8 березня у Києві під час війни: на вулицю не за квітами, а за їжею

Відносний спокій в українській столиці 8 березня дозволив киянам поповнити харчові запаси. Забезпечувати життєдіяльність міста допомогають і волонтери. Репортаж DW.

Вівторковий день 8 березня, що став вже тринадцятою добою російської війни в Україні, святковим ніяк не назвеш, але у Києві минув він відносно спокійно. Водночас в українській столиці ні на мить не розслабляються - з огляду на постійну загрозу зводять нові оборонні споруди.

Цього дня нарешті відкрилися крамниці і ятки дрібних торгівців, покращилася ситуація із завезенням продуктів харчування до магазинів, запрацювали стоматологічні кабінети. З нагоди свята 8 березня подекуди з'явилися в продажу живі квіти. Не в останню чергу кияни мають завдячувати цьому роботі волонтерів, які повернулися до активної діяльності.

Пожвавлення цивільного життя

На відміну від попередніх днів оборони Києва, 8 березня сирени повітряної тривоги лунали у місті вже не щогодини, а лишень кілька разів за день. Кияни чули звуки роботи протиповітряної оборони, які вони вже навчилися відрізняти від звуків вибухів авіабомб чи російських ракет.

Світлої пори дня перехожих на вулицях стало ще більше, ніж зазвичай останнім часом. Мешканці поспішали поновити запаси провізії, яку підвезли у крамниці, а в міських парках та скверах можна було побачити і тих, хто вигулював своїх песиків чи вийшов на прогулянку з дітьми.  

Київська міська влада останніми днями дозволяє проїзд приватного автотранспорту через два з чотирьох київських мостів. Раніше дістатися на інший бік Дніпра можна було тільки перейшовши мости пішки. Водії кажуть, що найбільше часу в них відбирають черги перед мостами, що пов'язано із доглядом автотранспорту на блокпостах біля мостів.

У багатьох автозаправках закінчилося пальне. Але там де воно є, зникли довжелезні черги. Вуличні черги наразі ще лишаються до аптек. Відновили роботу стоматологічні кабінети, але вони надають лише невідкладну допомогу.

Серед всього цього про жіноче свято 8 березня можна було підзабути. Але відчуттю певної нормальності посеред життя столиці держави, що вже майже два тижні живе у стані війни, посприяло відкриття багатьох кіосків з продажу живих квітів. Запрацювали і павільйони приватних торгівців овочами, фруктами, продажу хліба приватними пекарнями та зоомагазини.

Та за інформацію Європейської бізнес-асоціації це - лише крапля в морі: у повному обсязі працює лише 17 відсотків компаній, 16 відсотків обмежили географію своєї діяльності, а кожна п'ята компанія (19 відсотків) вимушено закрила частину офісів чи торгових точок. Решта 29 відсотків припинили діяльність, ще стільки ж призупинили її тимчасово. Тільки один відсоток бізнесу планує остаточного закривати свій бізнес.

Допомога волонтерів

За 8 років війни на Донбасі у Києві сформувалася ціла низка волонтерських фондів та організацій допомоги армії. Тепер же їхні лави поповнюють і прості громадяни. Одна з них, яка представилася як п'ятдесятилітня Світлана, розповіла DW, що несамохіть знову втягнулася у пошук і постачання продуктів, одягу та іншої допомоги військовим. "Надійшла інформація про необхідність дістати квадрокоптер нашим розвідникам, що воюють в одному з київських передмість, бо їхній був втрачений під час нічного бою. Мені сказали, що в Києві закриті всі профільні магазини і знайти неможливо, але вже до вечора ми його таки знайшли і переконали одного із заможних киян оплатити його ціну в дві тисячі доларів", - розповіла жінка.

Власник старенької іномарки Ярослав сказав, що надіслав свій номер логістам гуманітарного штабу і тепер щодня розвозить гарячу їжу лікарням та по домівках інвалідів та самотніх літніх людей. "Часом маю завдання доставляти продукти жінкам, які на своїх кухнях готують їжу. Її я потім розвожу тим, хто потребує", - повідав волонтер.

Ще Ярослав каже, що засмучений тим, що його поставили у другу оперативну чергу мобілізації і відмовилися відправляти на фронт. Та його трохи підбадьорили військові на лінії оборони, яким він кілька разів доставляв обіди. "Вони запевнили, що всі кадрові позиції у них зайняті і набирати нових людей наразі просто нікуди", - переказує він.

Інший волонтер на ім'я Сергій, розповів, що до початку російського нападу працював на американську ІТ-компанію, але тепер перебуває у вимушеній відпустці. "Нам гарантували зарплатню на попередньому рівні впродовж трьох місяців, хоч ми і не працюватимемо. Тож маю вільний час і бажання допомогти, чим можу. Двічі відвіз жінок з дітьми на захід України, тепер доставляю невеличкі вантажі лікарням і аптекам", - сказав він.

Жінка, що мешкає поруч із великим супермаркетом на околиці Києва похвалилася тим, що бере участь в сортуванні продуктів, які завозять з логістичних центрів. "Сьогодні цілий день клеїла ярлики про знижку на 50 відсотків на продукти, що надійшли з Польщі, і розставляла їх на полицях. Мені дали кілька хлібин, але я вже багато років веганка і хлібу не їм, тож несу роздати сусідам. Ноги гудуть, але задоволена тим, що можу бути корисною людям в цей важкий час", - розповіла ця киянка.

8 березня в атмосфері війни

Останніми роками українська армія фінансувалася недостатньо, нарікають у керівництві волонтерських організацій. "Нам доводиться зараз займатися постачанням військовим геть усього, починаючи, вибачте, з трусів, і закінчуючи зброєю", - повідомила DW активістка "Волонтерської сотні "Доброволя" Галина. Ця структура працює ще від 2014 року, коли почалися бойові дії на Донбасі.

Галина висловила вдячність європейцям, які ще від січня почали активно відгукуватися на потреби України і побудували логістичні коридори з доправлення гуманітарної та іншої допомоги до львівських хабів. Звідтам все це розподіляться по всій Україні. "До нас самі звертаються ресторанні мережі, готові постачати їжу військовим. Бізнесмени пропонують перепрофілювати свої підприємства на пошиття армійського одягу. На допомогу армії стала вся Україна", - підсумувала волонтерка.  

Тим часом, судячи з розмов і настроїв киян, з якими спілкувався кореспондент DW, рівень тривожності у місті дещо зменшився, адже люди звикають до життя в умовах воєнного стану. Звикають навіть до блок-постів та вогневих рубежів. Вуличних боїв із застосуванням стрілецької зброї перших днів війни в Києві також вже не чути. Військові пояснюють це тим, що ліквідували диверсійні групи, закинуті ще до початку російського наступу.

Крім того, зростає віра людей у спроможність київської протиповітряної оборони стримати удари російської агресії. Тож головним для киян цього 8 березня стали повідомлення про збиття російської ракети та знищення двох російських літаків ввечері напередодні.

Джерело: Українська служба DW