Безпольотна зона над Україною: це взагалі можливо та які альтернативи?
Намагання створити безпольотну зону над Україною означало би повномасштабну війну між НАТО і Росією, кажуть політики. DW пояснює, що на практиці означає безпольотна зона та чи є інші варіанти закрити небо над Україною.
Україна продовжує наполегливо просити НАТО встановити безпольотну зону над її територією, хоча глави МЗС країн Альянсу і відмовилися це робити. Що таке безпольотна зона та чи взагалі можливо її технічно встановити в умовах війни Росії проти України, розбиралася DW.
Що таке безпольотна зона?
Безпольотна зона означає заборону повітряним суднам залітати у певні райони. Однак, на відміну від закриття неба ЄС для цивільних російських літаків, встановити безпольотну зону над Україною якимось розпорядженням неможливо. Очевидно, що Москва не буде виконувати жодні заборони НАТО не застосовувати свої військові літаки чи ракети проти України.
У сучасній історії було запроваджено кілька безпольотних зон. Наприклад, над Іраком з 1991 по 2003 рік і Лівією у 2011 році. Реалізовувалися вони лише за допомогою військової сили - дотримання режиму забезпечували військово-повітряні сили країн НАТО, зокрема США, Великобританії та Франції. При цьому вони не лише збивали літаки Саддама Хусейна, але й атакували його протиповітряну оборону (ППО).
Чому в НАТО відмовляються створити безпольотну зону над Україною?
Президент РФ Володимир Путін заявив 5 березня, що будь-які спроби інших країн створити безпольотну зону над Україною "розглядатимуться як участь у збройному конфлікті".
Це добре розуміють в НАТО. "Єдиний шлях забезпечити безпольотну зону - це надіслати винищувачі НАТО у повітряний простір України. І потім установити цю безпольотну зону, збиваючи російські літаки", - зазначив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 4 березня.
Він додав, що війна таким чином вийде за межі України, що буде "ще небезпечнішим і спустошливішим, а також спричинить ще більше людських страждань". Тому в НАТО виключили надсилання до України як сухопутних військ, так і своєї авіації. Це підтвердив і держсекретар США Ентоні Блінкен, наголосивши, що Вашингтон не збирається вступати у війну з Росією.
Чи є безпольотна зона над Україною силами НАТО технічно можливою?
Чи справді надсилання винищувачів патрулювати українське небо - єдиний варіант безпольотної зони? Так. Адже дальність дії основних американських систем ППО Patriot (ракетами PAC-2) становить близько 100 кілометрів. Тож прикрити ними всю територію України за нинішніх умов неможливо.
А патрулювання винищувачами українського неба технічно було би дуже складною справою. Експерт з авіації Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джастін Бронк зазначає, що теоретично військово-повітряні сили країн НАТО змогли би подавити російську авіацію. Однак головна проблема не у літаках РФ, а у її наземних ППО. Тому, за словами Бронка, безпольотна зона над Україною була би неможлива без атак на російські ППО, зокрема С-400, розміщені у Криму та Білорусі. І на це, за оцінкою експерта, потрібні були би сотні літаків НАТО, включно з заправниками та авіаційними комплексами радіолокаційного стеження, а також величезні поставки боєприпасів.
Бронк також вказує на політичний аспект участі військ НАТО: "Для росіян думка, що їх може розбити Україна, є чимось, що не вкладається у їхній голові. Жоден російський лідер не зможе пережити цього. Але як тільки додати до цього західні війська, то це перетворюється саме на той конфлікт, який Кремль і намагався змалювати". Експерт наголошує, що Україні треба допомагати. "Але це божевілля, що ми навіть могли би думати зробити це", - говорить Бронк про безпольотну зону.
Україна просить НАТО про винищувачі та ППО
Є варіант, який не передбачає прямої участі НАТО. А саме, передача Україні зброї. Про неї активно просить і Київ. "Скільки ще потрібно смертей і втрат, щоб убезпечити небо над Україною? (…) Ми чекаємо рішення: очищення неба або силою, яка у вас є, або ви дасте нам бойові літаки та засоби протиповітряної оборони", - закликав 7 березня президент України Володимир Зеленський.
Але і цей варіант пов'язаний з численними труднощами. Українські військові не мають досвіду зі складними озброєннями західного виробництва. За словами Бронка, потрібні роки, аби навчитися літати на західних винищувачах. Саме тому Київ і просив ЄС про винищувачі, якими українські пілоти можуть керувати. Однак у країн НАТО залишилося порівняно мало зброї радянського виробництва. Так, у Польщі, Словаччини та Болгарії є близько 55 винищувачів МіГ-29. Але уряди цих країн більш ніж прохолодно сприйняли ідею передати їх Україні. Одна з причин - тоді вони залишаться без більшої частини своєї винищувальної авіації чи взагалі без неї.
Саме тому, як повідомив Блінкен, США ведуть переговори з Польщею, як закрити "прогалини" у її безпеці, якщо ЗСУ отримають польські МіГи. Судячи з усього, ідеться про надання Варшаві американських винищувачів F-16.
Навіть отримання ЗСУ кількох десятків винищувачів ще не гарантує перевагу в небі. До початку війни в України було, за різними джерелами, близько 60-80 винищувачів Су-27 і МіГ-29. Для порівняння: RUSI перед початком війни оцінював кількість бойових літаків у суміжних з Україною військових округах РФ у понад 300 одиниць.
Чи отримає Україна американські Patriot?
Другий варіант - передача Україні протиповітряних озброєнь. Частково Захід це вже робить. А саме, передає ЗСУ переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), передусім Stinger. Їх опанувати порівняно легко. І їх Україна активно застосовує. Але ПЗРК можуть збивати лише гелікоптери та літаки, які низько летять.
В Україні, звісно, хотіли би отримати американські Patriot. Цей варіант теж непростий. Хоча навчитися керувати ними і швидше, ніж винищувачами, це все одно потребує багато часу. Експерти, з якими поспілкувалася DW, зазначають що на опанування Patriot знадобляться тижні та місяці, адже це дуже складні системи. На запитання кореспондента DW, чи планують США надати Україні подібні ППО, Блінкен відповів лише, що Вашингтон з союзниками "щодня" працює над тим, які можливості надати Києву так, щоб це було ефективно.
В України є свої ППО великої та середньої дальності: передусім С-300 та "Бук". Надання їх ЗСУ було би практично найпростішим варіантом, говорить Джастін Бронк. Але тут проблема така сама: їх залишилося мало у країнах НАТО. Наприклад, у Греції розміщена невелика кількість кіпрських С-300, а у Туреччини є С-400, але велике питання, чи захочуть їхні уряди передати ці ППО Україні.
Як доставити винищувачі та ППО в Україну?
Військовий експерт берлінського фонду "Наука та політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер вказує й на іншу проблему - як доставити в Україну важке озброєння. ПЗРК можна легко завезти вантажівками, що зараз і відбувається. Натомість доставити Patriot непомітно набагато складніше. І Росія може спробувати атакувати конвой.
З винищувачами не менше проблем. Ріхтер запитує, чи перелітатимуть МіГ-29 через кордон з польськими пілотами та знаками розрізнення? А чи передача буде на території Польщі, куди українські пілоти приїдуть, перефарбують знаки розрізнення та летітимуть самі? Обидва варіанти у Москві можуть сприйняти як втручання у війну. "Тож це питання на практиці є набагато складнішим, і від нього неможливо відмахнутися, сказавши просто, що це можливо", - переконаний Ріхтер.
І все ж, судячи з заяв американських чиновників, дискусії про те, як вирішити труднощі з передачею щонайменше винищувачів, тривають.
Джерело: Українська служба DW