Війна в Україні: чого побоюються торговці алмазами у Бельгії?

Для торговців алмазами в Антверпені настали важкі часи. За що банки позбавляють їх доступу до доларових рахунків і як вплинула на їхній бізнес війна Росії проти України - у DW.

Місто Антверпен, розташоване на півночі Бельгії, - один із найбільших у світі майданчиків для торгівлі алмазами. За даними Антверпенського світового алмазного центру (AWDC), щороку тут продають коштованих каменів на суму 36 мільярдів євро. Це 190 мільйонів євро на день. Проте зараз місцеві торговці алмазами переживають скрутні часи. Однією з причин цього стали правила ЄС, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей.

Проблеми виникають і через критику щодо купівлі бельгійцями необроблених якутських алмазів, адже вторговані продавцем кошти поповнюють російський держбюджет, а отже, йдуть на фінансування війни Росії проти України.

Замороження доларових рахунків

Директива ЄС, спрямована на боротьбу з відмиванням грошей, є переліком правил, покликаних позбавити зловмисників можливості легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом, або направити їх на фінансування тероризму. Кожна країна-член Євросоюзу розробляє своє законодавство у цій галузі, що зазвичай базуються на рекомендаціях Міжнародної робочої групи щодо боротьби з відмиванням грошей (FATF). Вперше директива була випущена у 1991 році й відтоді кілька разів оновлювалася. Остання версія документа набула чинності у червні 2021 року.

Внаслідок застосування цих правил дві третини із 1600 торговців алмазами в Антверпені виявилися позбавленими доступу до грошей, які вони зберігали на доларових рахунках у банках. З точки зору Роба ван Бердена, власника магазину Diamond House Antwerp, який займається торгівлею алмазами вже понад чотири десятиліття, це стало "дискримінацією цілої галузі".

Нещодавно ван Берден через суд домігся від банку повернення доступу до рахунку своєї компанії. Однак його особистий рахунок досі залишається заблокованим. Він та інші торговці діамантами вважають, що банки в Бельгії несправедливо застосували правила ЄС проти них і мають намір найближчим часом подати проти банків колективний позов.

Чи можна торгувати алмазами з Росії на тлі війни в Україні?

Крім практичних проблем, пов'язаних із втратою доступу до доларових активів, бізнесмени з Антверпена зіштовхнулися і з проблемами морального плану. Адже чималу частину їхнього обороту становить виручка від продажу алмазів, які раніше надійшли з Росії - на тлі війни в Україні деякі стали називати їх "кривавими". Тільки 2021 року Антверпен імпортував з Росії необроблених алмазів на суму 1,8 мільярда доларів (1,69 мільярда євро).

"Виняток чистої води" - під таким заголовком у середині травня на сайті інформаційної програми Tagesschau німецького суспільно-правового телеканалу ARD вийшла стаття про продаж російських алмазів у Бельгії. Журналісти нагадують, що хоча в ЄС нині й діють санкції, що забороняють експорт предметів розкоші до Росії, імпорт російських алмазів до Європи, на відміну від США, продовжує залишатися легальним.

За статистикою кожен четвертий алмаз, що імпортується компаніями з Антверпена, видобувається у Росії. Ця обставина не залишилася непоміченою і для президента України Володимира Зеленського, який записав у березні відеозвернення до бельгійського парламенту. У ньому були й такі слова: "Свобода набагато цінніша за алмази, цінніша за контракти з Росією, російські кораблі в портах, російську нафту та газ. Тому - допоможіть нам! Кожен знає, що необхідно зробити, щоб відновити мир у Європі".

Прем'єр-міністр Бельгії Александер де Кроо відреагував тоді на заклик Зеленського стримано. За його словами, Бельгія ніколи не чинила опір виконанню заходів, пов'язаних з обмеженнями на торгівлю алмазами. Проте принципи, якими керується Єврокомісія при підготовці санкцій, лунають, нагадав він, так: "Вплив на Росію має бути сильнішим, ніж на нас самих". Якщо найближчими тижнями Єврокомісія все ж таки вирішить заборонити імпорт алмазів з Росії, ми не виступатимемо проти цих заходів, пообіцяв де Кроо.

Алмази з Росії - "криваві алмази"?

Більшість алмазів, що експортуються до ЄС із Росії, видобуває російська держкомпанія АЛРОСА. На її сайті вказано, що вона видобуває понад чверть усіх алмазів у світі. У самій Росії частка компанії АЛРОСА на ринку видобутку алмазів сягає 90 відсотків.

За даними німецької газети TAZ, у 2021 році до російського бюджету надійшло більше мільярда доларів від продажу алмазів. "Між військовою машиною Путіна та алмазною промисловістю Росії існують тісні зв'язки", - констатують журналісти. Вони спираються на висновки бельгійського аналітичного центру International Peace Information Service (Ipis), що, зокрема, вказав на те, що глава АЛРОСА Сергій Іванов - син Сергія Іванова-старшого, члена Ради безпеки Росії та однієї з довірених осіб президента РФ.

Сергій Іванов-молодший перебуває під санкціями США: першого ж дня повномасштабного російського вторгнення в Україну його активи були заморожені, а ділові транзакції між ним та громадянами США опинилися під забороною. Його батько Сергій Іванов-старший є спецпредставником Путіна з питань природоохоронної діяльності, екології та транспорту. Ще один член ради директорів АЛРОСА - міністр фінансів Росії Антон Силуанов.

Через два тижні після початку війни в Україні США заборонили імпорт російських алмазів та запровадили прямі та непрямі санкції проти АЛРОСА та її дочірніх компаній. Водночас два найбільші ювелірні підприємства у Сполучених Штатах - Signet Jewelers і Tiffany - оголосили, що відмовляються купувати "криваві алмази" з Росії.

Згодом до санкцій проти російського експортера коштовного каміння приєдналися Канада, Великобританія, Нова Зеландія та Багамські острови. Так, у Британії з 29 квітня діють нові митні ставки на алмази, що ввозяться з Росії (незалежно від того, оброблені вони чи ні), а компаніям королівства заборонено вести бізнес з АЛРОСА.

Чи є сенс у "алмазних" санкціях?

Тим часом бельгійський Антверпен, де продається до 80 відсотків усіх нешліфованих алмазів світу, продовжує залишатися лазівкою для постачання російського дорогоцінного каміння на міжнародний ринок. На думку офіційного представника AWDC Тома Нейса, приєднавшись до санкцій проти компанії АЛРОСА, Євросоюз зашкодить самому собі, тому що "Росія зможе продати свої алмази й за межами ЄС", наприклад, у Дубаї чи Мумбаї (раніше - Бомбей - Ред.), а в Антверпені за такого сценарію буде втрачено 10000 робочих місць.

До речі, виконання санкцій проти російського виробника алмазів і в США не є бездоганним. Адже більшість дорогоцінного каміння, видобутого в Якутії, потрапляє на американський ринок у вигляді діамантів, оброблених в Індії, а покупку такого товару закони США не забороняють. "90-95 відсотків всіх алмазів відшліфовують в Індії. А алмаз, який зазнав значної обробки, є вже не російським, а індійським", - підтвердив в інтерв'ю DW професор у галузі стратегії з Університету Антверпена Коен Ванденбемпт. На його думку, враховуючи характер роботи та структуру алмазодобувної галузі, санкції, запроваджені в цій галузі проти Росії, є малоефективними.

Джерело: Українська служба DW