Що тепер чекає на позови України проти Росії в ЄСПЛ
Чи продовжить ЄСПЛ розгляд позовів України проти Росії після виключення РФ із Ради Європи і чому рішення суду важливі, навіть якщо Москва їх не виконуватиме, - в інтерв’ю DW з юристкою Ізабеллою Рісіні.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) призупинив розгляд всіх скарг проти Російської Федерації. Це сталося після того, як через війну в Україні статутні органи Ради Європи 16 березня ухвалили рішення виключити Росію зі складу організації. Москва вирішила діяти на випередження і сама заявила, що виходить з Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) - міжнародного документу, за виконанням якого стежить ЄСПЛ.
Позиватися на державу, яка порушує основні права людини, можуть не лише громадяни, а й інші країни. Наразі на різних стадіях розгляду ЄСПЛ перебуває чотири міждержавні позови "Україна проти Росії". Зокрема, йдеться про так звану "Кримську справу", у якій вже очікується рішення по суті, та спільний позов України та Нідерландів щодо порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу, включно зі справою про збиття малазійського літака рейсу МН-17. Крім того, це позов, у якому Росія називається причетною до цілеспрямованих вбивств політичних опонентів, і справа про захоплення українських моряків та суден у Керченській протоці у 2018 році.
Чи продовжить ЄСПЛ розгляд цих справ і чи зможе Україна скаржитися на Росію до суду за порушення прав людини, які кояться під час нинішньої війни? З цими запитаннями DW звернулася до професора публічного права університету Аугсбурга, експерта з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелли Рісіні.
DW: Пані Рісіні, ЄСПЛ оголосив про призупинення розгляду справ проти Росії. Це стосується лише майбутніх позовів чи тих позовів, які вже розглядаються в суді?
Ізабелла Рісіні: Це формулювання означає, що ЄСПЛ припиняє розгляд усіх справ, які подані за скаргами проти Російської Федерації. Проте, як я розумію, це тимчасовий захід. Суду необхідно з’ясувати, як йому діяти далі, під якими зобов’язаннями наразі перебуває Російська Федерація і чи в силі шестимісячний перехідний період, вказаний у 58 статті ЄКПЛ, у якій говориться, що конвенція може бути денонсована тільки через шість місяців після подання країною відповідного повідомлення генсекретарю Ради Європи. І у листі від російської сторони за підписом міністра закордонних справ Сергія Лаврова йшлося про намір Росії денонсувати ЄКПЛ саме протягом шестимісячного періоду. То чому Росія повинна бути звільнена від своїх зобов'язань достроково, якщо вона висловила готовність залишатися в рамках конвенції ще півроку?
Нині на розгляді ЄСПЛ перебувають чотири позови "Україна проти Росії". Всі вони знаходяться на різних стадіях розгляду. Яка доля цих справ і чи реально довести їх до остаточних судових рішень?
Розгляд цих справ наразі також призупинено. На мою думку, вони становлять значний виклик для суду, і ситуація стане ще серйознішою, якщо відповідач, Росія, не братиме більше участі у процедурі розгляду цих справ. Проте, я вважаю, що надзвичайно важливо продовжувати їх розгляд, хоча б для того, аби мати документи, надані судом, у яких чітко визначається, що сталося, і в яких задокументовано страждання, заподіяні Росією. Щодо тимчасових заходів з вимогою негайно припинити військові дії в Україні, про які нещодавно заявили суд ЄСПЛ у Страсбурзі та Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, то Росія радше за все їх не виконуватиме. Але тут важливо те, що тепер Росія знає: вона грубо порушує міжнародне право.
Очевидно, що розгляд українських позовів не буде завершений протягом шести місяців перехідного періоду. Що трапиться з ними після цього?
Я припущу, що їх продовжать розглядати. Оскільки вони охоплюють період, коли Росія була стороною Європейської конвенції з прав людини, тому завершення перехідного періоду - не перешкода для справ, які вже розглядаються. Взагалі це складне питання, і саме тому суд вирішив поки що заморозити всі справи. Рішення про те, як вести подальший розгляд існуючих позовів, є також і політичним. Адже Росія не надто прагнутиме виконувати рішення суду, і в цьому полягає головна проблема. Але, на мою думку, важливо притягнути Росію до відповідальності в історичній перспективі.
Суддя від Росії більше не буде представлений у ЄСПЛ і не зможе брати участі у судових засіданнях?
20 стаття ЄКПЛ говорить, що "Суд складається з кількості суддів, рівної кількості Високих Договірних Сторін". І навіть якщо Росія залишатиметься стороною ЄКПЛ протягом перехідного періоду, російського судді в ЄСПЛ вже може не бути. Проте, з іншого боку, тут варто взяти на озброєння принцип незмінності суддів, який є головним елементом судової практики щодо незалежності суддів, а також те, що судді ЄСПЛ обираються терміном на дев’ять років.
Згідно з нормами конвенції, суддя може бути звільнений лише у тому випадку, якщо інші судді дійдуть висновку, що він не відповідає установленим вимогам. В іншій статті конвенції описуються критерії, якими повинен відповідати суддя ЄСПЛ, його особисті якості та вимоги до його поведінки. Проте у конвенції нічого не говориться про сценарій, за якого держава виходиться із системи ЄКПЛ. На мою думку, у цьому невизначеному контексті пошук справедливого рішення має залежати від суддів, а не від країн-членів Ради Європи.
Чи може Україна подати позов до ЄСПЛ проти Росії за порушення прав людини під час нинішньої триваючої військової агресії?
Якщо виходити з того, що наразі діє перехідний шестимісячний період, протягом якого Росія ще перебуває в рамках ЄКПЛ, то так. Інші держави також можуть приєднатися до справи "Україна проти Росія" чи подати свої власні позови проти Москви. Проте треба мати на увазі, що матеріальне право, яке може застосовувати ЄСПЛ, обмежується Конвенцією із захисту прав людини, воно не включає застосування сили.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet