Вчений-ракетник. У Німеччині виявили шпигуна РФ

 

Торік Німеччина арештувала підозрюваного на ім'я Ільнур Н. І надалі звинуватила його у шпигунстві: він нібито передав інформацію про європейську космічну ракету-носія Аріан кураторам із російської розвідки.

 

Судовий процес, у якому фігурує інформація про діяльність російської розвідки у Німеччині, збігся із однією з найглибших за останні десятиліття криз у відносинах між Росією та Заходом.

 

 

Хто шпигун?

 

Служба зовнішньої розвідки Росії вперше звернулася до Н. не пізніше осені 2019 року, і він погодився на співпрацю. За версією прокуратури, з кінця листопада 2019 року обвинувачений регулярно зустрічався із високопоставленим офіцером Служби зовнішньої розвідки Росії, дислокованим у Німеччині.

 

Прокурори вважають, що він передав інформацію про дослідницькі проекти у галузі аерокосмічних технологій, зокрема про різні етапи розробки європейської ракети-носія Аріан, і отримав за ці відомості 2,5 тисячі євро.

 

Підозрюваний працював в Аугсбурзькому університеті, у Центрі аерокосмічних досліджень. У місті також зосереджено значну частину виробництва ракети-носія нового покоління Аріан-6.

 

 

Транспортні ракети

 

ArianeGroup, що належить Airbus і французькій Safran, – одна із найбільших компаній на світовому ринку космічних запусків, який швидко розростається. Конкуренція у цьому секторі висока: крім традиційних суперників, наприклад Роскосмосу, на ринок виходять компанії приватного сектору – Blue Origin Джеффа Безоса і SpaceX Ілона Маска.

 

Програма Аріан Європейського космічного агентства, яка працює 40 років, розробляє транспортні ракети, призначені для доставки в космос важких вантажів, включаючи супутники. Програму часто називають моделлю промислового і політичного співробітництва між європейськими країнами.

 

 

Не перша історія

 

Протягом останніх років Німеччина кілька разів звинувачувала Росію у шпигунстві і кібератаках. Німецькі контррозвідники стверджують, що російські спецслужби діють у країні довго й активно.

 

У грудні німецький суд ухвалив, що саме російські агенти стояли за вбивством чеченського дисидента Зелімхана Хангошвілі, яке сталося у 2019 році серед білого дня у центральному берлінському парку. Під час зачитування вердикту у справі суддя назвав скоєне "державним тероризмом".

 

Росія відкинула звинувачення та назвала судове рішення необ'єктивним і політично мотивованим, натомість німецька влада оголосила двох співробітників посольства Росії персонами нон ґрата і витурила з країни.

 

Як повідомляється, у зв'язку зі справою Н. із російського консульства у Мюнхені витурили ще одного дипломата.

 

У жовтні 2021 року німця, який працював в охоронній компанії, засудили до 2 років умовно за передачу поверхових планів будівель парламенту російським спецслужбам. У серпні минулого року за підозрою у передачі документів російській розвідці арештували колишнього співробітника британського посольства у Берліні.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet