Підготовка до війни з Україною - не блеф. CIT про рух військ біля кордону

Росія заявляє про відведення військ після навчань поблизу українського кордону. Але розслідувачі з CIT упевнені, що сил, які залишилися в районі маневрів, вистачить для початку масштабної війни.

У лютому 2022 року Росія почала проводити кілька великих військових навчань – у тому числі в Білорусі та на території анексованого Криму. На Заході це сприйняли як підготовку до можливого вторгнення до України. При цьому Кремль неодноразово заявляв, що не планує нападати на сусідню державу.

15 лютого міноборони РФ показало кадри, на яких видно, як бойова техніка вивозиться, зокрема, з Криму. Однак, за даними низки розвідслужб західних країн, реального відведення військ не спостерігається. Розслідувальна група Conflict Intelligence Team (CIT) також вважає, що загроза війни РФ з Україною зберігається. Засновник СIT Руслан Левієв заявив в інтерв'ю DW, що всі військові підрозділи, необхідні Москві для ведення повномасштабної війни, від десанту до Росгвардії, наразі знаходяться поблизу українського кордону. Він розповів також про останні пересування російських військ та ознаки того, що президент РФ Володимир Путін не блефує.

DW: Руслане, безпосередньо перед зустріччю Путіна та канцлера ФРН Олафа Шольца 15 лютого в Москві міноборони Росії оголосило про часткове відведення сил від українського кордону. Тим часом, НАТО заявляє, що реального відведення військ не спостерігає, а Bloomberg і CNN повідомляють, що Росія навіть перекинула додатково сім тисяч солдатів до українського кордону. Які дані щодо цього є у вас?

Руслан Левієв: Справді, якогось значного відведення військ ми не спостерігаємо. Ми бачимо ті потяги, які зняло саме міноборони, тобто поїзд, який вирушив, наприклад, із Криму чи Курської області. Судячи з усього, вони їдуть додому. Однак, якщо скласти разом ті підрозділи, які нібито відводять, то, напевно, це будуть дві, може, три тисячі солдатів разом з технікою. Але це крапля у морі. Адже зараз на російсько-українському кордоні та вздовж білорусько-українського кордону зібрано близько 150 тисяч солдатів РФ.

Варто також зазначити, що ті підрозділи, щодо яких спочатку заявили, що їх відводять із Криму – тому що перші відеозаписи, які опублікувало міноборони РФ, були зняті на станції Бахчисарай у Криму, – розташовувалися й так не поблизу кордону з Херсонською областю України. Вони були в південно-західній частині Криму й особливої ​​загрози не становили. Ми сподіваємося, що та частина, яка залишила Крим, а саме: 136-та мотострілецька бригада, база якої знаходиться у місті Буйнакську в Дагестані, – справді повернеться на цю базу. Поки що ми їх там не побачили. Щодо решти, то супутникові знімки та відеозаписи очевидців з місця показують, що картина ніяк не змінилася. Полігони, які стоять у небезпечній близькості від кордону (те, що західні ЗМІ називають attack positions) не порожніють, техніка там продовжує стояти, а подекуди навіть продовжує прибувати та розвантажуватися, ми її бачимо.

Нині "гаряча точка" – це Білгород та райони поблизу нього. Техніка продовжує прибувати до Білгорода, а звідти – їхати за двома напрямками. По-перше, у бік сіл Весела Лопань та Червоний Жовтень, які знаходяться за 10-20 кілометрів від кордону з Україною, поблизу Харкова. Там ми вже побачили польові табори. І по-друге: у бік міського поселення Томарівка та селищ Ракітне та Червона Яруга. Це теж дуже близько до кордону з Україною, проте ми поки що не знаємо, де в цій стороні розташований польовий табір.

Днями ми писали, що до Курська приїхав Другий полк військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту з важкими вогнеметними системами "Сонцепек". Від Курська вони поїхали у бік кордону, але поки що невідомо, куди саме. 11-12 лютого ми отримували повідомлення і бачили на відеозаписах, що 423-й мотострілковий полк 4 танкової дивізії, включаючи майже всіх контрактників, сідає на потяги в Наро-Фомінську та їде до Воронежа. Але у Воронежі ми його поки що не помітили. Хоча не виключено, що ми його просто проґавили. Які плани цього полку після Воронежа, поки що невідомо. Можливо, вони поїдуть на полігон під Воронежем, де стояв інший підрозділ їхньої танкової дивізії, або одразу повернуть у бік кордону з Україною і опиняться, наприклад, у Білгородській області.

Досі у західних ЗМІ фігурувала цифра у 100, можливо, 130 тисяч російських військових біля кордону з Україною. Ви назвали цифру 150 тисяч. Це різні дані чи ознака того, що контингент справді збільшився за останні дні?

У той час, коли підготовка до умовної масштабної операції ще не була закінчена (а зараз вона, можна сказати, завершена), в середовищі військових аналітиків оперували цифрами одиниць так званих батальйонних тактичних груп. Це підрозділи сухопутних військ, тобто головна сила, що наступає на землі. До початку лютого ми та інші аналітики налічували вздовж російсько-українського та білорусько-українського кордону близько 90 або навіть 100 батальйонних тактичних груп. Кожна батальйонна тактична група – це в середньому від 700 до 1000 осіб. Якщо ми множимо 100 озброєних груп на максимальну тисячу людей, виходить 100 тисяч.

Але батальйонні тактичні групи не включають авіацію, повітряно-десантні війська, морську піхоту, флотилію, яка зараз прибула в Чорне море. Разом із ними й виходить приблизно 150 тисяч. Плюс ми можемо додати сюди сили сепаратистів – так звані перший та другий армійські корпуси "народної міліції" ("ДНР" та "ЛНР" - Ред.), а в них, за різними оцінками, близько 30 тисяч бійців. У разі широкомасштабної війни вони напевно виступлять на боці Росії, це очевидно. Тоді виходить, що загалом російські та проросійські сили – це приблизно 180 тисяч людей, що знаходяться поблизу території, яку контролює Київ.

Саме ці розрахунки дозволяють вам говорити, що Росія фактично завершила підготовку до масштабної наступальної операції?

Справа не лише у цифрах, тобто у великій концентрації військ. Справа в тому, які війська привозять. Деякі громадські діячі говорили, що для великої війни не вистачає паливозаправників, або інженерних частин, або десантників, або ще чогось. Ми щільно спостерігаємо за конфліктом із самого початку і бачимо, що всі необхідні елементи для повномасштабної війни вже на місці. Це й інженерні частини, які можуть прокладати шлях лісами та болотами. Це і служби матеріально-технічного забезпечення, тобто паливо та боєприпаси. Це й десантники.

З досвіду 2014-2015 років можна сказати, що і Україна, і Росія використовували саме десантників як першу силу, яка вступає у бій. Влітку 2014 року першими полоненими солдатами були псковські десантники. Десантники зараз на місці, і морська піхота, і артилерія, і навіть війська національної гвардії теж уже на кордоні Росії та України, а це дуже важливий момент. Тому що, якщо Росія готується саме до повномасштабної війни, а не до чергового "маленького вторгнення" і збирається захоплювати значні території, то потрібні сили, які забезпечуватимуть контроль над ними. Самі солдати такої функції не виконують.

При цьому якогось призову резервістів у Росії зараз немає, хоч про це писали раніше західні ЗМІ. Те, що вони називають призовом резервістів, - це насправді збір сил територіальної оборони, який зветься "БАРС" - бойовий армійський резерв країни, і він дуже слабкий. Там ще дуже далеко до розрахункових цифр у сто тисяч, це навіть близько не така цифра. Відповідно, щоб виконувати функції військової поліції на захоплених територіях залишається лише один варіант сили: Росгвардія. Адже вони виконують ті самі функції в Сирії, на територіях, відвойованих режимом Башара Асада. Тобто вони мають такий досвід, і зараз вони розміщені у великій кількості вздовж російсько-українського кордону. Усі необхідні елементи для ведення повномасштабної, саме повномасштабної війни вже на місці.

Яка ймовірність того, що це просто дуже якісне, детальне інсценування?

У цій ситуації відрізнити блеф від реальної підготовки до повномасштабної війни неможливо. Але якщо це блеф, то він дуже якісний. Адже необхідне, навіть найдрібніші деталі, було враховано та перекинуто на кордон.

Якими даними ви користуєтеся під час підготовки своїх розслідувань?

Маса інформації надходить завдяки аналізу соцмереж та розміщених там відео, в основному в Tik Tok. Тому що російські громадяни зараз дуже багато знімають про потяги, колони (військової техніки – ред.) та інше. Ми маємо автоматизовану програму, яка збирає ці відеозаписи. На день ми аналізуємо близько 100-150 нових відеозаписів з Tik Tok. На багатьох з них ми бачимо поїзди з військовою технікою та номерами вагонів. Використовуючи ці номери, ми звертаємося до абсолютно офіційної, легальної бази даних Російської залізниці – ред.). Тобто це не якийсь злив, не купівля на даркнет-форумі. Це абсолютно легальна база актуальних даних залізниці. За номером вагона ми бачимо, звідки поїзд вирушив. Відповідно, робимо висновок: коли він вирушив і з якої військової частини, і розуміємо, куди ця техніка їде. Можливий початок війни викликає велике напруження емоцій. Тому багато місцевих жителів активно знімають військову техніку скрізь, де вона проїжджає.

Якщо раніше це було рідкістю, то тепер дедалі частіше відбувається так, що кожну колону військової техніки, що вирушає зі своєї військової частини у бік кордону (з Україною – ред.), ми зустрічаємо багато разів у різних місцях на її шляху, коли вона проїжджає те чи інше місто. Наприклад: бачимо, що із Самари висунувся Другий полк військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Ось він у Саратовській області, це записала одна людина. Ось він розвантажується у Курську, це записала інша людина. І ось ці танки їдуть на танковозах у бік кордону, це записала четверта людина. Тобто, по суті, абсолютно не взаємопов'язані один з одним люди, незалежно один від одного, підтверджують інформацію один одного.

Щодня ми аналізуємо свіжі супутникові знімки щодо розташування польових таборів. Крім того, оскільки ми часто виступаємо з коментарями у ЗМІ, нам періодично пишуть люди, повідомляючи, що якийсь їхній родич, який служить у такій частині, отримав наказ сісти на потяг і вирушити, скажімо, у Воронеж. Хоча часто буває, що ми дізнаємось інформацію з відкритих джерел навіть раніше, ніж нам її хтось повідомить особисто.

При цьому ми жодного разу не наводили жодного аргументу, який був би побудований на підставі всього одного відеозапису чи слів однієї людини. У нас завжди все підтверджується незалежно, з різних боків, декількома джерелами. Тільки тоді ми всерйоз враховуємо якусь інформацію та використовуємо її у своєму аналізі.

У розслідуванні CIT, опублікованому буквально три дні тому, йдеться про те, що російські військові, швидше за все, повністю не залишать територію Білорусі після закінчення спільних навчань. Що вам відомо з цього приводу, на яких даних базується ця інформація?

Це просто припущення. По-перше, ми пам'ятаємо весну минулого року, коли війська масово стягували на кордон Росії та України та було незрозуміло, що відбувається. Тільки потім, коли їх уже стягли, міноборони РФ постфактум, як і зараз, заявило, що це були навчання, які вже закінчили. Частина військ тоді справді поїхала до місць постійної дислокації, а частина залишилася на місці, їх начебто забули там випадково.

Є велика ймовірність, що щось подібне буде і з Білоруссю. Більше того, Олександр Лукашенко сьогодні, даючи коментар пресі, по суті прямо натякнув, що подальшу долю російських військ у Білорусі він має намір завтра обговорити з Путіним і що він хотів би, щоб у нього в країні був створений навчальний ракетний центр з російськими "Іскандерами". Щоб тут залишилися запаси російських боєприпасів і так далі.

Якщо до 20 лютого бойові дії не почнуться, а я думаю, що до цього терміну ні Захід, ні Київ жодних поступок Путіну не дадуть, ситуація не вирішиться. Адже Путін не може, нічого не отримавши, взяти та відвести війська. Швидше за все, тоді вона (російська влада – ред.) шукатиме привід, щоб хоча б частину військ залишити в Білорусі. Це важливий для РФ напрямок, бо він створює пряму загрозу столиці України Києву.

Видання The Insider повідомило із посиланням на CIT про наведення понтонного мосту через річку Прип'ять у районі білоруського села Вепри. Яку роль ця переправа могла б зіграти у разі початку воєнної операції?

Цей понтонний міст повністю вкладається у легенду навчань, яку заявляли Білорусь та Росія. Вони говорили прямо, що відпрацьовуватимуть, зокрема, наведення понтонних мостів через річку Прип'ять. Тобто можна сказати, що жодних претензій щодо цього немає. Але, з іншого боку, якщо почнеться військова кампанія, а війни, в принципі, дуже часто починалися з навчань щодо перекидання військ, цей міст допоможе істотно скоротити шлях виведення російських військ з полігону під Єльськом у бік Києва. На супутникових знімках видно, що 14 лютого цього мосту не було, а 15 лютого він був готовий. Сьогодні є його фотографії із землі.

Сьогодні так звані "ДНР" і "ЛНР" оголосили, що Cтаниця Луганська та околиці Донецька зазнали обстрілу з боку ЗСУ. Українські ЗМІ пишуть, що вогонь ведуть сепаратисти. Що ж відбувається на Донбасі насправді?

Як пояснюють колеги, з якими ми працюємо із самого початку цього конфлікту, ситуація на території самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" особливо не відрізняється від часів минулого та позаминулого року, коли конфлікт був уже заморожений та особливої ​​ескалації не було. Так, перестрілки є, але це – абсолютно пересічна подія, яка нічим не відрізняється від звичного життя цих сепаратистських республік останніх років. Просто тоді цього нагнітання не було і до аудиторії не доходили повідомлення про стрілянину. Сьогодні, коли увага звернена на лінію зіткнення із сепаратистами, здається, що це щось нове. Але ні. У цьому плані ми не бачимо навіть найменшої зміни, не бачимо, щоб хоч щось починалося чи готувалося. Так, там періодично стріляють, але у зоні бойових дій це нормально.

До слова, там намагалися влаштувати таку постановку. У Станиці Луганський снаряд потрапив у будинок дитячого садка. "ЛНР" заявила, що українські сили провели обстріл по їхній території і влучили в садок. Потім те саме заявила "ДНР". У результаті шляхом дислокації наші колеги – інші аналітики прямо підтвердили, що цей дитячий садок розташований на території, яку контролює Київ. Складно припустити, що українські сили обстрілюють свій дитячий садок поблизу лінії зіткнення. Отже, виходить, все було навпаки: сили сепаратистів відкрили вогонь і влучили у дитячий садок.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet