Чотириденний робочий тиждень: близька реальність?

Працювати менше за тією ж зарплатнею. Бельгійці вже мають право на чотириденний робочий тиждень. Наразі таку модель тестують британці. А що про неї думають в інших країнах - наприклад, у Німеччині?

Чотири дні працюй, три дні відпочивай, проводь час із родиною - і все це в ідеалі без скорочення зарплатні. Більшості найманих працівників ця ідея припала б до душі. Тим більше, що прихильники чотириденного робочого тижня обіцяють не лише підвищення рівня задоволення людей своїм життям, а й вищу продуктивність праці.

З червня у Великобританії триває найбільший у світі експеримент. Близько сімдесяти переважно невеликих фірм і більше трьох тисяч співробітників беруть участь у пілотному проекті, який ініціювали автори глобальної кампанії "4 Day Week Global". Вони сприяють просуванню 32-годинного робочого тижня у різних країнах і разом із вченими з Кембріджа, Оксфорда та Бостона досліджують ефективність цієї моделі.

Які ще країни замислюються над застосуванням такої моделі чи, може, її вже впровадили? DW зібрала кілька прикладів.

Бельгія та Ісландія: короткий тиждень - вже реальність

У лютому 2022 року Бельгія закріпила в законі чотириденний робочий тиждень. Працівникам надали можливість вирішувати, як розділити свій робочий час - на чотири чи п'ять днів. За словами прем'єр-міністра Бельгії Александра де Кроо, це має зробити економіку більш динамічною та покращити сумісність роботи з сім'єю та особистим життям. Тим не менш, при повній зайнятості окремі робочі дні можуть бути довшими за ті, що були раніше - норма в 38 годин зберігається.

Ісландія випробувала аналогічну схему в період з 2015 до 2019 року, але при цьому скоротила робочий час з 40 до 35 годин із тією самою зарплатнею.

У тестуванні цієї моделі взяли участь 2500 працівників. Результати експерименту виявилися багатообіцяючими: самопочуття співробітників значно покращилося, робочі процеси були оптимізовані. І найважливіше - продуктивність праці залишилася, як була, чи навіть зросла. Після завершення тестового етапу ісландські профспілки домовилися про скорочення робочого дня на постійній основі. В результаті близько 86 відсотків найманих працівників тепер мають право на чотириденний робочий тиждень.

Шотландія, Уельс, Швеція: дорогий експеримент

Спробувати цю модель вирішив і уряд Шотландії. Підприємства, які беруть участь в експерименті, отримують субсидії від держави у розмірі близько 10 мільйонів фунтів стерлінгів. Придивляються до цього проєкту і в Уельсі. Комісар із захисту інтересів майбутніх поколінь Софі Хоу пропонує запровадити чотириденний робочий тиждень хоча б для держслужбовців.

У Швеції такий режим праці випробували ще у 2015 році, проте результат виявився неоднозначним. Навіть шведські ліві вважали його запровадження надто дорогим заходом. Проте, окремі фірми ще раніше підтримали ідею скорочення робочого часу. Наприклад, автомобільна компанія Toyota близько десяти років тому зменшила кількість змін для механіків, і вони й досі працюють за цією схемою.

Фінляндія: хибне повідомлення

У заголовки світових ЗМІ ненадовго потрапила і Фінляндія - через плани різко скоротити робочий час. За повідомленнями преси, ця північноєвропейська країна ніби хотіла запровадити як чотириденний тиждень, так і шестигодинний робочий день. Але ці дані виявилися хибними та були спростовані урядом країни.

Іспанія: майже на старті

В Іспанії за клопотанням лівої партії Más País теж хочуть випробувати чотириденний робочий тиждень. Близько шести тисяч працівників з 200 малих та середніх підприємств зможуть продовжити свої вихідні на один день без скорочення зарплатні. Випробувальний етап триватиме не менше одного року. Проте поки що не зрозуміло, коли він почнеться. До того ж, Іспанія планує запровадити додаткові відпускні дні для жінок, які страждають на біль під час менструації. У Європі це нововведення.

Німеччина: сміливість проявляють стартапи

У Німеччині, за даними опитування, проведеного інститутом Forsa, 70 відсотків німців не проти працювати лише чотири дні на тиждень. Деякі профспілки виступають за перехід на 32 години без втрати в окладі. Але поки що на такий експеримент наважуються лише невеликі стартапи.

Наприклад, фірма Bike Сitizens з офісами в Берліні та австрійському Граці, яка спеціалізується на розробці мобільного додатка Bike Citizens Fahrrad для велосипедних маршрутів в 450 містах, запровадила чотириденний тиждень ще 2014 року і дотримується його донині. Засновник стартапу та його директор Андреас Штюкль оголосив п'ятницю неробочим днем. Онлайн-виданню Business Insider він сказав з цього приводу таке: "Нам це не зашкодило. Компанія росте, і ми успішні. Це свідчить саме за себе".

Берлінська фірма Braineffect минулого літа пропонувала своїм співробітникам такий бонус і залишилася задоволеною. Однак у стартапі хочуть використовувати цю модель не завжди, а залежно від обставин, щоб вона не перетворилася на звичайну практику.

Колишня співголова Лівої партії Катя Кіппінґ під час пандемії запропонувала запровадити скорочений робочий тиждень по всій Німеччині, зазначивши, що він робить співробітників "щасливішими, здоровішими і продуктивнішими". Але у близькому до роботодавців Інституті німецької економіки в Кельні (IW) таку ідею сприйняли погано.

Експерт з ринку праці Гольґер Шефер упевнений у тому, що скорочення робочого часу призводить до скорочення виробництва та, як наслідок, до зменшення податкових надходжень. "Тому ця пропозиція шкідлива", - наголосив він в інтерв'ю виданню Business Insider. За його словами, ті, хто хоче менше працювати, можуть домовитись про це зі своїми роботодавцями. Тим більше, що у Німеччині вже існує законне право на неповний робочий день.

Джерело: Українська служба DW