Роботодавці в Україні більше не платитимуть зарплату мобілізованим?
Роботодавці більше не платитимуть зарплати працівникам, мобілізованим чи призваним на військову службу під час дії воєнного стану. Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до законодавства.
За військовозобов'язаними, призваними на службу під час мобілізації, більше не зберігатиметься середня заробітна плата, яку вони гарантовано отримували від роботодавця на час призову в особливий період. Відповідні зміни 1 липня ухвалила Верховна Рада у другому читанні. Документ має ще підписати президент України.
Проголосований депутатами законопроект вносить зміни до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану. Серед них є і поправка до Кодексу законів про працю, яку внесли й ухвалили під час другого читання. Вона змінює лише одне слово, але в подальшому може змінити багато чого для військовозобов'язаних, призваних на службу під час мобілізації, котрі до цього працювали на підприємствах, в установах чи організаціях. Зараз за всіма цими військовослужбовцями на час воєнного стану гарантовано зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток. Тобто призваному військовозобов'язаному роботодавець продовжує виплачувати й заробітну плату.
Якщо ж ухвалений депутатами законопроект підпише президент, то за призваними на службу під час мобілізації зберігатиметься тільки місце роботи й посада. "Справді зміни передбачають, що зберігається робота і посада, тобто працівник зможе повернутися на своє робоче місце після служби, але роботодавець більше не сплачуватиме йому середній заробіток під час призову. Це для військових, які вже служать і тих, які будуть служити у майбутньому. Зміни вступлять в силу відразу після публікації підписаного президентом документу, і в роботодавця більше не буде обов’язку сплачувати військовослужбовцю зарплату", - прокоментувала законодавчі зміни адвокатка з трудового права Ганна Лисенко. При цьому, за її словами, грошове забезпечення, яке виплачує військовослужбовцям держава, залишається.
Роботодавцям важко фінансувати велику кількість мобілізованих
Співавтор законопроекту і автор поправки про позбавлення військовослужбовців зарплатні за місцем роботи депутатка фракції Слуга народу Галина Третьякова вважає неправильним те, що роботодавці мусять продовжувати платити працівникові зарплату, коли він мобілізований чи служить за контрактом в Збройних силах України (ЗСУ). "Ця практика, аби військовослужбовцеві роботодавець продовжував платити зарплату після мобілізації, виникла в 2014 році. На той час мобілізованих було не так багато, а державний бюджет був не в стані чи не було політичної волі достатньо фінансувати військових", - пояснює Третьякова. За її словами, нинішній законопроект це виправляє, адже держава нині може в достатній мірі профінансувати роботу військовослужбовців.
Третьякова вказує на те, що зараз мобілізований військовослужбовець отримує 30 тисяч гривень грошового забезпечення, а якщо він бере участь у активних бойових діях, то 100 тисяч гривень. "Потрібно було знімати цей тягар з роботодавців, адже вони сплачують податки, за рахунок яких формується утримання наших військових, вони зараз ще виплачують заробітну плату, а ще потрібно, щоб вони розвивали економіку", - пояснює депутат і додає, що до парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який вона очолює, зверталося багато роботодавців, зокрема з будівельної сфери, де мобілізовано до ЗСУ від 20 до 60 відсотків робітників. "Підприємство через те, що не має збуту своєї продукції, не може одночасно виплачувати зарплати, зберігати робочі місця чи взагалі зберегти бізнес", - констатує Галина Третьякова.
У Конфедерації роботодавці України підтверджують, що проблема з виплатами для працівників, яких мобілізували чи призвали на службу є, адже багато підприємств дійсно не в змозі оплачувати їм зарплати і водночас набирати нових людей для виконання бізнес-задач. За словами президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, раніше держава компенсувала роботодавцеві кошти на зарплати, які виплачувалися мобілізованим чи призовникам, однак пізніше від цього відмовилися і роботодавці мали продовжувати платити зарплатню зі своїх ресурсів.
"На момент воєнного стану у військовослужбовця - фактично трудові відносити з державою, то держава має оплачувати", - наголошує Мірошниченко. При цьому він вказує на те, що є компанії, які готові добровільно продовжувати оплачувати зарплати своїм мобілізованим працівникам та всіляко їх підтримувати. Депутат Третьякова підтримує таку позицію добровільного підходу роботодавців до підтримки своїх мобілізованих працівників і пояснює, що держава відмовилася від компенсації роботодавцям коштів на зарплати через корупційну складову таких відшкодувань.
Воюємо не за гроші, але мотивація військових може впасти
Водночас експерти застерігають, що істотні зміни фінансування роботи військовослужбовців, можуть вплинути на виконання мобілізаційного плану генштабу ЗСУ. Полковник запасу, військовий експерт Олег Жданов зауважує, що фінансові питання теж впливають на мотивацію військовослужбовці. "Люди сподіваються на ті гроші, які платить міністерство оборони і на свою зарплатню, яка залишилася за місцем роботи. Це зменшить мотивацію людей йти добровільно у військкомати й служити", - припускає він. Тепер, продовжив Жданов, треба вже розглядати збільшення грошового забезпечення військовослужбовця, бо "через ухвалені депутатами зміни держава більше програє, аніж виграє".
Від самих же працівників, яких вже мобілізували чи призвали на військову службу, можна почути, що служать в ЗСУ не через гроші, однак хочуть бути впевненими, що їхні сім'ї будуть достатньо фінансово забезпечені, поки вони виконують поставлені державою завдання. "Тих грошей, що їх виплачують в армії, вистачає, прожити можна. Я був оформлений на роботу на мінімальну ставку, після мобілізації мій роботодавець став висилати мені навіть більше грошей, аніж я офіційно отримував. Але ж ми воюємо зовсім не за гроші", - поділився своїми думками з DW один з військовослужбовців, який записався добровольцем в ЗСУ у перші ж дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Джерело: Українська служба DW