Про що домовилися на конференції щодо воєнних злочинів

У Нідерландах відбулася Конференція із притягнення до відповідальності за воєнні злочини в Україні (Ukraine Accountability Conference). Яку мету ставили перед собою учасники і про що домовилися - у матеріалі DW.

Воєнні злочини у війні Росії проти України були головною темою зустрічі в четвер, 14 липня, в Гаазі представників понад 40 країн - міністрів закордонних справ і юстиції, генеральних прокурорів та інші посадовців. Її мета - координація механізмів обміну доказами, стратегії судового переслідування, співпраці з неурядовими організаціями, усунення дублювання у роботі слідчих та надання міжнародних експертних знань з воєнних злочинів слідчим на місцях. Інша мета заходу більш символічна - гарантувати те, щоби воєнні злочини, скоєні під час війни РФ проти України, не залишились безкарними, а автократи в усьому світі не мали відчуття, що у них розв'язані руки. Організаторами заходу виступили уряд Нідерландів спільно з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) та Європейська Комісія.

Грубі порушення міжнародного і гуманітарного права, прав людини, сексуальне насильство - багато із зібраних фактів можуть свідчити про склад воєнних злочинів. Вбивства і зґвалтування в Бучі, Ірпені, атака на драмтеатр Маріуполя та сотні інших повідомлень про масові злочини російської армії в Україні шокували світ. Однак кожен з таких випадків потребує ретельного розслідування, збору доказової бази та належного процесуального оформлення. Саме тому комісар ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерс назвав цей процес "гігантським завданням". До того ж, війна в Україні далека від завершення. Черговим нагадуванням цьому став ракетний обстріл Вінниці в четвер, який збігся у часі з відкриттям гаазької конференції.

Тисячі справ і перші вироки

В Україні, за наявними даними, нині вже задокументовано і розслідується понад 20 тисяч воєнних злочинів, і ця цифра лише зростає. Допомагають у розслідуванні, використовуючи принцип універсальної юрисдикції, й фахівці низки інших країн, зокрема з 14 країн ЄС. Генпрокурор України Ірина Венедіктова повідомила про шість вироків у зв'язку з війною України, вже винесених судами першої інстанції. Ще проти 127 осіб тривають процесуальні дії. Складніші справи, пов'язані зі злочинами проти людяності чи навітьгеноцидом, як очікується, згодом будуть передані до МКС у Гаазі.

Тож на конференції обговорювали те, як об'єднати колективні дії, щоби відповідальні за ці злочини, включаючи безпосередніх виконавців та їхніх керівників, були притягнуті до судової відповідальності.

Як зазначив у вступному слові міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра: "Історія людства - це довгий ланцюг воєн. Історія безкарності і страждань. Але водночас і зростання рішучості до боротьби з безкарністю. Ми не тільки в обов'язку перед сьогоднішніми жертвами, але й хочемо запобігти злочинам у майбутньому".

"Нам необхідно зібрати докази, встановити відповідальних за воєнні злочини та притягти цих осіб до суду. Імовірно, на це піде багато років", - заявив напередодні відкриття конференції міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн.

Поворотний момент для Міжнародного кримінального суду

Карім Хан, прокурор Міжнародного кримінального суду - інституту, який за 20 років свого існування не раз критикували за надмірну увагу до ситуації в Африці та водночас догідливість перед великими державами, у своєму виступі сказав, що війна в Україні стала поворотним моментом. "Уперше в історії МКС 43 країни, третина всіх країн-учасниць, звернулися до мого Офісу з приводу ситуації в Україні. На другий день після порушення розслідування я відправив групу слідчих на місце події", - повідомив Хан, який у квітні 2022 року особисто відвідав Бучу. "У такий час правосуддя не може бути стороннім глядачем, комфортно відпочиваючи в Гаазі", - додав Хан.

Росія, як відомо, у 2016 році відмовилась від участі в МКС, натомість Україна у 2014 році частково визнала його юрисдикцію, що відкрило можливість для Офісу прокурора суду у Гаазі порушити розслідування у березні цього року. Однак наразі суд не видавав ордерів на арешт підозрюваних.

Представниця Держдепартаменту США з прав людини Узра Зея у своєму виступі напряму звинуватила росіян у звірствах, що нагадують попередні дії Росії у конфліктах у Чечні, Грузії, Сирії та з 2014 року в Україні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму зверненні в режимі відеозв'язку вказав на наявні процесуальні прогалини і недоліки в архітектурі міжнародного кримінального правосуддя, які ускладнюють судове переслідування причетних до воєнних злочинів осіб. Тому він закликав міжнародну спільноту заснувати спеціальний трибунал ad hoc. У минулому подібні трибунали створювалися щодо порушення міжнародного гуманітарного права у колишній Югославії та Руанді.

Із закликом до створення фонду компенсацій для жертв російської агресії, а також і трибуналу виступив президент України Володимир Зеленський, який теж доєднався до конференції через відеозв'язок. "Трибунал, який забезпечить справедливе та законне покарання всіх, хто розпочав цю історію катастроф і трагедій, яка стала найбільшою війною в Європі з часів Другої світової війни. Наших із вами зусиль вистачить, щоб зафіксувати злочини російських окупантів, щоб зібрати всі докази та зробити так, щоб вони були допустимими в судах", - сказав президент України.

Цю пропозицію міжнародна спільнота ще має вивчити, пообіцяв глава МЗС Нідерландів Вопке Гукстра. Але вже зараз цілком конкретним результатом зустрічі є те, що Європейський Союз та 45 країн, серед яких і Німеччина, підписали політичну декларацію, підтримавши позов України проти РФ у Міжнародному суді Організації Об'єднаних Націй (ООН) у Гаазі в рамках Конвенції про запобігання геноциду. Країни-підписантки закликають РФ негайно припинити воєнні дії в Україні, як цього вимагає Міжнародний суд ООН у постанові про тимчасові заходи від 16 березня. Невиконання цієї постанови "є подальшим порушенням Росією своїх міжнародних зобов'язань", зазначається в заяві.

Крім того, багато країн під час конференції заявили про виділення додаткових коштів на загальну суму 20 мільйонів євро. Так, Нідерланди оголосили про надання 1 мільйона євро для МКС, 1 мільйона євро для місії ООН з прав людини в Україні і ще 1 мільйона на психологічну допомогу українцям, постраждалим у ході війни. Великобританія для допомоги Україні в розслідуванні виділить 2,5 мільйона фунтів. Федеральний уряд Німеччини виділяє на підтримку роботи Міжнародного кримінального суду  мільйон євро та допоможе в експертизі. "Українські судмедексперти отримають необхідні засоби з Німеччини", - запевнили в МЗС ФРН.

Відповідальність перед майбутніми поколіннями

У заключному слові міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра, підбиваючи підсумки, назвав захід створенням "коаліції для боротьби з безкарністю". Діалог, координація, уникнення дублювання функцій і співпраця - про це говорили Карім Хан та Дідьє Рейндерс.

Генпрокур України Ірина Венедіктова у заключному слові згадала про ракетну атаку на Вінницю в четвер, а також про те, що сьогоднішні злочини є прямим наслідком пасивної реакції світу на воєнні злочини і порушення прав людини у минулому. Саме тому, наголосила Венедіктова, важливо, щоби нині зусилля міжнародного правосуддя принесли результати, а процес не затягувався на довгі роки: "На жаль, на нашій планеті дуже багато воєн, ця війна не перша і не остання, але ми маємо винести уроки і досягти результатів, тому що ми вільні, цивілізовані люди. Ми розуміємо відповідальність перед майбутніми поколіннями".

Джерело: Українська служба DW