Мер Одеси: Росія і її лідер припустилися колосальної помилки

Текст:  , 6 травня 2022, 13:47
💬 0
👁 9353

Одеса все частіше стає мішенню для атак військ РФ у війні проти України. В інтерв'ю DW мер Геннадій Труханов розповів про життя міста у воєнних умовах та зміну ставлення одеситів до росіян.

Незважаючи на близькість лінії фронту, з усіх великих міст України Одеса поки що залишається одним із найбільш спокійних. Щоправда, з кінця квітня місто також зазнавало російських ракетних ударів. Внаслідок обстрілів житлових будинків загинули мирні жителі, серйозних пошкоджень було завдано аеропорту міста та іншим об'єктам інфраструктури. DW поговорила з мером міста Геннадієм Трухановим про те, як живе Одеса в умовах війни та як змінюється ставлення одеситів до росіян та російської культури.

DW: Днями Одеса зазнала обстрілів з боку російських військ. Розкажіть про їхні наслідки. Яких руйнувань зазнала цивільна інфраструктура?

Геннадій Труханов: Удари були завдані по критичній інфраструктурі нашого міста, а також по об'єктам інфраструктури Одеського регіону. Одна ворожа ракета влучила в житловий будинок. Загинув підліток, постраждала вся його родина. Його бабуся та дідусь, а також молода жінка сьогодні перебувають у лікарні у стані середньої тяжкості. Ось що принесла атака окупантів по нашому місту високоточною, як вони кажуть, зброєю.

Одеса кілька разів ставала мішенню для обстрілів з боку військ РФ

Атаки на цивільні об'єкти помітно почастішали. Від вас до зони інтенсивних бойових дій менше ніж 150 кілометрів. Проте Одеса з міст-мільйонників залишається найбільш мирним та спокійним містом. Як це вдається? За рахунок чого поповнюється бюджет міста, якщо усі великі підприємства не працюють?

Відносно спокійна ситуація в Одесі зберігається лише завдяки Збройним силам України, які героїчно стримують натиск окупантів на рубежі Миколаєва, Вознесенська. Фактично одеський фронт проходить сьогодні там. Завдяки удару по крейсеру "Москва" спокійнішою стала ситуація на морі, ймовірність висадки десанту з моря набагато нижча. Щодо можливого нападу з боку Придністров'я, то, за оцінками ЗСУ, сил та засобів там недостатньо для самостійної наступальної операції.

На початку війни вся Дерибасівська була у протитанкових їжаках, барикадах та блокпостах. Зараз ми суттєво знизили їхню кількість. Одеса, як і раніше, боєготова, але, враховуючи сумний досвід бойових дій в інших українських містах – Харкові, Чернігові, Києві – ми розуміємо, що лінія оборони Одеси має проходити за територією міста. Оскільки явної загрози висадки десанту немає, тримати сьогодні місто перекритим блокпостами ми вважаємо недоцільним.

Звільнивши місто від блокпостів, ми дали можливість малому та середньому бізнесу відновити роботу. У нас відкрилися деякі кафе, ресторани, фітнес-клуби, перукарні, навіть готелі, що забезпечує робочі місця та, відповідно, надходження до бюджету. Але загалом цього, звісно, дуже мало. За нашими підрахунками, якщо далі так продовжуватиметься і не буде жодних покращень, мінус бюджету до кінця року може становити 1,7 мільярда гривень.

Це приблизно п'ята частина міського бюджету.

Так.

Ви сказали, що Миколаїв тримає оборону Одеси за вас. Як ви допомагаєте своїм сусідам?

Коли почалася війна і виникла складна ситуація у Києві, Чернігові, Харкові, я періодично дзвонив туди та питав, чим може допомогти Одеса. Допомагали медикаментами, на Великдень ми спекли 20 тисяч пасок та відправили поїздом до Харкова для того, щоб харків'яни відчули це світле православне свято. У Миколаєві сьогодні порушене водопостачання, люди майже без води. Волонтери збирають питну воду, яку ми щодня відправляємо туди. Наша муніципальна техніка працює там, наші водії. Коли були перші артобстріли Миколаєва, ми допомогли їм плівкою для заклеювання вікон вікна. Тоді було дуже холодно, шибки у віконних рамах вибивало, люди мерзли.

2 травня були восьмі роковини трагічних сутичок в Одесі між прихильниками Революції гідності та місцевим Антимайданом. Військова влада заборонила цього року вшановувати цю дату. Як ви поставилися до цієї заборони?

Ця трагедія залишається на тілі нашого міста раною, яка не загоюється. Ми боїмося не того, що хтось прийде та покладе квіти на місце трагедії. Ми побоюємося провокацій тих, хто може скористатися цією трагедією, цією датою для реалізації своїх підлих задумів. А інформація про такі плани у спецслужб, поліції є. Тим більше, що Володимир Путін у своїй черговій пропагандистській промові пригрозив покарати тих, хто допустив події 2 травня. Але для цього не треба йти на Україну війною. Усі, хто тією чи іншою мірою винен у трагедії, перебувають сьогодні в Москві, вони втекли, покинувши людей, які загинули.

Ви багато років ходили у перших рядах 9 травня, в Одесі традиційно широко відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Що буде цього року?

Я з великою повагою ставився, ставлюся і ставитимуся до історії Другої світової війни та вкладу Одеси - міста-героя - у перемогу над нацизмом та фашизмом. Цього року ситуація досить складна. З одного боку, хотілося б все-таки, щоб ми знову поклали квіти і віддали данину пам'яті тим, хто на це заслуговує. З іншого боку, ми не впевнені, що саме в цей день ті, хто сьогодні окупував нашу територію, напав на нашу країну, не захочуть якось по-своєму відзначити цей день.

Великдень не завадив їм 23 квітня цинічно завдати ракетного удару по житловому будинку, 2 травня завдати ще одного ракетного удару. Ми відповідаємо за безпеку мешканців нашого міста. Сьогодні ми в роздумах про те, як відзначити цей день і водночас убезпечити одеситів від можливих провокацій та артилерійських, ракетних, авіаударів.

Для деяких людей війна злилася в один нескінченний день, для когось вона складається з дат. Для вас ракетні удари 23 квітня та 2 травня змінили уявлення про цю війну?

Я не міг собі уявити, що говоритиму такі речі: що Російська Федерація - сьогодні країна-агресор, що сьогодні її громадяни вбивають людей, що сьогодні вони повністю втратили людську подобу, що сьогодні, напередодні 9 травня, я не можу поставити знак рівності між російським та радянським солдатом. Тому що радянський солдат звільняв Європу, боровся з фашизмом та нацизмом. А сьогодні російський солдат, офіцер без причини стріляє по моєму місту, вбиває моїх земляків. Так само, як чинила у 1941 році гітлерівська Німеччина.

Зараз країною котиться хвиля перейменувань багатьох топонімів, пов'язаних з російської культурою. У Києві готуються перейменувати станцію метро "Площа Льва Толстого", вулицю Пушкінську. В Одесі цих топонімів дуже багато, місто було тісно пов'язане з російською культурою багато років. Чи залишиться в Одесі місце для російської культури після цієї війни?

Росія і її лідер припустилися колосальної помилки щодо і своєї культури, і свого народу, і свого місця на колишньому пострадянському просторі. Поряд із мерією ви бачили трофейну гармату з фрегата "Тигр", який колись стріляв по Одесі (на боці англійців під час Кримської війни у 1854 році. - Ред.). Там була табличка: "Слава російській зброї та захисникам Одеси". Одесити славили зброю, яка захистила наш дім. Але тепер ми міняємо ці таблички, адже сьогодні абсурдно писати "Слава російській зброї", коли росіяни стріляють по нас ракетами.

У період війни деякі рішення можуть ухвалюватися досить емоційно. Хотілося б, щоби цього не було. Біля мерії, наприклад, стоїть і пам'ятник Пушкіну. Цей пам'ятник було споруджено за гроші, зібрані одеситами. Пушкін бував у Одесі, це наша історія. І якщо будуть ухвалені такі рішення (про знесення пам'ятників та перейменування вулиць. – Ред.), то фактично ми почнемо якусь абсолютно нову історію.

Джерело: Українська служба DW

ТЕГИ: Росія Одесская область Одеса Труханов