Чим війна в Україні загрожує німцям? Канцлер відповідав на питання депутатів

Наслідки російського вторгнення в Україну для мешканців Німеччини стали головною темою для депутатів Бундестагу, які ставили питання канцлеру Олафу Шольцу.

Не стільки сама війна в Україні, скільки її наслідки для мешканців Німеччини, опинилися в центрі уваги депутатів Бундестагу 6 липня 2022 року, під час вже третього цього року раунду відповідей канцлера Олафа Шольца на їхні запитання.

Запитання до канцлера - порівняно новий парламентський ритуал, заведений лише три роки тому з ініціативи попередниці Шольца на чолі уряду Анґели Меркель. Відтоді канцлер ФРН звітує перед німецькими депутатами, як правило, тричі на рік - перед Великоднем, перед Різдвом та, як зараз, перед початком літніх парламентських канікул.

Питання канцлеру з подачі DW

Минулого разу, 6 квітня, йшлося насамперед про розв'язану Росією війну проти України, про різанину в Бучі, про постачання німецьких озброєнь українській армії, про санкції проти російських олігархів. Цієї ж середи депутатів більше цікавило те, як очолюваний Шольцем коаліційний уряд має намір убезпечити німців від негативних економічних наслідків цієї війни - вибуху цін на енергоносії, інфляції, загрози холоду в їхніх оселях цієї зими.

Але найперше із поставлених канцлеру запитань таки стосувалося безпосередньо України, а приводом стала вкрай лаконічна відповідь канцлера кореспондентці DW на прес-конференції за підсумками саміту G7. Тоді, нагадаємо, Шольца запитали, чи не міг би він розповісти, які гарантії безпеки країни Заходу готові у майбутньому надати Україні. "Міг би", - відповів канцлер. І все.

Про гарантії безпеки для України

Аналогічне запитання, пославшись на кореспондента DW, поставив главі уряду у Бундестазі заступник голови фракції опозиційних консерваторів Йохан Вадепуль.

Відповідь він отримав більш розгорнуту, але не набагато змістовнішу. Шольц заявив, що Німеччина входить до переліку країн, готових надати Україні гарантії безпеки, хоча, додав він, "вони не будуть такими, які б відповідали 5-й статті Північноатлантичного договору".

За словами канцлера, з Україною триває діалог на цю тему, процес ще не завершено, тому і про конкретні заходи він поки що говорити не може. Назвав він лише один із намічених інструментів. "Високоефективні санкції, які ми запроваджуємо проти Росії, - заявив Шольц, - завжди будуть одним із можливих заходів на випадок порушення домовленостей, яких ми ще тільки домагаємося, адже насправді жорстока війна все ще триває".

Чому Німеччина не постачає танки для ЗСУ

Друге запитання, яке стосувалося безпосередньо війни в Україні, вже наприкінці опитування канцлера, поставив зовнішньополітичний експерт фракції консерваторів Юрґен Гардт. Він попросив Шольца пояснити, чому його уряд відмовляється передати Україні бронетранспортери Marder, які простоюють на заводі-виробнику, в яких вкрай зацікавлені ЗСУ.

У відповідь канцлер заявив, що Німеччина вже "мобілізувала для України багато допомоги, зокрема озброєннями", нагадав про вже передані українській армії самохідні гаубиці PzH ​​2000, про ухвалене рішення поставити для ЗСУ реактивні системи залпового вогню, самохідні зенітні установки Gepard, радіолокаційні станції контрбатарейної боротьби Cobra, системи ППО IRIS-T.

Але всі подібні поставки, кілька разів наголосив Шольц, здійснюються у тісній координації із союзниками Німеччини. "Ми - учасники того, що роблять союзники, наші друзі. Так ми діятимемо і далі, нічого поодинці ми робитимемо", - заявив канцлер, маючи на увазі згадані бронетранспортери.

Популісти вимагають запустити Північний потік-2

В іншому же депутатів цікавили насамперед наслідки війни в Україні, а також санкцій, запроваджених проти Росії, для самих жителів Німеччини. Так, представники правих популістів із фракції Альтернативи для Німеччини (АдН) вимагали від канцлера скасувати ці санкції, анулювати ембарго на імпорт російського вугілля та нафти та ввести в експлуатацію вже добудований, але "заморожений" через війну в Україні газопровід Північний потік-2.

"Хіба це допомога людям в Україні, якщо ми тут у Німеччині мерзнутимемо", - запитав Штеффен Котре з АдН. "Я констатую, що партія АдН не лише правопопулістська, а й партія Росії", - обурився у відповідь Олаф Шольц, викликавши бурхливу овацію у пленарному залі. Далі він докладно розповів про заходи, які вживає його уряд для імпорту вугілля та нафти з інших країн, про будівництво плавучих СПГ-терміналів, про вже здійснену відмову одного з найбільших НПЗ на сході Німеччини від нафти з трубопроводу Дружба, про прискорений розвиток поновлюваної енергетики, про посилене закачування російського газу, який поки що надходить, до німецьких підземних сховищ, які зокрема належать й Газпрому, що дозволяє робити спеціально ухвалений з цією метою закон.

"Ми припиняємо залежність від окремих постачальників, що тривала десятиліттями, створюючи інфраструктуру, яка дозволяє імпортувати енергоносії від кого завгодно, і саме це забезпечить енергетичну безпеку Німеччини", - заявив Шольц.

Чи можна прожити на 449 євро на місяць?

Опозиційних посткомуністів із фракції Лівої партії, своєю чергою, найбільше турбує стрімке зростання цін. "Бідність у Німеччині досягла небачених масштабів, 16,6 відсотка. Тобто, 13,8 мільйона жителів ледве зводять кінці з кінцями, - перераховувала співголова Лівої партії Жанін Вісслер, - понад п'ята частина всіх дітей живе у бідності". До того ж, додала вона, це дані за 2021 рік, коли ще не було такого вибуху цін. "Невже ви вірите, - запитала Вісслер Шольца, - що можна прожити на допомогу в 449 євро на місяць і забезпечувати всім необхідним дитину на 285 євро?"

Канцлер не став заперечувати очевидне. На таку соціальну допомогу, яку незаможні отримують на додачу до сплаченого соціальним відомством житла, справді не розживешся, визнав Шольц. Щоб знизити цінове навантаження на незаможних, його уряд ухвалив два пакети допомоги на загальну суму 30 мільярдів євро, скасував один із податків на електроенергію, тимчасово знизив податки на паливо, запровадив на літній період здешевлений проїзний на громадський транспорт.

Крім того, канцлер пообіцяв провести індексацію соціальної допомоги та нагадав про вже ухвалене рішення підвищити вже з жовтня мінімальний розмір оплати праці до 12 євро на годину.

Джерело: Українська служба DW