На тлі визнання "ЛДНР": як у ЄС обговорювали санкції та "російську" кризу

ЄС визначився щодо дорадчої місії для України, вирішив допомогти їй у захисті від кібератак і почав інакше називати нинішню кризу. Як питання визнання Росією "ЛНР" і "ДНР" затьмарило засідання Ради ЄС - репортаж DW.

Європа опинилася на "критично важливому роздоріжжі", оскільки "в Україні Росія створила найбільшу загрозу миру та стабільності в Європі з часів Другої світової війни". З цих слів верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель почав прес-конференцію за підсумками найдовшого засідання Ради ЄС за його перебування на цій посаді. Засідання міністрів закордонних справ країн Євросоюзу у понеділок, 21 лютого, у Брюсселі тривало десять годин, воно почалося раніше, ніж зазвичай, а завершилося після 18-ї години за місцевим часом.

Як ЄС відреагує на визнання Росією "ЛДНР"?

У цьому засіданні також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба. Він залишив Брюссель ще у першій половині дня, коли ще не було зрозуміло, чи визнає Росія самопроголошені "ЛНР" і "ДНР". Задоволений підсумками зустрічі на той час, очільник українського зовнішньополітичного відомства вирушив у Вашингтон. Він тоді й справді мав підстави бути задоволеним, адже Євросоюз після багатомісячних дискусій вирішив допомогти Україні у реформі військової професійної освіти. Однак зробить він це не за допомогою окремої дорадчої місії, як хотів Київ, а у рамках інструменту ЄС із підтримання миру.

Крім того, Євросоюз надішле до України місію експертів для підтримки її захисту від кібератак. Також у понеділок міністри дали згоду на надання Україні 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги.

Утім, поки глави МЗС країн ЄС продовжували засідати в Брюсселі, ситуація стрімко змінювалася. За словами Борреля, якщо вранці всі думали про можливий саміт між президентами США і Росії Джо Байденом і Володимиром Путіним, то під вечір уся увага була зосереджена на питанні, чи визнає Москва сепаратистські утворення "ДНР" і "ЛНР" на Донбасі. Жозеп Боррель закликав Путіна не робити цього та не порушувати міжнародне право та Мінські угоди. Якщо ж Путін їх визнає, то ЄС відповість "сильним і єдиним фронтом", - застеріг Боррель. На той момент ще не було відомо, що Путін підпише указ про визнання самопроголошених "ДНР" і "ЛНР".

Якими будуть санкції ЄС

Чи включатиме ця відповідь ЄС санкції? Боррель відповів, що внесе на розгляд Ради ЄС пропозицію санкцій у разі анексії Росією ОРДЛО або ж у разі визнання їхньої незалежності.

Поки відкритим залишається питання, якими будуть ці санкції. Уранці понеділка Боррель заявив, що роботу над підготовкою потенційних санкцій завершено. Але тоді він ще мав на увазі пакет заходів у разі вторгнення Росії в Україну.

Чи затвердять цей пакет за визнання Москвою незалежності ОРДЛО? На це запитання кореспондента DW Боррель не відповів однозначно, зазначивши: "У нас є підготовлений пакет. Цей пакет містить певні компоненти, які можна імплементувати, залежно від рівня агресії".

Що стане приводом запровадження санкцій ЄС щодо Росії?

Ще на початку нинішнього нарощування Росією своїх військ біля українських кордонів президент України Володимир Зеленський попросив Євросоюз про превентивні санкції щодо РФ. Проте згодом стало ясно, що у ЄС не збираються запроваджувати санкції до початку нової російської агресії. Обмежувальні заходи ухвалять лише після цього – у разі "подальшої військової агресії Росії проти України".

Утім, з плином часу стало зрозуміло, що чинна позиція має щонайменше два "слабких місця". Перше з них стосується приводу, або ж "тригера" для запровадження санкцій. Адже з 17 лютого на Донбасі вже різко збільшилася кількість обстрілів. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс закликав своїх колег на засіданні в Брюсселі гнучкіше реагувати на розвиток ситуації. "Якщо ми чекатимемо на дуже конкретний тригер, то Росія зробить все, щоб не надати його, але робитиме все інше, що зможе", - зазначив він.

Друге "слабке" місце чинного підходу полягає в тому, що Україна вже зазнає суттєвих втрат, зокрема економічних, просто через наявність російських військ біля її кордонів і загрозу їхнього наступу. Через це Кулеба закликав глав МЗС країн ЄС уже зараз ухвалити окремі санкції щодо Росії. "Для цього є достатньо підстав", - заявив він.

Глави МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс та Литви Ландсбергіс закликали почати обговорення санкцій щодо Росії за вже заподіяну шкоду Україні. Балтійські країни відомі своїм жорстким курсом щодо Росії, тож їхні заклики до нових санкцій є звичними. Австрія ж, наприклад, перебуває на іншому боці спектру думок у ЄС. Глава її МЗС Александер Шалленберґ наголосив, що санкції завжди є "реакцією" на певні дії. Коли ж його запитали про те, чи не є агресією ті події, які вже відбулися, австрійський міністр зауважив: "Це поки не військова агресія Росії, про яку ми говоримо".

А високопосадове джерело DW у структурах ЄС заявило, що в Євросоюзі будуть думати над відповіддю, якщо Москва продовжить нинішній тиск на Україну. "Якщо ця політика не зміниться протягом наступних тижнів і місяців, ми переглянемо нашу теперішню позицію", - уточнив високопосадовець.

Російська криза, а не українська

Ситуацію з концентрацією російських військ біля кордонів України часто називають "українською кризою". "Я сьогодні зафіксував дуже важливу зміну в дискусії. Дуже багато колег, з якими ми говорили на засіданні Ради міністрів, не говорили про українську кризу. Вони говорили про кризу, створену Росією (…) Відбувається важлива трансформація, що колеги почали називати речі своїми іменами", - розповів Дмитро Кулеба на брифінгу після спілкування з колегами з ЄС.

Ці слова підтвердила зокрема міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, яка назвала нинішні події "російською кризою". "Росія її створила, тому це справа Росії, її вирішити", - наголосила вона. А Жозеп Боррель, виступаючи за підсумками Ради ЄС, спершу сказав "українська криза", але одразу виправився: "Краще сказати, російська криза".

На думку Ландсбергіса, хибним буде також слово "конфлікт". "Це не конфлікт, це відкрита атака. Конфлікт потребує двох сторін. А тут цілковито ясно, що одна сторона є жертвою. Коли вас пограбували на вулиці, то між вами нема конфлікту, на вас напали", - зазначив він.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet