Путін пообіцяв Лукашенку "Іскандер-М". У Білорусі з'явиться ядерна зброя?

DW розпитала експертів про те, що означає для Білорусі та країн-сусідів передача Мінську Росією ракетних комплексів "Іскандер-М".

На останній зустрічі з Олександром Лукашенком, що відбулася 25 червня, Володимир Путін пообіцяв передати Білорусі ракетні комплекси "Іскандер-М", які можуть нести балістичні та крилаті ракети, причому "як у звичному, так і в ядерному виконанні". Його прес-секретар Дмитро Пєсков згодом заявив, що про ракети з ядерними боєголовками не йшлося, лише про комплекси, які технічно здатні їх нести. Проте опитані DW експерти наголошують, що поставитися до заяв Путіна варто серйозно.

Який саме "Іскандер" потрібен Лукашенку?

"Збулася блакитна мрія Лукашенка", - констатує військовий оглядач із Білорусі Олександр Алесін. І нагадує, що прохання поставити в Білорусь "Іскандери" лунали ще у 2003-2005 роках, проте "Росія протягом цього всього періоду відмовлялася надавати таке озброєння". Причини відмови, вважає аналітик, були різними: від багатовекторності, про яку періодично заявляв Лукашенко, до банальної відсутності грошей у Мінська.

"Зараз Лукашенко, користуючись тим, що ситуація загострилася, знову попросив у Путіна продати йому оперативно-тактичні комплекси "Іскандер". 19 травня на зустрічі з губернатором Нижегородської області РФ Нікітіним він сказав, що потрібну кількість "Іскандерів-Е" вже закуплено, тобто законтрактовано", - пояснює Алесін.

Чому саме "Іскандер-Е"? Відповідно до міжнародного режиму контролю за ракетними технологіями, Росія не може постачати Білорусі ракетні системи дальністю понад 300 кілометрів, каже експерт. "Іскандер-Е" цим параметрам відповідає. Однак на зустрічі Лукашенка з Путіним йшлося вже про "Іскандер-М". "Пролунали абсолютно несподівані слова, - зазначає Алесін. - "Іскандер-М" має дальність 500 кілометрів, має в одному з варіантів ядерну боєголовку - 50 кілотонн. За міжнародними угодами, у тому числі про обмеження ракетних технологій, про нерозміщення ядерної зброї на своїй на території, Білорусь не має на це права".

Як це працюватиме?

"Росія та Білорусь уже давно, починаючи з нападу на Україну, не стримуються жодними міжнародними договорами", - зазначає військовий експерт із Литви Дарюс Антанайтіс. Проте, додає Алесін, має бути названо юридичні підстави, на яких постачання комплексу до Білорусі може бути здійснено. "Насамперед і ракети, і боєголовки до них повинні залишатися під російською юрисдикцією або під спільною", - вважає він.

"Наприклад, при російсько-білоруському навчально-бойовому центрі, де нібито вивчали б цей комплекс ("Іскандер-М". - Ред.), і водночас він би стояв на навчально-бойовому чергуванні. Такий варіант було використано з комплексом С-400, який розмістили у спільному навчально-бойовому центрі у Гродненській області (Білорусі. - Ред.)", - наводить приклад Алесін.

За його припущенням, такий варіант можуть застосувати і для "Іскандера-М", інакше в Білорусі має з'явитися "стовідсоткова російська військова база", де діятимуть закони та військово-бойові статути РФ.

Що змінять нові "Іскандери"?

У Білорусі вже є "Іскандери" - російські. Бригаду було перекинуто ще під час навчань, до початку війни в Україні. Що ж зараз зміниться?

"Поки заяви нічого не змінюють, ми не вперше зустрічаємо погрози, проте я б сказав, що сприймати їх потрібно серйозно, - вважає експерт Фінського інституту міжнародних відносин Григорій Нижніков. - І Білорусь, і Росія, обидва ці режими готові йти на усіляку ескалацію в регіоні, за межами України, для отримання вигоди. Можливість ескалації зростає, коли підвищуються ризики для збереження цих режимів".

Він вважає, що Лукашенко хотів би отримати ядерну зброю, і його слова треба сприймати не як браваду чи порожню загрозу, а як реальність. І питання залишається лише в одному - наскільки готовий Кремль передати ядерну зброю: "Я думаю, що на даному етапі Москва оцінює ризики як високі. Ситуація для неї не є настільки тупиковою чи важкою, щоб відкривати ще одну скриньку Пандори".

Якщо ж зброю таки буде розміщено в Білорусі, то, на думку Дарюса Антанайтіса, вона становитиме велику загрозу не тільки для Литви, а й для НАТО в цілому: "Росія має ядерну зброю в Калінінграді. І якщо вона з'явиться ще й в Білорусі - це знак того, що Росія готується до повномасштабної війни з НАТО і ЄС, після першого удару Росії по Євросоюзу, можливо, будуть удари і по Калінінграду, тому Росія, можливо, зараз і намагається захистити Калінінград додатковим ядерним озброєнням, яке буде розміщено у Білорусі".

Чи пов'язані постачання озброєння з "інтересом" до Сувалкського коридору?

Ділянку вздовж польсько-литовського кордону, розташовану між Білоруссю та Калінінградською областю, називають головною метою Росії у Балтії. Проте експерти не пов'язують розміщення озброєнь у Білорусі саме з нею.

"Кремлю потрібен сухопутний шлях до Калінінграда. Але якщо ми говоримо про географічний Сувалкський коридор, то це не дуже хороші дороги, ліси і болота. Брати 80 кілометрів лісів - це, звичайно, цікаво, але дивно. Увійти в перешийок - це почати війну з усім НАТО. А якщо ти починаєш війну з усім НАТО, то навіщо брати такий маленький коридорчик, через який все одно не можеш перевезти свої війська до Калінінграда та з Калінінграда?", - розмірковує Дарюс Антанайтіс.

"Сувалкським коридором" у разі такого розвитку подій він називає всю територію від Білостока та Клайпеди до Калінінграда, де є багато якісних доріг, залізничні колії, порт. Проте ймовірність появи комплексів "Іскандер-М" у Білорусі Антанайтіс пов'язує не з цими територіями: "З дистанцією польоту 500 кілометрів, якщо ракети з ядерними боєголовками будуть у Білорусі, можна обстрілювати Польщу, а також інші південноєвропейські країни, Україну".

Григорій Нижніков також не дивиться на проблему лише в контексті Литви та Калінінграда: "Ми бачимо, що західні країни вживають цілу низку заходів і надсилають низку сигналів підтримки Україні - і статус кандидата в члени ЄС, і саміт G7, де висловлювалася підтримка Києву, саміт НАТО, Байден у Європі. Росія намагається показати, що має відповіді на це: "У нас теж козирі в рукаві, і ми готові до затяжної війни і битви із Заходом".

Нижніков звертає увагу на те, що зараз при обстрілі українських цілей з білоруської території всі розуміють, що це робить Росія: "Коли ж "Іскандери" будуть у білоруських руках, одразу постає питання: а хто, власне, стріляв? Вірогідна ситуація, що Росія ще більше прив'яже Лукашенка до своєї війни в Україні".

Він виходить з того, що воєнна риторика Білорусі не змусить Захід піти на поступки, як це було раніше: "Санкції не буде скасовано, всі розуміють, що Лукашенку не можна довіряти, він непередбачуваний, і його перебування при владі є більшою загрозою, ніж навіть потенційна окупація Білорусі Росією".

Головними ж постраждалими при розміщенні зброї в країні і реакції у відповідь на це Заходу Нижніков називає самих білорусів: "Санкції б'ють по білорусах, при тому, що вони вже страждають від репресій і від того, наскільки варварським став режим. У цьому випадку саме білоруси стають свого роду collateral damage (супутня шкода. - Ред.). На жаль, вони залишаються на самоті, заручниками ситуації. І це велика проблема".

Джерело: Українська служба DW