Молдова: російські танки і сумнівний нейтралітет

Молдова довго пишалася своїм нейтральним статусом. Однак конфлікт навколо України змусив по-новому подивитися на речі й замислитися: що робити з вразливістю країни у випадку можливої російської агресії?

Молдова така саме нейтральна держава, як Швейцарія, нерідко чути від політиків у Кишиневі. У країни немає ані важкої військової техніки, ані сучасних бойових літаків. І лише підконтрольне Росії невизнане Придністров'я буквально нашпиговане зброєю - російською.  А також російськими вояками, яких Москва називає "миротворцями". Вже більше 30 років Придністров'я - це держава у державі. Керівництво невизнаної "Придністровської республіки" регулярно хизується тим, що в разі потреби протягом 24 годин збройні підрозділи сепаратистів будуть, мовляв, на березі річки Прут - тобто по інший бік Молдови, на кордоні з Румунією.

Коли 1994 року Молдова вписала до конституції країни положення про нейтральний статус, за ним крилося сподівання, що це допоможе позбутися російських військ, що базуються у Придністров'ї ще з радянських часів. Ці сподівання були, вочевидь, хибними. Російські війська і нині там, так само як і 20 тисяч тонн боєприпасів колишньої 14-ої армії СРСР. Всупереч цілій низці двосторонніх і багатосторонніх угод, Москва досі відмовляється вивести війська і забрати боєприпаси.

Ціна нейтралітету

На тлі загрози масштабного російського вторгнення до України жителі Кишинева, як свідчить журналістське опитування, переважно зберігають непохитний спокій. Подекуди чути, що молдавани почуваються безпечніше, бо, мовляв, прикриті від Росії Україною. Дехто лише безпорадно знизує плечима: мовляв, армія Молдови настільки слабка, що жодних перспектив пручатись у разі російського вторгнення немає.

"Росіянам ніхто не зможе чинити опір", - каже дехто. Інші сподіваються на захист з боку Румунії. Багато хто має крім громадянства Молдови також і румунський паспорт. А втім, перспективи, що НАТО захищатиме країну, яка не є членом Альянсу, є примарними. "Ніхто нам не допоможе. Жодна країна НАТО не вестиме бої на території Республіки Молдова", - переконаний, зокрема, колишній міністр оборони Молдови Анатоль Салару.

Ще 2014 року, коли Росія здійснила анексію українського півострова Крим, НАТО дало зрозуміти, що не втручатиметься силами армії у події, які розгортаються за межами країн Альянсу. Тим не менше, Молдова потребує гарантій безпеки, каже колишній міністр оборони Віорел Чіботару. Він виступає також за двосторонню угоду з Румунією про спільну оборону. "Така угода вже діє між Туреччиною, яка є членом НАТО, і Азербайджаном. Це мало би бути можливо, нам потрібні додаткові гарантії безпеки наших громадян", - каже Чіботару.

Для очільників сепаратистів Придністров'я дискусія у Кишиневі про співпрацю з НАТО - черговий привід для погроз. "Будь-яка співпраця з НАТО призведе до ескалації", - заявив нещодавно Вадим Красносельський, самопроголошений глава невизнаної "Придністровської Молдавської Республіки". Він заявляє, що співпраця Кишинева з НАТО свідчить про "бажання вбивати".

Енергетика все ускладнює

Попри войовничу риторику з боку сепаратистів і напружену ситуацію на українсько-російському кордоні уряд у Кишиневі, схоже, зберігає спокій. Уряд Молдови не залишає сумнівів у тому, що Кишинів у протистоянні з Росією - на боці Києва. На нещодавньому саміті Кримської платформи прем'єр-міністр Молдови Майя Санду нагадала позицію свого уряду, що Крим - це Україна. Санду сповідує курс на інтеграцію країни з Європейським Союзом.

Тим не менше, на даний момент, Кишинів дещо обережніший з гучними заявами. Не останньою чергою через те, що різке підвищення цін на російський газ загрожує країні важкою економічною кризою. Спікер парламенту Молдови Ігор Гросу, однак, залишається оптимістом. "Ми уважно стежимо за розвитком подій у регіоні, який є приводом для нашого занепокоєння і надалі сподіваємося на підтримку наших західних партнерів, передовсім Румунії", - сказав Гросу у розмові з DW. З 2014 року між Молдовою і ЄС діє угода про асоціацію, країна є активною учасницею Східного партнерства Євросоюзу.

Поляризація суспільства

Подальше зближення з ЄС може виявитися непростим. Адже попри чіткий проєвропейський курс нинішнього уряду, суспільство залишається поляризованим. Більшість жителів Молдови розмовляють румунською, близько 40 відсотків хочуть возз'єднання з Румунією і цей показник останніми роками поступово зростає. Не в останню чергу завдяки економічній підтримці з боку Румунії, зокрема у важкий період пандемії. Натомість у Придністров'ї розмовляють переважно російською, тут панують проросійські настрої. Свої окремі інтереси і бачення мають і гагаузи на півдні країни. Тут теж відчутні проросійські настрої.

Тим часом молоде покоління - незалежно від політичних поглядів - скептично дивиться на перспективи у Молдові та їде шукати кращої долі в країнах ЄС. За роки незалежності населення країни зменшилося майже на третину й становить менше трьох мільйонів.

Джерело: Українська служба DW