Як Німеччина приймає на лікування поранених у війні з України

Міни, гранати, бомби і кулі - щодня війна в Україні робить нові рани, зокрема калічить і дітей. Їх лікування в Україні стає дедалі складнішим, тому Німеччина починає приймали важкопоранених - поки, утім, не масово.

Двоє братів, 10 та 15 років, та їхня матір отримали важкі поранення внаслідок вибуху міни у Дніпрі. Після надання першої медичної допомоги їх спочатку лікували в Україні, а згодом - у супроводі лікарів разом з іншими вісьмома пораненими дітьми та дорослими - доставили до Німеччини спеціальним літаком Бундесверу Airbus A310 MedEvac, який має усе необхідне медичне обладнання для транспортування поранених. 

"Поранення від вибуху мін належать до найгірших, відомих у медицині. Цілі частини тіла може бути у буквальному сенсі пошматовано", - каже керівник медичної служби Університетської клініки у Бонні Вольфґанґ Гольцґреве. Саме до цієї клініки було доставлено для лікування поранених матір та її дітей з Дніпра, які після підриву на міні отримали комплексні переломи та поранення внутрішніх органів.

Без лікування кожен другий поранений у війні стікає кров'ю

Регулярні атаки з боку російської армії на медичні заклади роблять дедалі складнішим надання необхідної медичної допомоги тисячам поранених під час війни в Україні. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), станом на 14 квітня було зафіксовано вже 119 атак російських окупантів на медичні заклади, медперсонал, медичний транспорт чи склади, щонайменше 73 особи під час цих нападів було вбито. Ці порушення норм гуманітарного міжнародного права вважаються у ВООЗ воєнними злочинами.

Рани від куль чи від вибухів, отримані під час війни, є дуже важкими, пояснює голова Німецького товариства невідкладної хірургії (DGU) Бенедикт Фрімерт. "50 відсотків пацієнтів помирають через 45 хвилин, якщо їм не надати меддопомогу - вони стікають кров'ю", - каже він.

Оскільки поранення такого характеру для Німеччини є надзвичайно нетиповим явищем, ще кілька років тому DGU разом із санітарною службою Бундесверу запропонували 600 хірургам пройти спеціальне навчання - на той час це робилося з огляду на терористичні напади. Після початку війни в Україні було розроблено вебінар для лікарів з метою передачі та поглиблення знань про поранення воєнного характеру.

"Найгірше, що може статися"

Фрімерт є головним лікарем у лікарні Бундесверу в Ульмі, він є практикуючим хірургом з бойовим досвідом в Афганістані та Боснії та Герцеговині. "Я гадаю, що з лікарської точки зору це є найгіршим, що може статися", - каже він про те, з чим стикаються під час війни медики: тривалий стрес, робота під обстрілами тижнями на межі людських можливостей, а іноді - неспроможність зробити для пацієнтів те, що є необхідним. Він пояснює, що лише після того, як буде забезпечено виживання поранених у перші дні після отримання ран і вони стануть транспортабельними, можна приступити до комплексного лікування у Німеччині - відновлення пошкоджених тканин, м'язів, нервових волокон, кровоносних судин та внутрішніх органів.

Ані Бундесвер, ані інші офіційні німецькі установи не займаються транспортуванням пацієнтів безпосередньо з України - вивозити поранених з районів бойових дій, а потім до сусідніх країн має Україна самостійно або за допомогою гуманітарних організацій, таких як "Лікарі без кордонів".

Поки небагато поранених з України у Німеччині

Як сказав невдовзі після початку війни міністр охорони здоров'я Німеччини Карл Лаутербах, країна має відігравати "центральну роль" у наданні медичної допомоги людям з України та у самій Україні: як українським біженцям, які прибули до Німеччини, так і у постачанні медикаментів й гуманітарної допомоги та прийомі у ФРН важких хворих та важкопоранених.

Через сім тижнів з початку війни МВС ФРН повідомило DW, що за участі держави до цього моменту Німеччина прийняла на стаціонарне лікування 21 українського пацієнта - з України, Молдови і Польщі. Але в ЄС і у німецькому уряді очікують "значного збільшення запитів про прийом (пацієнтів. - Ред.) залежно від перебігу війни", зауважили у відомстві. Також, як повідомили DW у Федеральному відомстві з захисту населення та надання допомоги у разі катастроф (BBK), вже погоджено і планується транспортування до ФРН ще десятків поранених з України. Коли це відбудеться, "залежить від умов в Україні, тобто від ситуації з безпекою для пацієнтів", додали у відомстві.

В окремих випадках поранених доставляють до ФРН також і у приватному порядку. За інформацією Бенедикта Фрімерта, у близько 20 німецьких лікарнях перебувають нині на лікуванні поранені з України. Загалом таке лікування потребує, як засвідчує досвід, від кількох місяців до одного року.

Велика готовність допомогти від лікарень і медиків

Багато хто у ФРН хоче допомогти постраждалим в Україні: міста та благодійні організації, лікарні та окремі лікарі самостійно організовують доставку товарів медичного призначення до України. Через офіційний механізм ЄС для боротьби з надзвичайними ситуаціями, за даними німецького МВС, було здійснено 142 поставки гуманітарної допомоги до України - 500 тонн засобів медичного захисту, дезінфекційних засобів, бинтів, гігієнічних наборів, апаратів штучного дихання, медикаментів, польових ліжок, постільної білизни, генераторів тощо.

Університетська клініка у Бонні передала до України медичних товарів на загальну суму 300 тисяч євро, серед яких - автомобілі швидкої допомоги, два з яких вже було знищено під час війни.

На заклик німецького федерального міністерства охорони здоров'я станом на 11 квітня 1180 німецьких лікарів надали свою згоду бути залученими до допомоги пораненим в Україні або інших сусідніх країнах. Але поки, за даними МОЗ ФРН, жодного з них до цієї роботи залучено не було.

Також німецький Бундесвер, починаючи з 2014 року, постійно приймав на лікування поранених українських військових, їх переважно доставляли спецлітаком Airbus A310 MedEvac: у лікарнях Бундесверу на лікуванні за цей час перебувало 149 українських вояків. Востаннє українських солдатів з Києва до ФРН було доставлено наприкінці липня минулого року.

У відповідь на запит DW про те, чи будуть й надалі в Німеччині лікувати солдатів з України, речниця МВС ФРН відповіла, що у разі ухвалення рішень щодо прийому пацієнтів "не матиме значення, це цивільні чи військові".

"Чи зможу я повернути життя пацієнтам?"

Поранені у війні особливо часто потерпають від складних інфекцій, і досвід лікування поранених українських солдатів минулих років це підтверджує, каже Бенедикт Фрімерт. У них частіше, ніж зазвичай у пацієнтів з Німеччини, спостерігалися мультирезистентні інфекції, які важко лікуються медикаментозно і поширенню яких у лікарнях необхідно запобігати. У Німеччині знають про це і готові до цього, запевняє голова Німецького товариства невідкладної хірургії.

Але, за його словами, лікування таких важкохворих пацієнтів не завжди є успішним, оскільки не завжди вдається, наприклад, зберегти поранену ногу, коли інфекція занадто поширилася. Тоді після часткової ампутації можна встановити протез і згодом завдяки реабілітації поставити пацієнта на ноги, пояснює Фрімерт.

"Чи зможу я повернути життя пацієнтам?" - це питання є для лікарів вирішальним, наголошує він і наводить успішний приклад: "Одну з пацієнток зі сходу України ми лікували протягом року, допоки вона знову не встала на обидві ноги".

І тепер лікарі Університетської клініки у Бонні прагнуть зробити усе, щоб поставити на ноги поранених внаслідок вибуху міни матір та її сини з Дніпра.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet