Як Макрон умовляв Путіна не розпочинати війну і що він йому обіцяв
У Франції вийшов документальний фільм із фрагментами телефонних розмов між президентами Росії та Франції незадовго до початку вторгнення Росії в Україну.
Ранок 20 лютого 2022 року, до вторгнення Росії в Україну залишилося чотири дні. Президент Франції Еммануель Макрон, який тоді був в авангарді західної дипломатії, спрямованої на те, щоб умовити Росію не вводити в Україну війська, сконцентровані на її кордоні, востаннє перед війною розмовляє телефоном із президентом РФ Володимиром Путіним.
Під час цієї розмови, яка тривала одну годину та 45 хвилин, дипломатичні радники Макрона перебувають в іншій кімнаті Єлисейського палацу і уважно стежать через гучномовець, пишуть нотатки та надсилають прямі повідомлення президентові у напруженій атмосфері.
Політики звертаються один до одного на ім'я і на "ти". "Володимире, я хотів би, щоб ти спочатку виклав мені своє бачення ситуації і, можливо, прямо, як завжди, розповів мені про свої наміри", - каже Макрон Путіну.
"Що я можу сказати? Ви самі бачите, що відбувається", - відповідає Путін, звинувачуючи Україну в порушенні мінських угод, укладених у 2014 та 2015 роках, які мали покласти край війні з проросійськими сепаратистами на сході України.
Далі Путін нарікає на президента України Володимира Зеленського, якого він безпідставно звинувачує у бажанні отримати ядерну зброю, чим викликає невдоволення радників Макрона. "Наш дорогий колега пан Зеленський нічого не робить для виконання мінських угод, - каже Путін. - Він вам бреше".
"Складність політики"
Зйомки команди Макрона, що показують делікатний обмін думками між Макроном та Путіним, є ключовим епізодом французького документального фільму "Президент, Європа та війна", знятого журналістом Гі Лагашем, який пропрацював у Єлисейському палаці понад п'ять місяців.
На французькому телебаченні цей фільм було показано наприкінці червня. У січні Франція почала головувати в Раді ЄС, тож спочатку Лагаш мав намір зняти картину про роботу Євросоюзу. Але коли ризик конфлікту в Європі почав наростати, він змінив плани.
"Перевага цього фільму, особливо в період популізму, полягає в тому, щоб показати - у даному випадку, звичайно, крізь війну - як функціонує політика, складність політики", - зазначив Лагаш під час попереднього показу фільму в Парижі наприкінці червня.
Документальний фільм допомагає поглянути із закулісної перспективи на гарячкові дипломатичні зусилля Макрона, здійснені в останню хвилину, його часті дзвінки та зустрічі з Путіним, спрямовані на те, щоб не дати останньому розпочати війну проти України, - спроби, які зрештою виявилися безрезультатними.
Хоча Макрона хвалять за його дипломатичну завзятість і за те, що він тримає відкритим канал зв'язку з Путіним, його критики вважають, що він був надто впевнений у своїй силі переконання і наївно вважав, що має якийсь вплив на російського лідера.
Перед виборами у квітні військова дипломатія Макрона спочатку посприяла зростанню його рейтингу в опитуваннях. Проте противники чинного президента Франції звинувачували його у використанні міжнародної сцени для підвищення своїх шансів на переобрання.
"Що мене цікавить, то це те, чому він (Макрон. - Ред.) далі розмовляв з Путіним, коли Путін брехав, коли його війська виявилися винними у військових злочинах. У чому полягає його політична стратегія, коли він повторює, що Росія не має бути принижена?" - запитується Лагаш в ефірі однієї з французьких радіостанцій цього тижня.
"Не знаю, де ваш юридичний радник вивчав право"
У якийсь момент під час розмови 20 лютого Макрон підвищує голос, коли Путін звинувачує його у прагненні переглянути мінські угоди. Російський лідер каже, що до уваги потрібно взяти пропозиції сепаратистів на сході України.
"Я не знаю, де твій юрист вивчав право, - каже Макрон, викликаючи смішок у своїх помічників, - щоб стверджувати, що в суверенній країні юридичні тексти пропонуються сепаратистськими групами, а не демократично обраною владою".
"Вони (український уряд. - Ред.) не є демократично обраними", - відповідає Путін. "Вони прийшли до влади внаслідок кривавого перевороту. Людей спалювали живцем, це була кривава лазня. Зеленський - один із тих, хто несе за це відповідальність", - додає російський президент, посилаючись на пожежу в Будинку профспілок в Одесі в 2014 році, внаслідок якої загинули передусім проросійські активісти.
"Я хотів піти пограти у хокей"
Незважаючи на тертя, Макрон відіграє роль посередника у врегулюванні конфлікту. Він каже Путіну: "Ти маєш мені трохи допомогти. Ситуація дуже напружена".
Макрон обіцяє, що закличе Зеленського "заспокоїти всіх", не лише в українських збройних силах, а й у соціальних мережах, і закликає Путіна закликати до стриманості свої війська, зосереджені на кордоні: "Якщо ти хочеш дати діалогу шанс, ти маєш заспокоїти регіон".
Нарешті Макрон пропонує Путіну провести у Женеві саміт із Байденом. Путін, в принципі, погоджується, але зазначає, що порадиться зі своїми помічниками, наполягаючи, що зустріч має бути ретельно підготовлено.
Голова дипломатичної служби Єлисейського палацу Еммануель Бонн скаржиться, що Путін "завжди бреше".
Наприкінці є дивний момент, коли Путін підводить розмову до завершення: "Дякую, Еммануелю. Мені завжди приємно з тобою розмовляти, тому що у нас довірчі стосунки".
"Я не хочу від тебе нічого приховувати, я хотів піти пограти у хокей. Зараз я розмовляю зі спортзалу перед тим, як робити зарядку, - каже російський лідер. - Але запевняю тебе: спершу я зателефоную своїм помічникам".
"Ми мали рацію, коли вели переговори з Путіним"
Саміт із Байденом так і не відбувся. Наступного дня після розмови з Макроном Путін підвищив ставки, визнавши дві сепаратистські "республіки" на сході України.
Макрон телефонує лідерам ЄС, включаючи явно скептично налаштованого Бориса Джонсона, який каже йому про Путіна: "Щоразу, коли намагаєшся домовитися з ним, він робить щось агресивніше".
Макрон відповідає на це: "Я думаю, що ми мали рацію, ведучи переговори, тому що тепер на ньому лежить тягар і, відповідно, відповідальність за це".
Коли за кілька днів Росія починає повномасштабне вторгнення в Україну, голова дипломатії Єлисейського палацу Еммануель Бонн намагається додзвонитися до свого кремлівського колеги Юрія Ушакова на мобільний телефон, але відповіді не отримує.
"У них вистачає нахабства вести війну, але не вистачає сміливості говорити", - зітхає Бонн.
За кілька днів після початку російського вторгнення, яке призвело до масштабних санкцій ЄС проти Росії та кардинальних змін в оборонній політиці Німеччини, Макрон розмовляє телефоном з канцлером ФРН Олафом Шольцем і запитує німецького лідера про його ранкову бесіду з Путіним.
"Один аспект, який вразив мене більше за всі переговори, - це те, що він (Путін. - Ред.) жодного разу не поскаржився на всі санкції, - каже Шольц англійською мовою. - Він не порушував це питання".
Мета: допомогти Україні перемогти
Крім конфіденційних записів телефонних розмов - Єлисейський палац підтвердив французькій газеті Le Monde, що міжнародні колеги Макрона були поінформовані, що журналіст висвітлюватиме головування Франції в Раді Європейського Союзу зсередини - у документальному фільмі є ще кілька сцен, що закарбовуються в пам'яті.
Їх знято на борту президентського літака, усередині бункера під Єлисейським палацом, а в одному епізоді показано, як помітно втомлений Макрон і його команда пробираються снігом у Москві рано вранці після марафонської зустрічі з Путіним перед початком війни.
В іншому - французькі та німецькі дипломатичні радники неформально спілкуються на тему критично важливих поставок газу та нафти у кулуарах саміту ЄС у Версалі, у тій частині палацу, в якій колись жила Марія Антуанетта.
Режисерові Гі Лагашу також вдалося зняти трохи нереалістичну сцену, де під час візиту Макрона до Києва за два тижні до початку війни французькі дипломати "вибивають" у Зеленського документ про намір укласти контракт вартістю мільярд євро, який дозволить французькому гіганту транспортної інфраструктури Alstom провести ремонт української залізниці.
Документальний фільм завершується довгоочікуваним візитом Макрона до Києва у червні - першим з початку війни - разом із його німецькими та італійськими колегами. У поїзді на зворотному шляху Макрон наполягає, що він повинен надалі взаємодіяти з Путіним, щоб запобігти ще гіршим наслідкам, включаючи більш масштабну війну.
Дистанціюючись від того, що він називає "англосаксонським" мисленням, яке полягає в принципі: "Ми маємо знищити Росію, постійно послаблювати її", Макрон каже, що його мета - "допомогти Україні перемогти", а "не воювати проти Росії і, тим більше, не знищити її".
Джерело: Українська служба DW