Як Путін вирішував нападати на Україну – Bloomberg

 

Російське вторгнення в Україну триває вже майже два місяці. За цей час російська армія змогла зайняти лише один обласний центр України – Херсон. При цьому вона мусила відступити з Київської, Чернігівської та Сумської областей, втратила флагман Чорноморського флоту, а людські втрати вже вкотре перевищують чеченські й афганські війни.

 

Видання Bloomberg з'ясувало, як Володимир Путін приймав рішення напасти на Україну і чому не відмовляється від своєї абсурдної ідеї.

 

 

У вузькому колі

 

Два джерела Bloomberg стверджують, що рішення про вторгнення в Україну було прийнято Путіним разом з кількома "яструбами", серед яких міністр оборони Сергій Шойгу, начальник Генштабу Валерій Герасимов і секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев.

 

За кілька тижнів після початку вторгнення коло радників і контактів Путіна ще більше звузилося порівняно з обмеженою групою прихильників жорсткої лінії, з якими воно регулярно консультувалося раніше, пише агентство.

 

Майже через вісім тижнів після нападу на Україну військові втрати зростають, а Росія зіткнулася з безпрецедентною міжнародною ізоляцією. "Невелика, але зростаюча кількість високопоставлених кремлівських інсайдерів тихо сумніваються в правильності його рішення почати війну", – зазначає агентство.

 

 

Катастрофа

 

Ряди критиків усередині російської влади залишаються обмеженими і розосередженими на високих посадах в уряді і державному бізнесі - вони вважають, що вторгнення було катастрофічною помилкою, яка відкине країну на роки назад, стверджує Bloomberg, посилаючись на десятьох співрозмовників, обізнаних із ситуацією. Усі вони говорили за умов анонімності, побоюючись наслідків.

 

Поки що ці люди не бачать жодних шансів на те, що Путін змінить свій курс. За їхніми словами, російський президент, дедалі більше покладаючись на коло безкомпромісних радників, що звужується, відкидає спроби інших чиновників попередити його про згубні економічні і політичні витрати.

 

Деякі співрозмовники Bloomberg сказали, що дедалі більше поділяють побоювання представників американської розвідки щодо того, що Путін може вдатися до обмеженого застосування ядерної зброї, якщо зіткнеться з невдачею в кампанії, яку він вважає своєю історичною місією.

 

"Безумовно, путінська війна, як і раніше, глибоко підтримується здебільшого російською елітою, і багато інсайдерів публічно і навіть у приватних розмовах підтримують версію Кремля про те, що конфлікт із Заходом був неминучий і що економіка адаптується до широкомасштабних санкцій, введених США і їхніми союзниками, – йдеться в статті. – І громадська підтримка залишається сильною, адже початковий шок і збитки від санкцій поступилися місцем свого роду сюрреалістичній стабільності в Росії".

 

Слова щодо неминучості війни Росії з Україною регулярно звучать у виступах Путіна.

 

 

 

Тим не менш дедалі більше високопоставлених російських чиновників вважають, що відданість Путіна продовженню війни прирече Росію на роки ізоляції та загострення напруженості, внаслідок чого її економіка буде паралізована, безпека буде поставлена ​​під загрозу, а глобальний вплив послабшає, робить висновок видання.

 

 

Піде до кінця

 

За інформацією співрозмовників агентства, високопосадовці намагалися пояснити Путіну, що економічні наслідки санкцій будуть руйнівними, бо зведуть нанівець два десятиліття зростання та більш високий рівень життя, яких російський президент досяг під час свого правління.

 

Путін, за їхніми словами, відмахнувся від цих попереджень, заявивши, що хоча Росія заплатить величезну ціну, Захід не залишив йому іншого вибору, крім як вести війну.

 

Два дні тому Путін заявив, що спроба "економічного бліцкригу" проти Росії провалилася. "Розрахунок був на те, щоб швидко розхитати фінансово-економічну ситуацію в нашій країні, спровокувати паніку на ринках, колапс банківської системи, масштабний дефіцит товарів у магазинах, – сказав він у понеділок на нараді із соціально-економічної ситуації в країні. – Можна вже впевнено сказати, що така політика щодо Росії провалилася, стратегія економічного бліцкригу не вдалася".

 

Путін, як і раніше, упевнений, що громадськість його підтримує, а росіяни готові піти на роки поневірянь заради його бачення національної величі, переказує думку своїх джерел видання.

 

Путін сповнений рішучості продовжувати війну - навіть незважаючи на те, що Кремлю довелося стримати свої амбіції, відмовившись від захоплення більшої частини України і переорієнтувавшись на битву за Донбас.

 

Незгодні з лінією Путіна не бачать жодних ознак того, що той готовий розглянути питання про припинення вторгнення з урахуванням втрат - або серйозні поступки, потрібні для досягнення припинення вогню.

 

"З огляду на його тотальне панування в політичній системі, альтернативні погляди звучать лише в приватному порядку", – пише агентство. За його оцінкою, обмеженість інформації сприяла тому, що Кремль прорахувався в перші дні наступу.

 

Мільярдер Роман Абрамович, який брав участь в організації російсько-українських переговорів, мав розвіяти впевненість Путіна в тому, що президент України Володимир Зеленський покине країну, як тільки почнеться вторгнення, стверджують джерела Bloomberg.

 

Ще в середині березня мільярдер Михайло Фрідман, який потрапив під санкції, пояснював, чому ніхто в Росії не наважиться публічно засуджувати війну. "Дистанція між паном Путіним і будь-ким ще подібна до дистанції між Землею та космосом, – говорив він. – Сказати Путіну щось проти війни для будь-кого було б рівносильно самогубству".

 

Мільярдер Олег Дерипаска ще наприкінці березня назвав війну "божевіллям", заявивши, що "мир, на жаль, не настане найближчими місяцями". Засновник Тінькофф банку Олег Тіньков напередодні в ще різкіших висловлюваннях виступив проти війни і тих, хто її підтримує, а також розкритикував російську армію.

 

При цьому лише один високопосадовець "публічно порвав із Кремлем через вторгнення" - Анатолій Чубайс, який пішов у відставку з посади спецпредставника Путіна з питань сталого розвитку і полетів у Стамбул. Втім, Чубайс відмовився від будь-яких публічних заяв щодо свого рішення.

 

Іншим, хто хотів піти, зокрема главі ЦБ Ельвірі Набіулліній, сказали, що вони повинні залишитися, щоб допомогти впоратися з економічними наслідками. Ще раніше агентство повідомляло, що Набіулліна намагалася піти у відставку після початку вторгнення, але Путін їй відмовив. ЦБ після цієї публікації заявив, що інформація про бажання Набіулліної залишити посаду не відповідає дійсності. Високопосадовці засудили тих, хто залишив країну, вважаючи їх "зрадниками".

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet