Економіка країн Заходу: тривожна ситуація через інфляцію та боротьбу з нею

Валовий продукт зростає, біржі падають, нафта та газ дорожчають, долар міцніє, криптовалюти обвалилися, ФРС та ЄЦБ піднімають ставки. DW проаналізувала, до чого це все веде.

Економічна ситуація у провідних країнах Заходу викликає зараз у ділових колах парадоксальні, на перший погляд, настрої. Всі стривожені рекордною за багато десятиліть інфляцією - але, схоже, ще більше стурбовані рішучою боротьбою, що починається з нею. Усюди чути розмови про рецесію, що насувається - проте статистика і прогнози говорять про те, що економіка поки що зростає і, начебто, і далі зростатиме.

То що ж відбувається? Справи погіршуються чи йдуть на поправку? У тому й річ, що незрозуміло. А яку роль у цьому відіграють Росія, війна в Україні, санкції? Вони загострюють ситуацію, але наскільки бізнес стурбований саме цією частиною проблеми? Звернімося до цифр, фактів, останніх прогнозів - і спробуємо розібратися.

Головна причина інфляції в ЄС - подорожчання нафти та особливо газу

Для США, країн Євросоюзу та інших західних демократичних держав головна економічна проблема зараз - інфляція. У Сполучених Штатах вона становила 8,6 відсотка, чого не було 40 років, у Єврозоні досягла небачених 8,1 відсотка, у Німеччині підскочила до 7,9 відсотка - на найвищий рівень майже за 50 років, від часу нафтової кризи 1973/1974 років.

Сьогодні, як і півстоліття тому, головна причина подорожчання всього і вся - стрибок цін на енергоносії. Тільки якщо тоді через слабко розвинений газовий ринок інфляцію розганяла лише нафта, то сьогодні це ще й газ. Тим більше що газ подорожчав набагато сильніше за нафту.

Адже нинішні ціни європейської нафти марки Brent у 120-125 доларів за барель не можна назвати безпрецедентними - вони піднімалися до цих позначок і у 2011, і у 2012 роках, а аж до середини 2014 року трималися на близькому рівні у 110-115 доларів.

А ось ціни на газ досягли не просто небувалих, а неймовірних раніше висот. Якщо у 2019-му до пандемії газ коштував на торгових майданчиках у Європі приблизно 150-180 доларів за тисячу кубометрів, а у кризовому 2020 його ціна навіть опускалася нижче 100 доларів, то наприкінці 2021-го та на початку 2022-го вона злітала до понад 2000 доларів, а останнім часом становила близько 1000 доларів.

Такий ціновий шок не міг не позначитися на купівельній спроможності населення країн і виробничої діяльності підприємств. Ще восени були повідомлення, що деяким компаніям, які випускають, наприклад, добрива чи іншу хімічну продукцію, довелося обмежити або навіть призупинити виробництво.

У країнах Заходу триває економічне зростання

Проте - і це дуже важливо для розуміння ситуації - економічне зростання в Євросоюзі та в більшості інших країн Заходу хоч і сповільнилося, але триває. Іншими словами, скорочення ВВП, спаду, рецесії - коротше, того, що зазвичай називають кризою - поки що не спостерігається. У всякому разі, його не було за підсумками 1-го кварталу 2022 року, за яким вже є достатньо статистичного матеріалу.

Так, 14 червня Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підтвердила, що сумарний ВВП її 38 країн-членів на п'ятьох континентах із західною моделлю економіки та демократії зріс за підсумками 1-го кварталу на 0,3 відсотка порівняно з попереднім тримісячним періодом. Адже на цей момент ціни на енергоносії вже злетіли, широкомасштабна війна Росії проти України тривала вже понад місяць і країни ОЕСР уже запровадили численні санкції проти РФ.

Щоправда, у США після сильного 4-го кварталу 2021 року на початку цього року ВВП скоротився на 0,4 відсотка, а у Франції - на 0,2 відсотка. Але це, уточнимо, у короткостроковому плані порівняно з попереднім кварталом. Якщо подивитися на французький ВВП у річному вимірі порівняно з аналогічним періодом торік, то він зріс на 4,5 відсотка. Це підтвердило 8 червня статистичне відомство ЄС Eurostat.

За його даними, за перші три місяці цього року економічне зростання становило у квартальному вираженні 0,6 відсотка у Єврозоні та 0,7 відсотка загалом у ЄС (у річному відповідно 5,4 відсотка та 5,6 відсотка). Таким чином, у Євросоюзі економіка розвивалася на початку року навіть краще, ніж у середньому в країнах ОЕСР, хоча війна РФ та санкції проти неї позначилися на Європі значно більше, ніж на інших континентах.

Загадка другої половини 2022 року: триватиме зростання ВВП або почнеться рецесія

Але зараз ключове питання полягає в тому, чи продовжилося це зростання в 2-му кварталі, що закінчується - і яка буде динаміка в другому півріччі. Міністр фінансів Франції Брюно Ле Мер 5 червня висловив упевненість, що друга за величиною економіка ЄС закінчить весь нинішній рік у плюсі. У Німеччині, найбільшій економіці Європи, плюс за підсумками року становитиме 2,1 відсотка або 2,5 відсотка. З такими прогнозами виступили 15 червня відповідно Інститут світової економіки (IfW) у Кілі та мюнхенський інститут Ifo.

Світовому ВВП IfW прогнозує на цей рік зростання на 3 відсотки. Таким чином, якщо Росії, яка розв'язала широкомасштабну війну проти України і потрапила через це під безпрецедентні міжнародні санкції, і самій Україні, яка стала жертвою агресії, загрожує цього року дуже сильний економічний спад, то глобальна економіка, згідно з новітніми експертними оцінками, продовжить сповільнене, але все ж таки цілком солідне зростання.

Щоправда, ці прогнози були підготовлені до того, як російська держкомпанія Газпром 15-17 червня нібито через проблеми з ремонтом обладнання фірми Siemens Energy на 60 відсотків знизила постачання газу Північному потоком - 1 до Німеччини, після чого припинилася його подальше прокачування до Франції, а поставки до Італії російського газу скоротилися наполовину.

Поки що неможливо передбачити, як довго триватиме така ситуація і до чого вона призведе: до відновлення колишніх обсягів прокачування або до повного припинення поставок з Росії. Раніше, 31 травня, Центральний банк Італії попереджав: якщо Газпром повністю перекриє трубу, то третій за розмірами економіці ЄС загрожує рецесія.

Головна фінансова особливість літа 2022: кінець ери наддешевих грошей

Втім, рецесії зазвичай ведуть до суттєвого падіння попиту на енергоносії та нерідко викликають значне зниження цін на них. Досить згадати обвальне падіння котирувань нафти та газу в 2020 році на тлі перших великих локдаунів через пандемію.

Але на даний момент економіки Заходу все ж таки продовжують досить сильно зростати, і це ускладнює - повертаємося до основної проблеми розвинених демократичних країн - боротьбу з інфляцією. Тим важливішим є нині такий традиційний засіб стримування зростання цін як посилення центральними банками своєї грошово-кредитної політики. Вони роблять це, насамперед, шляхом підвищення своєї базової ставки - того відсотка, під який надають гроші комерційним банкам. Таким чином вони регулюють вартість кредитів на ринку. Якщо використати популярний у ЗМІ та соцмережах вислів, то центробанки зараз "зупиняють друкарський верстат" (точніше, сповільнюють його роботу).

Тож головна фінансово-політична особливість літа-2022: в Америці та Європі закінчується епоха наддешевих грошей - тривалий період нульових ставок та надзвичайно вигідних кредитів. У США, де інфляція вища, ніж у Єврозоні, Федеральна резервна система (ФРС) ще в березні 2022 року пішла на перше з 2018 року підвищення ставки на 0,25 процентних пункта. У травні слідувало збільшення вже на 0,5 п. п. - найрізкіше за 22 роки. А 15 червня ФРС підняла ставку одразу на 0,75 п. п., чого не робила з 1994 року. Таке швидке та значне нарощування "дози" ліків проти інфляції свідчить про те, що хвороба виявилася дуже завзятою.

Того ж і наступного дня ставки підняли Банк Англії та Національний банк Швейцарії. Раніше Європейський центральний банк (ЄЦБ) попередив, що нульова ставка в Єврозоні закінчиться у липні, а ще одне підвищення буде у вересні.

Падіння на біржах та зростання вартості іпотеки

Здавалося б, ділові кола Заходу мають з полегшенням реагувати на початок такої рішучої боротьби центробанків з інфляцією, але відбувається зворотне: на фондових біржах Америки та Європи у червні стрімко падають курси акцій. Те, що виглядає, як парадокс, пояснюється, по-перше, тим, що багато акцій було куплено в кредит за плавучою ставкою, і тепер власники цінних паперів, які довго гнали їхні курси вгору, фіксують прибуток, щоб розплатитися з боргами, що дорожчають.

Друга, фундаментальніша, причина полягає в тому, що скорочення грошової, кредитної маси, покликане уповільнити зростання цін, може викликати занадто сильне гальмування і обернутися сповзанням економіки в рецесію.

У такому разі акціонерним товариствам загрожує скорочення прибутку, оскільки підприємства обмежать придбання нового промислового обладнання, споживачі - товарів тривалого користування, а охочим придбати житло можуть стати не по кишені нові умови іпотеки.

У Німеччині, наприклад, стає реальною загроза закінчення буму житлового будівництва. Адже ще у грудні 2021 року тут можна було отримати десятирічний іпотечний кредит під 0,9 відсотка річних, а зараз він коштує вже понад 3 відсотки, хоча ЄЦБ ще навіть не почав підвищувати ставку, а лише попередив про свої наміри. Але дохідність десятирічних держоблігацій ФРН, на яку орієнтується іпотечне кредитування, вже встигла сильно зрости.

Чому дорожчає долар і обвалився біткоїн?

Що ж до зміцнення курсу долара відносно євро, то воно почалося ще у травні 2021 року, бо вже тоді учасники валютного ринку виходили з того, що в США процентні ставки почнуть зростати раніше і швидше, ніж у Єврозоні. В результаті американські держоблігації, які вважають особливо надійними, повинні були стати набагато більш прибутковим інвестиційним інструментом, ніж європейські. Тому й відбувався перетік коштів із єврозони у доларовий простір.

Сильний долар дуже вигідний експортерам з Німеччини та інших країн ЄС, але він робить нафту ще дорожчою, оскільки за неї платять у валюті США, і частково веде до подорожчання газу, хоча основна частина його постачань до ЄС оплачується у євро.

Із загальною невпевненістю на біржах, що змушує міжнародних інвесторів обережніше ставитися до ризикованих активів і частіше віддавати перевагу вкладенням у надійні доларові облігації з збільшеною прибутковістю, багато в чому пов'язаний і обвал курсів біткоїна та інших криптовалют. Дехто вже говорить про бульбашку, що луснула або лусне, з важко передбачуваними наслідками, оскільки неясно, скільки позикових грошей було вкладено в цей ринок і що буде з банками, якщо їхні клієнти не зможуть гасити кредити.

Що випливає із усього перерахованого в цій статті? Через надзвичайно високу інфляцію та надзвичайно різку зміну грошово-кредитної політики економіки країн Заходу опинилися в ситуації яскраво вираженої невизначеності, яка суттєво посилюється непередбачуваними політико-економічними наслідками російської війни проти України. Різноспрямовані та суперечливі макроекономічні тенденції дуже ускладнюють прогнозування.

Висновок для бізнесу і пересічних споживачів напрошується сам собою: у такій ситуації слід особливо уважно стежити за розвитком подій і виявляти підвищену обережність при ухваленні рішень про витрати, інвестиції, продаж, вибір або зміну роботи.

Джерело: Українська служба DW