'ї екс-президента - такий самий "запасний аеродром" на випадок зміни влади, як і золоті зливки, акції та гроші на рахунках у західних банках. "Чим більше різних активів у різних країнах - тим краще, про всяк випадок. Якщо країна не розвивається, це завжди може закінчитися революцією. Тому основне завдання цих людей - підключитися до ресурсів і, поки є доступ, відкачати по максимуму й вивести в безпечні місця", - упевнений політолог. Сатпаєв зазначає, що захищати виведені до правових держав активи багатим казахам у судах може здаватися легшим, ніж у судах на батьківщині, якщо вони втратили на них вплив.

Джерело: Українська служба DW