Україна, Молдова, Грузія: хто краще готовий до статусу кандидата в члени ЄС
Євросоюз розглядає заявки України, Молдови та Грузії на членство. І хоча рішення щодо статусу кандидата планують ухвалювати одночасно, воно може виявитися неоднаковим. У чому різниця між трьома країнами?
Єврокомісія в п'ятницю, 17 червня, має опублікувати свої висновки щодо заявок на членство в ЄС України, Молдови та Грузії. На їхній основі держави Євросоюзу вирішуватимуть, чи надавати цим країнам статус кандидата на вступ до об'єднання.
У ЗМІ вже з'явилися публікації про те, що рекомендація Єврокомісії щодо кожної з трьох країн може бути різною. Розмови про це ведуться у Брюсселі не під запис уже деякий час. Але офіційно на це натякнула першою президія Європарламенту. Вона закликала дати Україні та Молдові статус кандидата вже на саміті ЄС 23-24 червня. А ось щодо Грузії там пропонували лише "працювати над наданням такого самого статусу".
Щоб отримати статус кандидата, країні треба продемонструвати, що вона йде шляхом до так званих Копенгагенських критеріїв, відповідати яким має кожен претендент на членство в ЄС.
Україна та Молдова - лідери на шляху євроінтеграції
Зрозуміти, наскільки добре Україна, Грузія та Молдова просунулися на шляху євроінтеграції, може допомогти Індекс Східного партнерства, який щороку публікує Форум громадянського суспільства Східного партнерства - об'єднання неурядових організацій Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України. В індексі за 2020-21 роки лідерами є Україна та Молдова з показником у 0,70, за ними йде Грузія з 0,65, далі Вірменія з 0,63, Білорусь (0,49) і Азербайджан (0,44).
"Ми побачили великі кроки України, Молдови та Грузії вперед у їхньому зближенні з ЄС у питаннях торгівлі, сфери свобод, безпеки та юстиції, бізнес-клімату, а також захисту клімату та довкілля", - зазначила редактор індексу Керрі Лонгхьорст під час круглого столу 14 червня в Європарламенті.
Говорячи про перший і головний критерій, який стосується демократії та верховенства права, експерт вказала на багато "позитивних прикладів" як в Україні, так і в Молдові й Грузії. Натомість, за словами Лонгхьорст, є і багато "проблем", зокрема в незалежності судової системи, практиці проведення виборів або ж боротьбі з корупцією.
Політична криза в Грузії та посередництво Євросоюзу
Чому ж тоді у президії Європарламенту окремо виділили Грузію? Євродепутат від Литви Пятрас Ауштрявічюс звернув увагу на угоду від квітня 2021 року між грузинською владою й опозицією, посередником піл час укладання якої став президент Європейської Ради Шарль Мішель. Ця угода передбачала низку кроків і реформ, які мали владнати політичну кризу, котра розпочалася після парламентських виборів 2020 року. Тоді опозиція звинуватила владу у фальсифікаціях і відмовилася отримувати депутатські мандати.
Але вже в липні 2021 році влада відкинула домовленості, і цього не забули ні в Європарламенті, ні в інших інституціях Євросоюзу. "З боку ЄС були великі очікування, що політичне життя в Грузії налагодиться та буде більше духу співпраці. Але цього не сталося. З того часу сталися деякі події у червні минулого року: нові арешти, судові справи проти журналістів", - додав Ауштрявічюс.
Експерт брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол також вказує на проблеми з функціонуванням демократії в Грузії. "Грузія зробила дивовижні речі за останні 15 років, але останнім часом вони завели себе в халепу", - зазначає експертка у розмові з DW. Вона звертає увагу не лише на невизнання опозицією результатів парламентських виборів 2020 року, але й на те, що її лідер, голова заснованої Міхеілом Саакашвілі партії Єдиний національний рух Ніка Мелія, був змушений деякий час провести у в'язниці.
В України найкращі шанси отримати статус кандидата
У Молдові, навпаки, справи пішли на краще лише останнім часом, після того як президентом стала Майя Санду, а її партія отримала більшість у парламентів. Зараз уперше президент, уряд і більшість у парламенті країни представлені проєвропейськими та реформістськими політиками. Утім, поки ніхто не може говорити, чи збережеться така ситуація і надалі, тому в Брюсселі ситуацію в Молдові бачать як доволі "крихку".
Щоправда, для багатьох це аргумент радше на користь надання країні статусу кандидата на вступ до ЄС. "Молдова йшла від однієї кризи до іншої. Лише останнім часом були нові позитивні кроки", - каже Аманда Пол і робить висновок щодо перспектив отримання статусу кандидата: "Україна загалом має сильнішу позицію (ніж Грузія та Молдова. - Ред.), хоча й не ідеальну".
Керівництво України було не в захваті від того, що Грузія та Молдова подали свої заявки, адже це може ускладнити отримання Києвом статусу кандидата. Віце-прем'єр-міністр з євроінтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що підтримує прагнення Молдови та Грузії. "Але ми вважаємо, що має бути індивідуальний підхід, адже ми маємо і різні угоди, різний обсяг зобов'язань, різний етап інтеграції з ЄС, і, звичайно, в нас різні ринки", - заявила вона DW, додавши, що "індивідуальний підхід дуже важливий для того, щоб навіть такі складні рішення ще більше не ускладнювати".
Україна не хоче опинитися в одному пакеті з Молдовою та Грузією
Болісно в Києві сприйняли й те, що Тбілісі та Кишинів не приєдналися до шести пакетів санкцій, які ЄС запровадив проти Росії з початку повномасштабної війни. Натомість до них приєдналися Україна, країни зі статусом кандидата - Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також потенційний кандидат Боснія і Герцеговина. Це важливо й для Брюсселя, адже узгодження своєї зовнішньої, безпекової та оборонної політики є одним з критеріїв для вступу до ЄС. І у Євросоюзі окремо нагадували Сербії, що очікують від неї все більшої синхронізації її зовнішньої політики, зокрема й санкцій, з позицією ЄС.
При цьому Ауштрявічюс наголошує, що Україні, Молдові та Грузії не слід конкурувати за те, хто отримає статус кандидата, а варто зосередитися на тому, аби показати найкращі результати в реформах. "Ніхто не каже, що ці країни ідеальні та досягли всіх демократичних критеріїв. Але що важливо - це серйозність намірів політичних еліт, що вони йдуть у цьому напрямку", - підсумував євродепутат.
Джерело: Українська служба DW