Німеччина приймає біженців з України за спрощеною процедурою
Сотні тисяч українців стали біженцями внаслідок війни, розв'язаної Росією. Більшість знаходять притулок у Польщі та інших сусідніх країнах. Але й у ФРН дедалі більше біженців із України.
Кількість біженців з України, які в сусідніх країнах рятуються від бойових дій на батьківщині, за даними ООН, наближається до мільйона. Переважна більшість зараз перебуває у Польщі (близько півмільйона), Словаччині, Угорщині (приблизно 120 тисяч), Молдові та Румунії, які мають спільний кордон з Україною. Але через Польщу дедалі більше українських біженців прибувають і до Німеччини. У Берліні, наприклад, лише за добу їхня кількість збільшилася вчетверо - із 350 до понеділка до 1400 у вівторок.
Хвиля солідарності з українськими біженцями
За даними німецького МВС, до ранку середи, 2 березня, у Німеччині було офіційно зареєстровано 5309 біженців з України. Насправді це число, очевидно, значно більше.
Контроль на польсько-німецькому кордоні здійснюється лише спорадично, тому значна частина українців, які прибули до ФРН, швидше за все, поки що залишилися просто незареєстрованими, а зупинилися у знайомих або родичів. У Німеччині, за винятком приїжджих за безвізовим режимом, постійно проживають 331 тисяча вихідців з України, зокрема, 135 тисяч з українськими паспортами.
Прес-секретар німецького МВС Максіміліан Калль на урядовій пресконференції не зміг зробити навіть орієнтовний прогноз щодо очікуваного найближчим часом числа українських біженців.
Але скільки б їх не було, запевнив Калль, німецькі міста та комуни готові прийняти та розмістити всіх: "Ми бачимо з усіх боків колосальну готовність надати допомогу в тому, що стосується прийому, розміщення, забезпечення всім необхідним та іншої підтримки тих, хто втікає від війни - головним чином це жінки та діти". Координують усі ці пропозиції та ініціативи у МВС.
Дозвіл на проживання без зайвих формальностей
Німеччина приймає українських біженців без зайвих формальностей за спрощеною процедурою. Правове підґрунтя для цього було розроблене у Євросоюзі після війн на Балканах спеціально для таких випадків і ще жодного разу не застосовувалася, розповів Максіміліан Калль. Остаточно затверджено спрощену практику на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у Брюсселі в четвер, 3 березня, повідомив він.
Відповідно до цієї процедури, для біженців із зони воєнних дій відпадає необхідність подавати заяву з проханням про надання притулку - вони отримують її автоматично без зайвої бюрократії та перевірок. Для в'їзду до Німеччини громадянам України віза не потрібна, за своїм паспортом вони можуть перебувати у країні легально протягом трьох місяців. Отримавши за спрощеною процедурою статус біженців, українці отримують дозвіл на проживання в Німеччині терміном на рік з можливістю подовження на три роки. При цьому, зазначив прессекретар МВС ФРН, відсутність у біженця закордонного паспорта не є перешкодою для визнання такої людини біженцем.
Допомога німцям, що втікають з України
Серед біженців із України є й громадяни третіх країн, зокрема, німці. Консульства Німеччини у сусідніх з Україною країнах відправили на кордони із нею своїх співробітників, які прямо на місці допомагають громадянам ФРН. Складніше з українськими чоловіками, які працювали на німецькі фірми або співпрацювали з німецькими неурядовими організаціями.
У МЗС ФРН знають, що українські прикордонники не випускають із країни чоловіків віком від 18 до 60 років. Але, як відповіла на запитання кореспондента DW прес-секретар МЗС Німеччини Андреа Зассе, "ми як федеральний уряд несемо відповідальність насамперед за громадян Німеччини і маємо піклуватися про них, а в іншому наші можливості, на жаль, дуже обмежені".
Джерело: Українська служба DW