Поразка дедалі ближче. Експерти не вірять в армію РФ

Дедалі більше західних експертів роблять висновок, що кампанія Кремля в Україні може закінчитися військовою поразкою.

Масштабний наступ російської армії на Донбасі закінчився нічим. Армія РФ не змогла досягти значних успіхів і зуміла взяти лише місто Попасна на Луганщині, при цьому його практично повністю зруйнувавши. Західна преса вже прораховує перспективи широкого контрнаступу України.

Великі втрати РФ

Голова польського аналітичного центру Rochan Конрад Музика вважає, що російська армія втрачає на Донбасі надто багато військовослужбовців та техніки, які їй все важче заповнювати. "З нинішнім станом справ на Росію чекає або поразка, або мобілізація. Не думаю, що є проміжні варіанти", - вважає Музика.

Перед 9 травня деякі експерти припускали, що президент Росії Володимир Путін може скористатися Днем перемоги, щоб оголосити війну Україні та (або) провести загальну мобілізацію, яка б дозволила залучити до армії значне поповнення. Проте цього не трапилося, а російська влада, за даними журналістів, почала проводити часткову "приховану мобілізацію", намагаючись призвати до армії резервістів.

Директор російських досліджень інституту CNA в Арлінгтоні Майкл Кофман оцінив шанси Росії захопити всю територію Донбасу так: "Я маю дуже великі сумніви щодо їхніх перспектив". "Російські сили дуже ослаблені, а їхній моральний дух, ймовірно, значною мірою підірваний. Офіцери не прагнуть продовжувати спроби наступати, а російське політичне керівництво в цілому, судячи з усього, зволікає навіть у момент, коли з'явилася перспектива його стратегічної поразки", - вважає Кофман.

Перемоги для пропаганди

У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) йдеться про те, що Росія намагається створити видимість військового успіху за рахунок заяв про повне взяття Маріуполя (на тлі здачі в полон останніх захисників Азовсталі), а також підготувати наступ на Сєвєродонецьк.

Оцінюючи подробиці російського наступу в Луганській області, американські експерти пишуть, що армія РФ має намір взяти під контроль дороги, що ведуть до Лисичанська та Бахмута, і досягає лише незначних успіхів.

З посиланням на дані українського Генерального штабу ISW пише, що армія РФ намагається поповнювати підрозділи та накопичувати резерви для подальшого наступу на Слов'янськ у Донецькій області. За оцінкою експертів інституту, 17 травня російські війська здійснили кілька невдалих спроб просунутися до міста. При цьому вдалося досягти обмеженого прогресу в районі Лимана.

Усе це відбувається на тлі контрнаступу збройних сил України в Харківській області, де армію РФ продовжують витісняти до державного кордону.

При цьому експерти не вважають, що Україні вдасться повторити на Донбасі свій відносно швидкий наступ у Харківській області: під Луганськом та Донецьком російських військ значно більше. "Бій буде важким. І він буде не тільки важким, а й довгим, - припускає Кофман. - Російські війська не змогли досягти успіху в наступі, але водночас вони відразу не біжать і не здаються".

Важливу роль для можливих успіхів української армії можуть відіграти важкі західні озброєння, які Київ останнім часом почав активно отримувати від союзників. Зокрема, у Києві особливо чекають на далекобійну та високоточну артилерію, таку як американські гаубиці M777.

Стратегія корозії

Авторитетний військовий експерт, австралійський генерал у відставці Мік Раян оцінив принципи, за якими діє українська армія і які, на його думку, дозволяють їй успішно відбивати тиск супротивника, який перевершує за чисельністю. Раян описує стратегію України як принцип "корозії", або "роз'їдання", згідно з яким Київ постійно б'є по найслабших місцях Москви і ефективно використовує власні сили, щоб уповільнити ворога.

За його словами, українські війська зосередили свої атаки на найслабших сторонах будь-якої армії: комунікаціях, логістиці, тилах, шляхах постачання, артилерії та командних пунктах.

"Під час битви за Київ Україна змогла зупинити Росію, оскільки проникла в її тили та частково знищила логістичну підтримку. Вони зуміли зруйнувати північний похід Росії зсередини та змусити її залишити країну", - вважає Раян.

Подібну стратегію Київ застосовує і під час кампанії на сході, піддаючи постійним атакам російську логістику - хоча Москва цього разу діє набагато обережніше.

При цьому "російська мораль роз'їдається через поразки на полі бою, проблеми із постачанням та відступи під тиском України з-під Києва та Харкова", - вважає Раян. Моральному наступу сприяє й успішна українська кампанія у соцмережах, яка демонструє поразки Росії.

Нещодавня переправа через Сіверський Донець, що стала кошмаром для російських військ, показала, що командування Путіна почало погано справлятися з оцінкою ризиків військових операцій. "Так виглядає війна XXI століття. Українці показали себе майстрами. Кожна країна середнього розміру з обмеженими ресурсами може багато чого в них навчитися", - пише Мік Раян.

Час для контратак

Росія "імовірно відмовилася від мети завершити масштабне оточення українських підрозділів на сході України", цитує The Washington Post аналітиків вашингтонського Інституту вивчення війни. Наразі її метою, схоже, є захоплення всієї території Луганської області. Однак і це може виявитися не під силу виснаженій армії з поганим керівництвом.

У свою чергу, широкий контрнаступ ЗСУ на сході та півдні України здатний повернути ще більше окупованих Росією територій під контроль Києва. Це, як ніщо інше, свідчитиме про стратегічну поразку російського диктатора Володимира Путіна, і саме цього мають добиватися західні союзники України, вважають у Washington Post. Тому переговори про припинення вогню, про які нещодавно заговорили у Франції, Німеччині та Італії, зараз не на часі: ризики послаблення тиску на Путіна до його остаточної поразки (а може, й після) - надто високі, наголошує редакція.

Як заявила директор національної розвідки США Евріл Хейнс під час свого виступу в Конгресі 10 травня, замість того, щоб звернутися до чесного торгу, Росія швидше вдасться до радикальніших засобів, включаючи введення воєнного стану, переорієнтацію промислового виробництва або потенційну військову ескалацію, причому останнє особливо небезпечно, враховуючи ядерний та хімічний потенціал РФ.

За словами Хейнс, Путін ймовірно сподівається, що рішучість США та Європейського Союзу послабиться, оскільки ситуація з продовольчим дефіцитом, інфляцією та цінами на енергоносії погіршуватиметься. Але лідери НАТО не повинні дати російському диктаторові жодних підстав вважати, що така стратегія спрацює.