Війна в Україні: чи постане Путін перед судом у Гаазі?

Відразу два міжнародні суди займаються справами, пов'язаними з війною, розпочатою урядом РФ проти України. Одне зі слухань розпочнеться вже 7 березня. Другий позов може бути спрямований проти президента РФ.

Україна виступить перед Міжнародним судом ООН у Гаазі 7 березня. Предметом розгляду суду, який займається міждержавними позовами, стане позов України до Росії. Київ домагається, щоб суд визнав напад Росії на Україну геноцидом і разом із цим відкинув заяви Москви про те, що на Сході України українські війська нібито влаштували геноцид проти росіян як національної меншини. Водночас адвокати Кремля 8 березня активно заперечуватимуть висунуті проти РФ звинувачення, адже РФ вважає, що суд у Гаазі не має юрисдикції у цій справі. Склад злочину відсутній, а отже, немає і суду, під юрисдикцію якого підпадала б ця справа, переконана російська сторона.

Спірна юрисдикція суду

Проблема в тому, що обидві сторони - і позивач, і відповідач - на підставі консенсусу повинні визнати юрисдикцію суду щодо їхньої справи. Тим часом Росія - втім, як і США, - так і не визнала юрисдикцію Міжнародного суду в Гаазі повсюдно, внаслідок чого вона має щоразу давати свою згоду на розгляд справи у тому чи іншому конкретному випадку, пояснює експерт з міжнародного кримінального права з Університету Геттінгена Кай Амбос.

Саме тому навряд чи варто очікувати, що слухання на початку наступного тижня призведе до якихось відчутних результатів на користь України, яка зазнала нападу. І все-таки завдяки цьому позову в центрі уваги опиняються міжнародні суди, які займатимуться справами, пов'язаними з розпочатою президентом Росії Володимиром Путіним війною.

Прискорене розслідування через скоєння злочину

Одночасно починається розгляд за позовом перед іншим міжнародним судом. Слідчі Міжнародного кримінального суду (МКС) вже почали вивчати питання про те, чи несуть відповідальність президент РФ Володимир Путін або інші особи з керівництва в Кремлі за воєнні злочини або злочини проти людяності в Україні.

Міжнародний кримінальний суд покликаний забезпечувати дотримання міжнародного права та встановлювати провину окремих осіб. На відміну від Міжнародного суду ООН він ухвалює рішення не щодо дій держав, а щодо конкретних обвинувачуваних осіб. "Я дуже задоволений тим, що ми можемо достовірно встановити, що в Україні було скоєно воєнні злочини та злочини проти людяності", - заявив у Гаазі головний прокурор суду Карім Хан. Він доручив своїм прокурорам провести розслідування та зібрати докази. Перші слідчі вже об'їжджають регіон, сказав Хан 3 березня.

За словами експерта з міжнародного кримінального права Кая Амбоса, все це сталося надзвичайно швидко. "Це справді незвичайно. За весь час існування (Міжнародного. - Ред.) кримінального суду ніколи не було такого, щоб прокурор реагував так швидко, без участі Ради Безпеки ООН", - каже він в інтерв'ю DW.

Розслідування МКС підтримають 39 держав

Роботі слідчого Каріма Хана надає ще більшої ваги той факт, що 39 держав на чолі з Великобританією офіційно підтримують розслідування. Це дозволить негайно проводити масштабні розслідування, усуваючи необхідність перевірки так званою колегією з трьох суддів, підкреслила міністерка закордонних справ Великобританії Ліз Трасс.

Необхідно терміново провести розслідування "варварських дій Росії, а винні мають бути притягнуті до відповідальності", - заявила вона. До 39 країн, що підтримують розслідування, входять, зокрема, майже всі члени ЄС, включаючи Німеччину, а також Канада, Нова Зеландія і Коста-Ріка.
Росія навряд чи співпрацюватиме

Професор Амбос з Геттінгена вважає, що в ситуації, що склалася, було б краще, якби держави виявили солідарність з Міжнародним кримінальним судом та його слідчим. "Він (слідчий. - Ред.) може проводити розслідування за посадою. Але, звичайно, він має ще більшу легітимність, якщо увагу до ситуації в Україні привернуть додатково на рівні держав", - наголошує Амбос.

Труднощі для подальшого розгляду, однак, полягають в тому, що РФ не приєдналася до договору, на якому заснований суд, - Римського статуту. Росія, як і Китай, наприклад, є "ворогом" суду, пояснює Амбос. "Лише держави-учасниці договору зобов'язані співпрацювати із судом. Це не стосується Росії", - продовжує експерт. Україна також не є державою-учасницею, але вона визнала юрисдикцію суддів у Гаазі, зробивши відповідну заяву.

Путін на лаві обвинувачених?

Чи опиниться президент Росії Володимир Путін на лаві підсудних, якщо розгляд буде продовжено? "Цілком виключити цього не можна. Проте малоймовірно, що Путін будь-коли повинен буде постати перед судом", - відповідає на це запитання Кай Амбос.

"Такі правителі, як Путін, зазвичай помирають на своїй посаді і тому не підлягають екстрадиції. Одна з можливостей - повалення Путіна опозицією. Потім новий уряд у Росії може передати поваленого президента Гаазі", - розмірковує Амбос. Саме це сталося торік із колишнім президентом Судану Омаром аль-Баширом, екстрадованим новим урядом країни, нагадує він. "Ми не можемо передбачити, як розвиватиметься світова історія. Потрібно бути великим оптимістом", - каже Кай Амбос у розмові з DW.

Ще один позов у справі про війну в Україні ймовірний

Під час можливого судового розгляду МКС може видати міжнародний ордер на арешт Путіна та інших імовірних злочинців. Тоді вони можуть бути затримані під час поїздки до країн-учасниць суду. Можливо також, що прокурори окремих держав розпочнуть розслідування, як це зробили 3 березня у Литві. Подібний розгляд можливий і в Німеччині.

У січні 2022 року в Кобленці сирійського лікаря було засуджено за злочини проти людяності, скоєні під час війни в Сирії. Це стало першим подібним судовим процесом у світі. Розгляди такого роду, відповідно до "принципу світового права", загалом можливі і щодо росіян, які беруть участь у війні проти України. Подати заяву до Федеральної прокуратуру щодо можливого злочину може будь-яка людина. Розгляд також може бути розпочато в Європейському суді з прав людини Ради Європи у Страсбурзі.

У випадку війни в колишній Югославії Організація Об'єднаних Націй створила спеціальний суд - Міжнародний трибунал із колишньої Югославії (МТКЮ). Однак у випадку з Росією це може не вдатися через її право вето у Раді Безпеки ООН.

Джерело: Українська служба DW