Школа під час війни: як змінився навчальний процес в Україні
В українських школах закінчується навчальній рік. Онлайн-дзвінок вже пролунав, але ще не для всіх. Тепер одним серед обов'язкових шкільних предметів є мінна безпека, про яку школярам розповідатимуть на останньому уроці.
В Україні пролунав останній дзвоник вже у 2285 школах. Цього року "Всеукраїнський останній дзвоник" був онлайн. Його транслювали на всіх регіональних каналах Суспільного, соцмережах громадської організації Освіторія та ЮНІСЕФ, які за підтримки міністерства освіти і науки України (МОН) вперше організували такий формат закінчення навчального року. Нині понад 430 тисяч українських школярів пішли на літні канікули. В умовах воєнного стану кожній школі дозволили самостійно визначати день завершення освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році, тому частина дітей ще навчається, здебільшого дистанційно.
Досвід ковідного карантину та психологічна підтримка допомогли
Досвід організації дистанційної форми навчання, отриманий протягом минулого та позаминулого року під час ковід-карантину, допоміг українській освітній системі швидко адаптуватися до нових реалій війни. "Те, що ми малі досвід проведення онлайн-уроків, дуже нам допомогло, бо ми знали вже як спілкуватися з дітьми через екран, аби вони чули вчителя і те, що він їм каже", - відзначає директорка київської початкової школи "Ух-ти school" Вікторія Чабан.
За її словами, найскладніше було врівноважити емоційний стан дітей, вчителів і батьків. "Хтось з дітей підключався на урок з бомбосховища, хтось з авто у дорозі, у когось лунала повітряна тривога, хтось був вже за кордоном і через різницю у часі було важко підключитися, у когось просто не було інтернету чи технічних можливостей, і у такому емоційному стані діти не можуть приймати нову інформацію", - каже Вікторія Чабан. Вона розповідає, що у перші тижні війни педагогічний колектив вирішив зосередитися на психологічній підтримці дітей, повторенні пройденого матеріалу з поступовим включенням елементів нових тем для вивчення. І це спрацювало. "Наші вчителі пройшли оперативно онлайн-курс "Як допомогти дітям в кризовій ситуації у воєнний час", розроблений ізраїльськими спеціалістами, а ще ми мали досвід м'якої інтеграції у навчальний процес дітей, які пережили бойові дії у Донецьку у 2014 році, тому нам вдалося поступово включити всіх у навчальний процес", - ділиться директорка школи.
Повноцінне навчання чи імітація?
У тій чи іншій мірі всі українські школи включилися у освітній процес, наголошує начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко. "Навчальним закладам була рекомендація самостійно ухвалювати рішення про навчання і закінчення навчального року в залежності від ситуації", - зазначив Кононенко в інтерв’ю DW. За його словами, попри воєнний стан свідоцтва про закінчення базової середньої освіти готуються отримати понад 350 тисяч дітей, які закінчили 9-й клас. Також свідоцтво про здобуття повної загально-середньої освіти отримають 229 тисяч одинадцятикласників.
"Чи чогось навчилися діти за ці три місяці війни? Вважаю, що ні, оскільки батьків, вчителів, дітей розкидало по світу, і освіта не була першочерговим заданням, бо було питання елементарного виживання. Тому освіта у нас закінчилася 24 лютого, а далі - це ілюзія, що відбувався навчальний процес", - так скептично оцінює останні три місяці роботи української системи освіти співголова громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко. Вона також переконана, що з нового навчального року, 1 вересня, українські школярі не сядуть за парти, як зазвичай, через безпекову ситуацію та фізичну відсутність в країні великої кількості дітей та вчителів, які виїхали за кордон. Тому представниця батьківської організації радить міносвіти вже зараз розпочати підготовку до нового навчального року. "Поки будуть загрози обстрілів по всій території України, то ходити до школи, де немає бомбосховища, ніхто не наважиться. Спробуйте запросити учнів до такої школи. Батьки на це не погодяться. А бомбосховищ у нас в школах немає. Тому ми розуміємо, що діти і надалі вчитимуться дистанційно і більшість за кордоном. Але МОН продовжує замовляти паперові підручники на наступний рік", - обурюється Олена Бондаренко.
Українські школярі вчаться за кордоном
За інформацією Юрія Кононенка, наразі за кордон виїхало близько 26 тисяч українських вчителів та 670 тисяч учнів. При цьому ще майже 88 тисяч учнів переїхали в інші регіони України, здебільшого у Львівську область. Але більшість з них продовжує працювати дистанційно і навчатися в українських школах онлайн. За його словами, всього в українській системі у нинішньому навчальному році працювало 450 тисяч вчителів та навчалося 4,2 мільйони учнів.
Натомість представник МОН зазначає, що український уряд робить все можливе, аби українські школярі продовжували навчання в українській школі дистанційно, незважаючи на те, що у деяких країнах, куди діти втекли від війни, є обов'язковим відвідування місцевих шкіл. "Наше зацікавлення, щоб діти продовжували дистанційне навчання у своїх школах, отримували українські документи про освіту, бо ми розраховуємо, що після завершення війни діти повернулися разом з сім'ями", - наголошує Кононенко.
Він вказує на те, що ще 2007 року для дітей українських трудових мігрантів був створений український заклад загальної середньої освіти "Міжнародна українська школа", де відбувається навчання українською мовою, українськими вчителями, за українськими навчальними програмами. Нині діти, які були вимушені виїхати з України, можуть навчатися за кордоном у цій "Міжнародній українській школі".
Для тих, хто залишився в Україні, та тих, хто вимушено вчиться за кордоном, 1 червня відбудеться останній в цьому навчальному році інтерактивний онлайн-урок із мінної безпеки. Це новий для українських школярів предмет, який доводиться дітям опановувати через наслідки бойових дій. Урок проходитиме на платформі Zoom і триватиме до 40 хвилин. Урок проведе Леся Юрчишин, лауреатка Global Teacher Prize Ukraine 2020, разом із фахівцем з мінної безпеки. "Попри те, що навчатися потрібно, надважлим залишається життя та здоров'я кожного українця", - зазначив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Джерело: Українська служба DW