Чому Швейцарія відмовила у постачанні боєприпасів Україні?

Швейцарія відхилила два запити Німеччини щодо реекспорту боєприпасів швейцарського виробництва в Україну. Цей крок спричинив дискусію щодо політики нейтралітету, якої традиційно дотримується Швейцарія.

Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO), за яким залишається останнє слово під час видачі та ухвалення дозволів на експорт озброєнь і товарів подвійного призначення, підтвердив, що Берлін звертався до Берна з відповідним запитом. Імовірно, йшлося про боєприпаси для БМП німецького виробництва.

"На обидва запити Німеччини про те, чи можливо передати Україні боєприпаси, отримані зі Швейцарії, було надано негативну відповідь з посиланням на швейцарський нейтралітет та обов'язкові критерії відмови, передбачені швейцарським законом про озброєння", - повідомив на запит DW електронною поштою речник SECO Міхаель Вютріх.

Суворі обмеження щодо експорту озброєнь

Для експорту будь-якого виду озброєнь Швейцарія зазвичай вимагає від країни-отримувача так звану декларацію про неекспорт, що зобов'язує країну утриматися від передачі зброї без попередньої згоди Швейцарії. Це - міжнародно визнана практика.

Дозволи на експорт не видаються, якщо країна-одержувач залучена до внутрішнього або міжнародного збройного конфлікту.

"Україна перебуває в такому конфлікті з Росією. Тож, оскільки експорт товарів військового призначення зі Швейцарії в Україну не підпадає під критерії отримання експортного дозволу, скасування зобов'язання про нереекспорт для збройних сил Німеччини, щоб таки дозволити передачу в Україну раніше отриманих боєприпасів швейцарського походження, так само виключено", - сказав Вютріх.

Принцип нейтралітету

Нейтралітет Швейцарії є ключовою засадою її зовнішньої та безпекової політики. Це означає, що ця європейська країна не може бути втягнутою у війну між двома іншими країнами та не може надавати пряму чи непряму військову підтримку жодній зі сторін конфлікту.

Внутрішнє законодавство Швейцарії, що стосується експорту зброї та принципів зовнішньої політики, ґрунтується на швейцарському законі про озброєння, що "контролює виробництво та передачу товарів військового призначення та пов'язаних з ними технологій, водночас підтримуючи промисловий потенціал, адаптований до вимог національної оборони".

У даному разі під загрозою опинилися б як міжнародні зобов'язання, так і принципи зовнішньої політики Швейцарії. "Оскільки в Україну могли реекспортувати боєприпаси швейцарського виробництва, з юридичного погляду рішення уряду виправдане", - визнав у розмові з DW керівник відділу глобальних ризиків Женевського центру політики безпеки Жан-Марк Ріклі. Зважаючи на нейтралітет Швейцарії, "згода на експорт була б порушенням міжнародного права, а також внутрішнього законодавства Швейцарії", пояснив він.

Утім, з таким рішенням не згоден голова правоцентристської партії "Центр" Ґергард Пфістер. Цей політик вказав у поширеній у соцмережі Twitter заяві, що в даному разі уряд міг би послатися на статтю 184.3 Конституції, щоб обійти цю норму в законодавстві, якщо інтереси держави вищі за прописані в законі обмеження. Адже тут ідеться про допомогу європейській демократичній державі задля її захисту від нападу.

Натомість Лоран Ґетшель, який є професором політології Базельського університету, а також обіймає посаду директора інституту досліджень проблем миру Swisspeace, що орієнтується на прикладну діяльність, переконаний, що близькість війни робить статус нейтралітету Швейцарії ще важливішим. "Чим ближче війна, тим актуальнішим є нейтралітет з погляду історичної концепції та концепції безпеки. Єдиний виняток - коли одна з воюючих сторін діє від імені Радбезу ООН. Тоді ця сторона не розглядатиметься як сторона війни у ​​традиційному сенсі, а діятиме як світовий жандарм", - розповів він в інтерв'ю DW.

Експорт до Саудівської Аравії - інша річ

Принципу постійного нейтралітету Швейцарії, схоже, не завжди беззастережно дотримувалися, принаймні на це вказують деякі відносно нещодавні експортні поставки зброї, на які уряд у Берні давав згоду, зокрема, до Саудівської Аравії, що бере участь у війні в Ємені проти повстанців-хуситів. Це спонукало уряд Швейцарії у 2015 році спочатку призупинити експорт. Однак наступними роками, аж до 2019 року, уряд дотримувався м'якшого підходу щодо видачі дозволів на експорт зброї Ер-Ріяду.

Однак, за словами Жан-Марка Ріклі, тут необхідно зважати на важливу різницю. "Нейтралітет застосовується тільки у разі міждержавної війни. У випадку з Єменом все по-іншому, адже конфлікт там є внутрішнім, і єменський уряд попрохав Саудівську Аравію прийти йому на допомогу в боротьбі з хуситами, тож це не підпадало під дію закону про нейтралітет", - пояснив експерт.

Чи постукає Берн у двері НАТО?

Війна в Україні викликала істотні зміни в дотеперішніх підходах і парадигмах, зокрема в Німеччині, де ці зміни навіть охрестили терміном Zeitenwende, тобто "поворотний момент". Та й не дивно, адже колишню зовнішню політику країни було перевернуто з ніг на голову, а також були озвучені зобов'язання збільшити витрати на оборону та виділити 100 мільярдів євро на потреби Бундесверу - збройних сил Німеччини.

У Швеції та Фінляндії, які досі дотримувалися принципу нейтралітету, наслідки війни в Україні мабуть, будуть ще відчутніші. Ці дві північноєвропейські держави, спонукані громадською думкою, можуть вступити до НАТО радше раніше, ніж пізніше.

Досі у Швейцарії дебати щодо можливості вступу до Альянсу були досить млявими. Лише останнім часом спостерігається певний рух з боку політиків як лівих, так і правих партій, які закликають до розширення співпраці з НАТО.

Однак мало що вказує на те, що Швейцарія має намір вступити до Альянсу.

"Геостратегічна ситуація істотно відрізняється. Швейцарія та Австрія оточені членами НАТО. Крім того, нейтралітет у Швейцарії виконує не лише функцію безпекової політики, а й функцію ідентичності. У Швейцарії є різні мови, різні релігії. Тому швейцарців об'єднує політична ідентичність, що спирається на пряму демократію, федералізм і нейтралітет", - пояснив Ріклі. Словом, Швейцарії доведеться відмовитися від принципу вічного нейтралітету, якщо вона забажає вступити до НАТО.

Ріклі каже, що хоча війна в Україні й вплинула на суспільні та політичні настрої швейцарців, але тут її вплив відносно непомітний, у порівнянні з тим, що відбувається у Швеції та Фінляндії. "З точки зору ідентичності, популярність нейтралітету досі дуже висока. З погляду політики безпеки дебати стають іншими, але не настільки, як у Фінляндії чи Швеції", - визнав експерт.

Джерело: Українська служба DW